Отже, мої любі читачі, у цій статті хочу вже вкотре зупинитися на тих ситуаціях, які у другій половині квітня повністю змінили наші види на врожай озимини. Природа не шуткуючи нанесла певного удару по озимих культурах – ріпаку (вже частково масиви задискували), ячменю (найбільше проблем виникло саме на сортах ячменю закордонної селекції), пшениці (тут строкатість полів щодо «живого чи мертвого» була колосальна).
Рік 2018 був останнім роком з достатнім рівнем зволоження, а вже 2019 рік розпочинає 12-річний посушливий цикл. Але кінець 2019 року та початок 2020 (саме з лютого до квітня) показав те, що має бути, причому у наступні 10-11 років циклу. Наразі у південному Степу ми входимо у весну зі строкатістю по вологості ґрунту – від 0-15 до 50-60 см у орному горизонті. Другий рік поспіль посіви найчастіше були у суху землю, тому насіння пролежало щонайменше місяць, загалом 2-3 місяці перед тим, як дати сходи, отже наразі загибель озимих складе у кінцевому результаті від 12-15 до 40-70%, а зниження врожаю можливе на 18-20%, або навіть 35-55%.
Взагалі погодні умови на півдні були досить різноманітними, десь випадали абсолютно незначні дощі, та найсильнішу вологу рослини мали, починаючи з другої декади листопада 2019 року аж до середини лютого 2020 року. Цю святу вологу подарували нам тумани, а в інших місцях вологи не було взагалі. Взагалі навесні рекордсменом за відсутністю вологи виявився Бессарабський Степ. У Тарутині, Татарбунарах, Арцизі ані краплі дощу. Тому врожай озимої пшениці (більш-менш нормальний) зможуть отримати лише ті господарства, які зробили усе правильно з самого початку, від вибору насіння, обробки ґрунту та попередника у вигляді пару, до системи удобрення та захисту. Найгірша ситуація буде у тих хазяїв, хто сіяв стерню по стерні, там і посіви дуже слабкі і наявна часткова токсикація за рахунок нерозкладених решток стерні, особливо у посівах пшениці. Проблемний може бути врожай пшениці та ячменю по соняшнику.
Тепер давайте поміркуємо, де ми втрачаємо врожай озимих пшениці, ячменю та ріпаку у складних умовах безводдя.
Добрива вносимо з розумом (чи з помилками)
Наразі необхідно бути дуже обережними з добривами, особливо тим, хто вносить КАС. У більш-менш вологі роки я радила би розбити внесення КАСу на декілька разів, оскільки якщо після внесення пройде дощ, то від добрива ефекту не буде. Тому третину усього КАСу як завше ми відкладаємо на більш пізній період. Цього року за умов жорсткої посухи виграв той, хто призупинив внесення КАСу на так званий «пізній період», коли сталися перший та незабаром другий приморозки. Добриво, що застосовано у таких умовах, лише сприяло вихолощенню хлорофілу та зменшенню можливостей рослин. Усім аграріям, що зверталися до мене з приводу застосування добрив, я радила зупинитися та не вносити добрива і це було вірним рішенням. На цей час, коли рослини озимих оговтувалися від морозів, єдиним вірним було просто залишити поля, як вони є. Проводячи обстеження посівів усієї Бессарабії та взагалі Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, найбільш витривалими та з претензією на нормальний врожай будуть саме ті масиви пшениці і ячменю, які недоотримали основні добрива.
Наголошую також, що потрібно бути дуже обережним з використанням добрив під час формування колосу, оскільки у цей час найбільш реальною буде жорстка посуха і добрива не те що не спрацюють, вони, навпаки, спрацюють у негатив. До речі, фосфор восени взагалі було варто заробляти на глибину до 20 сантиметрів, тоді з часом він буде підійматись у верхні шари ґрунту і давати можливість рослині рости. Азот потрібно дозувати, невелику частину внести ще з осені, дві третини внести ранньої весни, одну частину давати вже навесні. Знову зауваження. Внесення фосфору також можливе лише за умов наявності хоча би незначної вологи.
