Цифрові технології в сільськогосподарському виробництві набирають обертів. Діджиталізація, як напрям, інтенсивно розвивається не лише у великих господарствах та холдингах, а й у малого фермера, який прагне автоматизувати виробничі процеси. Однією зі складових так званого цифрового сільськогосподарського виробництва є моніторинг посівів.
Моніторинг стану посівів – головне джерело інформації про їх схожість, стан у кожен з критичних періодів вегетації, наявність загроз (шкідників, бур’янів, хвороб) та інших проблем на полі. Дані заходи дозволяють своєчасно виявити відхилення в рості і розвитку рослин, визначити їх причини і прийняти оперативні управлінські рішення. Процес моніторингу є досить складним і часом витратним, проте завжди виправдовує себе, адже при обстеженні поля спеціалістами господарства важко побачити повну картину на всьому полі. На перших етапах росту та розвитку культур можна пройтися вглиб поля, але якщо посіви зрілі – особливо не зорієнтуєшся. Рослини можуть вирости до двох метрів у висоту і вище. Це значно ускладнює аналіз посівів.
Агровиробникам пропонується різноманітні програми, додатки та обладнання для контролю ситуації на полі, тож пропонуємо ознайомитись з основними з них.
Агромоніторинг за допомогою БПЛА
Виконуючи обльоти на різних висотах, БПЛА дозволяє оцінити реальні рельєф та площу поля. Оператор, який знаходиться безпосердньо на місці обльотів, керує дроном задля виявлення стану посівів, наявності вимокань чи заболочування, якості виконаних технологічних операцій, наявності бур’янів тощо. Отже, агровиробник сам вирішує, коли та де проводити обльоти, обираючи зручний час чи погодні умови. Недоліками цього методу моніторингу є додаткові витрати на обладнання чи послуги сторонніх організацій, великий об’єм отриманої інформації, яку потрібно десь комплексно зберігати чи прив’язувати до полів. Також, за один день неможливо «облітати» великі масиви посівів, результатом чого може з’явитись потреба в додаткових співробітниках.
Супутниковий моніторинг
Дозволяє отримувати періодичну інформацію про стан посівів за допомогою різних індексів (NDVI, GNDVI, EVI2 та ін.). По суті, кожен індекс вегетації – це певна комбінація вимірюваних сенсорами за двома та більше каналами з різними довжинами хвиль відбивних властивостей. Це можуть бути показники вмісту води, хлорофілу, пігментів тощо, які певним чином характеризують стан рослинності. Перевагою даного типу спостережень є можливість отримати великий об’єм даних практично без додатковий трудозатрат. При цьому, можна порівнювати знімки з певного поля за попередні роки, визначаючи для себе зони неоднорідності, чи порівнювати поля між собою тощо. Інформація може бути безкоштовною, проте з можливими втратами якості.
Недоліком супутникового моніторингу посівів є потреба в додатковому огляді проблемних ділянок, адже нерівномірний розвиток може бути результатом багатьох ситуацій, які неможливо побачити з супутника. Також, за високої хмарності впродовж тривалого часу, отримати достовірну інформацію може бути проблематично.
Мобільні додатки для фіксування стану посівів агрономом
Тип моніторингу, коли агроном оглядає поля, присутній у будь-якому господарстві, проте вже розроблено безліч додатків для збереження отриманої інформації. Так, спеціалісти створюють історію розвитку культури протягом вегетації, де відмічаються всі проблеми та зауваження, а також фото на кожному етапі. Дані завантажуються в систему, в результаті чого в будь-який момент можна збирати та вивчати інформацію за тривалий період, зберігаючи її в одному місці. Недоліком даного типу моніторингу стану посівів може бути додаткове навантаження на агрономів, особливо у великих господарствах, де вони контролюють великі масиви полів.
Агрохімічний аналіз ґрунту
Це досить складний, проте необхідний захід для кожного агровиробника. Проблемні зони на полі можна визначити за допомогою будь-якого з вищеперерахованих методів моніторингу, але встановити причину нерівномірного розвитку дозволять лише результати аналізів. Найважливішим є те, що за розуміння строкатості ґрунтового покриву агровиробники зможуть вжити заходи для отримання максимального результату.
Наприклад, застосувати меліорацію, диференційований посів чи внесення добрив. Дані заходи дозволяють аграріям заощаджувати вже багато десятиліть. Важливо, щоб при отриманні результатів аналізу ґрунту та рекомендацій по живленню культур були наявні також картограми розподілу елементів живлення по полю, адже це дасть змогу комплексно моніторити ситуацію на кожному з них.
Для ще глибшого розуміння потенціалу кожного поля агрономи часто використовують карти рельєфу із зазначенням перепадів висот. Це особливо актуально при плануванні у великих господарствах, оскільки за великих площ посівів важко тримати в голові всі особливості полів.
На сьогодні в агровиробників є доступ до будь-яких методів моніторингу посівів. Вибір між ними залежить від площі господарства, його потреб та можливостей. Звісно, краще використовувати всі способи спостереження, адже кожен з них несе окрему, неповторювану в інших, інформацію. Отримавши, наприклад, проблемні ділянки за індексом вегетації, можна звернути додаткову увагу на певні поля і відправити на них БПЛА. Після перегляду фотографій з дронів можемо точково вивчити проблеми на конкретних ділянках, найбільш вартих уваги. Перевагою системи буде збереження всієї наявної інформації з полів на одній платформі, щоб навіть через декілька років агровиробник міг переглянути історію та, можливо, змінити підходи в плануванні.
Вікторія Олійник
