Ольга Бабаянц, докторка біологічних наук, головна науковиця, завідувачка відділу фітопатології та ентомології, Одеського Селекційного приватного інституту.
В Україні, як і загалом у світі хвороби рослин являють собою один з головних факторів, що дестабілізують виробництво рослинної продукції. Епіфітотії різноманітних хвороб, що періодами виникають, призводять до значних втрат врожаю, погіршують його якість. Та є більш значна проблема. Це, зрозуміло, війна. Війна та аграрні проблеми. Ми вже стикнулися з страшними крадіжками українського сильного збіжжя, яке у польщі та інших країн фермери безцеремонно зкидають та випалюють. Але це питання, яке можливо вирішити. А нам своє робить.
Отож: За даними ФАО (2024р.) недобори врожаю зерна злакових культур можуть сягати від 10 – 15 до 40 -50%. Відомі випадки повної втрати продукції. Найбільш страшною протягом останніх 30 років була епіфітотія фузаріозу колоса 1991 року в Криму. На площі більше 345 га отримали врожай пшениці озимої зі 100% забрудненням зерна дезоксиниваленолом – найнебезпечнішим фітотоксином. Виникла необхідність знешкодити посіви на корінні. Того ж року локально у південних областях України недобори врожаю від фузаріозу склали від 48% на сортах озимої м’якої та до 70% на озимій твердій пшениці. 2006 та 2008 роки характеризувалися осередковими спалахами фузаріозу колоса, ураження на деяких ділянках сягало 50-60%.
Після цього, прояви фузаріозу дуже зменшилося. Однак майже кожних два – три роки виникають спорадичні прояви фузаріозу. 16 рік видався епіфітотійно ситуаційний щодо бурої листової іржі на пшениці. Надалі раз на три-чотири роки посіви потерпають від епіфітотії борошнистої роси. У 2002, 2004, 2006 роках. на півдні на посівах озимої пшениці та ячменю ранніх строків сівби виникли найжорстокіші за останні роки епіфітотії ВЖКЯ, що призвели до значних недоборів врожаю.
Як я вже застерігала наших аграріїв, 2016 рік буде одним з найважчих за останні 20 років для отримання врожаю озимих пшениці та ячменю. Науковці – фітопатологи та ентомологи Одеського Селекційного Приватного Інституту постійно та час від часу проводять моніторингові дослідження стану посівів. На вивчення стану посівів від 17року і до тепер, метеорологічні умови дають можливість посівам розвиватися більш-менш нормально, загартування йде спокійно, накопичуються необхідні для перезимівлі пластичні речовини. Маю надію, що мої поради протягом попередніх місяців аграрії використали, тому є шанс достойно зустріти труднощі наступного року.
За зимовий час наші фахівці встигли підготуватися до потенційних ризиків весни. Розвиток хвороб на озимій пшениці очікуємо достатнім. Важче озимому голозерному ячменю, очікуємо загалом посередній врожай. Однак, ігнорувати фунгіцидний захист жодними чином можливості не буде. Тому зупинюсь на головних моментах.
За перших проявів поновлення вегетації навесні, провівши польові обстеження посівів та оцінивши їх фітосанітарний стан, приймаємо рішення щодо необхідності фунгіцидного захисту пшениці у фазу ВВСН 30-31, тобто період від початку виходу у трубку, коли головний паросток і паростки кущення направлені догори і починають тягнутися до стадії першого вузла, що видимий на поверхні ґрунту. Відстань колоса від вузла кущення 1 см. Саме у цей час за умов прохолоди та достатньої вологи починається розвиток борошнистої роси і продовжується розвиток прикореневих гнилей. Якщо розвиток борошнистої роси є одиничним, не йде наростання, або не перевищує загалом 5% уражених рослин, необхідності у фунгіциді немає. Коли розвиток хвороби стрімко наростає і перевищує 7% ураження та за наявності сприятливих для розвитку патогена метеоумов провести фунгіцидну обробку бажано.
Шановні, щодо питання які препарати використовувати, казати не буду. Кожні препарати у наш час підтримують певні фахівці та їх менеджери. Вибір безкінечний. Робіть його самі та прислухайтеся до ваших фахівців.
Висока біологічна ефективність фунгіцидів сприятиме знищенню інфекції борошнистої роси та зменшить інфекційне навантаження септорії, що, можливо, почне розвиток у фазу ВВСН 32-33 (стадія 2-го вузла, що видимий, відстань колоса від 2-го вузла 1 см.). Таким чином, використовувати чи ні фунгіцид у названі строки, вирішуємо безпосередньо на полі. Для підвищення вігор-ефекту до фунгіцидів рекомендую додавати ріст– регулюючі речовини, це може бути Атонік Плюс, або – новий Тек-Тонік. . Застосування РРР є мірою необхідною для запуску росту пшениці, тому краще не ігноруйте його. Однак, хочу застерегти, якщо під культуру не вносили необхідну кількість основних добрив, застосування РРР може дати зворотній ефект. Це так само, як людський організм знесилити недостатнім харчуванням та примусити вживати вітаміни, – буде лише величезна шкода.
