Мікроелементи для пшениці

У зв’язку із зростанням врожайності і збільшенням виносу різних елементів з ґрунту значно підвищилася роль мікроелементів. Бор, мідь, марганець, цинк, кобальт, молібден та ін. є каталізаторами багатьох ферментних процесів у рослинній клітині, покращують обмін речовин і позитивно впливають на врожай і якість зерна. Використовують їх для передпосівної обробки насіння і позакореневої підгодівлі пшениці.

Отже, застосування мікроелементів має подвійну користь:

■ підвищення врожайності та якості продукції;

■ зменшення негативного впливу інтенсивних технологій на навколишнє середовище.

При наявності необхідної кількості мікроелементів рослини синтезують повний спектр ферментів, що дозволяють інтенсивніше використовувати енергію, воду, елементи живлення для формування високої врожайності.

Мікроелементи сприяють розвитку потужної розгалуженої кореневої системи, що забезпечує більш повне засвоєння рослинами поживних елементів з ґрунту. Підвищується стійкість рослин до посухи, холоду, ураження хворобами.

Доступність макро- і мікроелементів залежить від типу ґрунту, вмісту поживних елементів, реакції ґрунтового розчину.

При врожайності зерна 25-30 ц/га, як правило, обмежуючим фактором є недолік азоту, пов’язаний з низькими нормами внесення мінеральних добрив (М№0-50Рз0-50Кз0-50).

При врожайності зерна 50-70 ц/га, яка можлива завдяки високому рівню забезпечення макроелементами шляхом внесення №120.200Р0.10К120-140, обмежувальним чинником є недолік магнію, сірки або мікроелементів для рослин в дуже незначних кількостях і переважно на кислих ґрунтах, лише молібден засвоюється на лужних. Найважливіші мікроелементи для озимої пшениці – марганець, мідь, залізо, цинк та ін.

МАРГАНЕЦЬ

Впливає на перебіг процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів і азотного обміну, входить у ферментні системи, що регулюють обмінні окислювально-відновні процеси в рослинах.

Регулює утворення ростових гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування хлорофілу. Покращує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту.

Сприяє синтезу і підвищенню вмісту цукрів в листі озимої пшениці, забезпечуючи високу морозо- і зимостійкість, збільшує врожайність. Найбільше засвоюється марганець від фази кущіння до колосіння. Необхідний вже на початку вегетації, забезпечуючи формування високоврожайного типу рослин.

Внесення високих норм мінеральних добрив за інтенсивною технологією вирощування озимої пшениці призводить до нестачі марганцю. Перешкоджають його засвоєнню низька вологість повітря, низька температура ґрунту, похмура погода. Недолік марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, на кислих ґрунтах доступність марганцю висока.

МІДЬ

Входить до складу ферментів, активізує вуглеводний і білковий обмін. Позитивно впливає на фотосинтез і синтез білка. Відіграє велику роль у формуванні генеративних органів. Впливає на розвиток і будову клітин рослин, підвищує стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, вилягання, посухо- і жаростійкість, зимостійкість рослин. Сприяє кращому засвоєнню азоту.

Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущіння до колосіння. При нестачі цього елемента гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Недолік міді обумовлюється високими нормами мінеральних добрив, вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря. Пшениця дуже чутлива до нестачі міді, особливо при підвищенні норми внесення азотних добрив до 90-120 кг/га і більше.

БОР

Виконує важливу функцію в синтезі вуглеводів, їх перетворенні і перенесенні, а також в окислювально-відновних процесах, білковому і нуклеїновому обміні, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, осмотичні процеси, накопичення в рослинах вітамінів. Сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО². Впливає на формування квіток, запилення, на розвиток точки зростання, на ріст і розвиток кореневої системи, особливо молодих коренів, формування насіння. Підвищує посухо- і солестійкість. Майже не переміщається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Недолік бору посилюється при надмірному внесенні азотних, калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

ЦИНК

Бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що протікають в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів і т.п., в окислювально-відновних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. Сприяє накопиченню фітогормону ауксину; необхідного для росту міжвузлів. В іонної формі впливає на в’язкість цитоплазми. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов підвищує жаро-, посухо- і морозостійкість рослин, вміст білка, стійкість до ураження хворобами.

Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми азоту, фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

МОЛІБДЕН

Бере участь в синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує окислювально-відновні процеси в рослинах, бере участь у вуглеводному обміні і обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Сприяє засвоєнню азоту і фосфору, покращує живлення рослин кальцієм, засвоюваність заліза. Підвищує вміст білка в продукції. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

ЗАЛІЗО

Мікроелемент, який споживається рослинами в найбільшій кількості; виноситься від 0,6 до 9,0 кг/га.

Відіграє важливу роль в окислювально-відновних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу (без заліза хлорофіл не синтезується). Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах з’являється хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання. Відрізняється фунгіцидними властивостями. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.

КОБАЛЬТ

Активізує роботу багатьох ферментів, сприяє нормальному обміну речовин в рослинах, збільшує вміст хлорофілу і білка, підвищує інтенсивність дихання. Бере активну участь в окислювально-відновних реакціях, стимулює біосинтез нуклеїнових кислот. Позитивно впливає на озиму пшеницю на ґрунтах, близьких до нейтральних.

Мікродобрива у комплексі

В інтенсивних технологіях високу ефективність забезпечують комплексні мікродобрива, які містять макро- і мікроелементи на хелатній основі. Вони застосовуються для позакореневої (листової) підгодівлі як доповнення до існуючої системи добрива.

Що дає використання позакореневого листкового підживлення комплексними мікродобривами:

■ швидко і ефективно задовольняються фізіологічні потреби рослин в макро- і мікроелементах;

■ оптимізується мінеральне живлення рослин і коригується біогенними елементами незбалансований склад ґрунту;

■ стимулюються біохімічні процеси в рослинах, що сприяє повній реалізації їх потенційної врожайності.

Агрохімічні переваги комплексних мікродобрив перед традиційними мінеральними добривами:

■ хімічно чисті та екологічно безпечні добрива, що забезпечує отримання екологічної продукції;

■ коефіцієнт використання рослинами біогенних елементів з добрива становить 80-95%;

■ підвищують толерантність рослин до стрес-факторів, які виникають внаслідок дії пестицидів, несприятливих погодних умов, хвороб і т.п.;

■ підвищують врожайність культур і покращують якість товарної продукції;

■ використовуються разом з пестицидами, не змінюючи їх діючу речовину;

■ застосовуються в розчинах з широким інтервалом pH;

■ радіопротектор.

---