Є питання, про які завжди треба пам’ятати, однак на цей сезон саме ці питання ми залишимо до кращих та вологіших часів.
Наприклад, є багато суперечок щодо внесення азоту по мерзло-талому ґрунту. Звісно, якщо розкидати азот, а потім буде волога, то він спрацює, але якщо вологи буде забагато, то азот буде вимиватись. Тому таке внесення є чисто ситуативним і не має чіткої формули.
Взагалі при внесенні мінеральних добрив важливо знати структуру та хімічний склад ґрунтів, аби розуміти, що саме потрібно вносити і визначити, коли ці добрива потрібно давати рослинам. Наразі для цього є усі можливості.
Пестициди: шлях на біологізацію
З осені я прогнозувала, що скоріш за все цього року у південних регіонах супер значної проблеми з хворобами на озимій пшениці та озимому ячмені не буде, тому використання фунгіцидів можна буде обмежити, особливо за вирощування генетично стійких сортів. Можливі невеликі проблеми з іржею, особливо на нестійких сортах, та й завжди проблемна піренофора не буди живитися на слабких та з недостатнім азотом посівах. Також традиційні хвороби – фузаріоз і септоріоз на півдні не будуть поширені цього року. Будуть незначні спалахи хвороб на обмежених площах, саме там, де внесено багато азоту та наявний достатній рівень зволоження. Фунгіцидних обробок протягом вегетації можна запланувати дві, але думаю, що зробити вдасться лише одну, більше не знадобиться. Першу обробку проводимо у фазу ВВСН 30-32 (початок стеблування – стадія першого вузла), та й мабуть на цьому зупинимося. Другу фунгіцидну обробку мали би зробити на початку цвітіння, у фазу ВВСН 61-65 (початок цвітіння – цвітіння). Цим ми звичайно закриваємо питання з розвитком листостеблових хвороб та хвороб колосу. Але цього сезону ми повинні дуже чітко визначити, чи спрацюють фунгіциди вірним чином. 80 до 20, що обробляти не прийдеться.
Гербіцидні обробки бажано було провести ще з осені, однак, з причини відсутності сходів та незначного розвитку бур’янів і посухи вимушені були цю обробку перенести на весну, коли температура повітря буде стабільно +5-80С. Я прогнозую розвиток головним чином злакових бур’янів, у меншому ступені – широколистих. Та здається, що навесні обробляти гербіцидами не прийдеться. ПОСУХА…. Щодо позакореневого підживлення озимих пшениці та ячменю вважаю за необхідне пропонувати рострегулюючі препарати, морфомодулятори з додатковими мікроелементами. Звертати більше уваги на фізіологію та йти шляхом біологізації вирощування.
ЗАСТЕРІГАЮ! Будь-яке додаткове втручання у посіви за умов жорсткої посухи унеможливить отримання врожаю.
Тут потрібно скористатися правилом тиші, тобто нічого не вносити, залишити рослини наодинці з ситуацією. Повірте, ефективності буде більше.
Для територій, де було хоча би небагато вологи, пропоную обов’язково провести моніторинг поля, як тільки це буде можливо зробити. Особливу увагу потрібно приділити питанню розвитку кореневої системи, оскільки від неї багато чого залежить, якщо коренева система сильна, то, враховуючи дефіцит вологи, ці посіви будуть у виграшному становищі. Якщо виявиться, що коренева система слабка, то потрібно буде провести підживлення комплексами гумінових та фульвових кислот з мікроелементами. У фазу кущення бажано внести гумати, які містять у своєму складі мідь, а у фазі виходу в трубку варто застосовувати гумати з марганцем та бором, аби стимулювати синтез протеїну, хлорофілу та покращити розвиток рослин.
Взагалі цього року я рекомендувала би не захоплюватися важкою хімією та уважно підбирати препарати. Ще однією суттєвою проблемою є те, що на ринку пестицидів є значна кількість фальсифікату та контрафакту. Наші сільгоспвиробники по п’ять разів наступають на ті самі граблі. Вони купують препарат подешевше, а отримують проблеми. Найстрашніше купувати так гербіциди, через їх дію можна спалити культуру або стерилізувати її. І таких випадків у 2018 році було досить багато. Також у нас на ринку зареєстровано багато препаратів, які просто не працюють. Окрім того до нас тепер заходить велика кількість препаратів, діючі речовини яких заборонені в Європі. Чим більше ЄС себе захищає, тим більше до нас на ринок надходить фосфорорганічних інсектицидів. Тому єдиним нашим спасінням є максимальний перехід до біологічного захисту.
Найпоширеніші та фатальні помилки посіву та вегетації 2020 року
Однією з найпоширеніших помилок є неправильний вибір сорту. Я раджу купувати насіння пшениці саме української селекції, оскільки вона краще адаптована до наших посушливих умов вирощування. Здебільшого наші сорти мають кращий імунітет. Для Півдня я раджу звернути увагу на сорти Одеського селекційного приватного інституту. Це унікальні сорти, які мають цільове використання в екстремальних умовах чи з приводу посухи, чи, навпаки, морозу. У сортів є стійкий імунітет щодо 7-8 хвороб, що існують у нашій територіальній зоні. Ці сорти не потребують фунгіцидів, адже на заваді розвитку хвороб є генетично обумовлений імунітет. Я прошу запам’ятати, що найкращими сортами завжди будуть ті, що створені для своєї території, зі своїми проблемами та радощами. Жодний іноземний сорт не перевершить витривалості та сили наших, рідних, українських сортів!
А от по ячменю не усе так однозначно, доволі часто буває так, що іноземні сорти ячменю якісніші за українські. Однак, зауважу, що сорти ячменю озимого селекції СГІ-НЦНС (А.А. Лінчевський) є для наших умов неперевершеними. Після двох цьогорічних приморозків на полі серед усіх сортів ячменю залишилися лише вітчизняні.
Будь-що – живіть майбутнім також! Я вірю, що прочитане Вами запам’ятається і майбутній рік буде таким, що зруйнує стереотипи та наситить нас новими (добре забутими, найстарішими також) знаннями.
Наступного року перед посівною кампанією раджу також звертати увагу на якість насіння, яке Ви купуєте. У нас чомусь зараз цим доволі часто нехтують. Насіння має бути виповнене та гарно відкаліброване і перевірене на схожість та енергію проростання. Знехтувавши цими показниками можна втратити до 15-25% врожаю. Також серед різних сортів озимої пшениці вистояли саме ті, які мають високий рівень кущення, які були висіяні з нормою витрати насіння не більш за 2.0 млн.
Ще однією помилкою є глибина посіву. У посушливих умовах не варто глибоко висівати насіння, оскільки воно буде довго сходити, а частина просто може не зійти. При посіві на глибину 4-5 см вже йдуть втрати врожаю. В цих умовах варто висівати не глибше ніж на 3-3,5 см та провести коткування.
Також варто звернути увагу на норму висіву.
Українські сорти мають високий індекс кущення і це великий плюс, але при посіві не можна рахувати насіння кілограмами, це невірно, потрібно рахувати кількість насінин на гектар. На мою думку, для того, аби рослини мали змогу гарно кущитись, потрібно висівати не більше 2.0 млн насінин пшениці на гектар, тоді як зазвичай сіють 4-4,5 млн насінин. Не варто загущувати, рослина може розкущитись навіть до 40 стебелів. Весняне кущення звісно буде меншим, але площа живлення дасть змогу розвинути нормальний колос.
Попереду у нас є достатньо перспектив. Тому, спираючись на знання, досвід та нове бачення аграрної науки (нічого загального з нинішньою немає), маємо отримувати найкращі врожаї з найсильнішим насінням та найсмачнішим зерном. А там і ХЛІБ ЧУДОВИЙ до столу не забариться!
Теплого літа з дощиками, смачного хліба, веселих свят та жодних проблем!
З Вами я, Ольга Бабаянц,
докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України.
24.04.2020 р.