Наступну, дуже важливу обробку фунгіцидом проводимо у фазу ВВСН 37-39 (стадія лігули прапорцевого листочка, який повністю розвинений). Саме у цей період сили набирають основні збудники хвороб: борошниста роса (якщо її розвиток був загальмований), септорія, види іржі – жовта та листова, різноманітні плямистості грибного походження, основною серед яких є піренофора. Фунгіцидна обробка є обов’язковою для гарантії отримання врожаю, тому вона повинна бути проведена до появи ознак ураження, тобто слугуватиме як профілактичний захід. Рекомендованих препаратів достатньо. Не нехтуйте цим. Перевагу треба віддати фунгіцидам з максимально подовженим періодом їх активності, з комплесною до ряду збудників хвороб біологічною ефективністю та таким, що розповсюджуються по рослині трансламінарно, чим забезпечують тривалий захист.
Якщо у цей час буде достатньо вологи, сміливіше застосовуйте ріст регулятори з наноречовинами, як то Регоплант (0.25л/га), Стімпо (0.02 л/га), Радостим (0.25 л/га), Біолан чи Біосил (0.02 л/га), а також Тек-Тонік з нормою витрати 0.2 л/га.
Надалі залишиться час для застосування фунгіциду проти збудників хвороб колосу та зерна – фузаріозу та альтернаріозу (так званого «чорного зародку). Захист колосу – вочевидь найбільш відповідальний момент у технології вирощування пшениці озимої. Справа в тому, що саме у фазу ВВСН61-62 – початок цвітіння, конідії фузаріїв розповсюджуються на полях повітряно-крапельним шляхом і потрапляють у колос на приймочки. Тому фунгіцидам ми повинні спрацювати на упередження, аби фузарії не мали можливості розвиватися. Запізнення з обробкою, так само, як і передчасне використання препарату, призведе до зниження біологічної ефективності будь-якого чудового фунгіциду. Для хвороб колосу бажані фунгіциди з комбінаціями діючих активних речовин 2-х або 3-х. Найсильніші активні речовини проти фузарії,в – тебуконазол та протіоконазол, а також комплекси інших д.р.
Стосовно ячменю озимого, для фунгіцидного захисту підбиратимемо препарати, що обов’язково спрацьовують проти найнебезпечніших для культури патогенів – збудників темно-бурої, сітчастої плямистості. Першу обробку, я думаю, зробили вже восени. Якщо ні, тоді за першого підйому температури повітря до 6-90 С починаємо захищати фунгіцидами ячмінь. Препарати – як на пшениці, але найбільш ефективними проти плямистостей ячменю є Авіатор (н.в. 0.8 – 1.5 л/га одноразово) або двічі з інтервалом у два тижні між обробками по 0.4 л/га, Аканто Плюс (н.в.1.0 л/га), , Абакус ( н.в.1.75 л/га ), Тілмор (н.в.1.0 – 1.5 л/га). Рістрегулюючі речовини використовуємо аналогічно використанню на пшениці. Щодо отримання врожаю ячменю, можу запевнити, що наразі за ігнорування захисту від збудників хвороб це буде проблематично, тому спрацюйте на повну.
Повертаючись до нинішнього моменту хочу сповістити про те, як за зовнішніми ознаками по проростках у полі визначити ступінь витривалості рослин. На фото … можна спостерігати, що пропорційно однакові довжини кореневої системи та наземної листової маси мають 50%. Саме таке співвідношення кореня та листкової маси є показником життєздатності. Якщо листкова маса довша за кореневу систему, можливостей перезимівлі є менше і навпаки, чим розвинутішою є коренева система, тим більше шансів на врожай.
Хочу також поділитися дуже важливим. Напрями розвитку сучасного інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів неможливо розглядати без урахування кліматичних змін на Землі, адже саме вони провокують також і зміни у рослинному та паразитному світі. Настане такий час, коли ані хімічними, ані агротехнічними заходами захисту рослин зберегти врожай буде неможливо. Для запобігання втратам врожаю від екологічних та кліматичних стресів є нагальна необхідність у створенні нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які перш за все мають стійкість до шкідливих біотичних чинників. Лише сорти та гібриди культурних рослин, адаптовані до певних стресових умов генетично зможуть протистояти епіфітотіям та панфітотіям.
Успішність селекції на стійкість до збудників хвороб залежить від багатьох складових. Необхідними є глибокі знання як біології паразитів і рослин-живителів, так і закономірностей їхніх взаємин. Треба мати відомості про збудників захворювань, що є типовими для певної зони вирощування сортів пшениці. Потрібною є інформація про видовий, расовий, біотипний і штамовий склад патогенів, про спеціалізацію до рослин-живителів, їх розповсюдження і частоту стрівальності, вірулентність, агресивність, мінливість тощо.
Абсолютною необхідністю є прогнозування розвитку найбільш небезпечних патогенів, які долають великі відстані і мають значну агресивність. Селекція на імунітет повинна йти на упередження проблеми.
Як одна з основних «хлібних» культур України – пшениця, а так само і ячмінь, без постійного удосконалення імунних властивостей до певних хвороб може бути з часом втрачена. Адже створення стійкого сорту до одного певного збудника не вирішує усіх задач і не відповідає вимогам виробництва і господарській ефективності. Сорти повинні мати групову стійкість, тобто стійкість до групи збудників основних захворювань.
Саме про можливості генетичного захисту рослин від збудників хвороб поспілкуємося наступного разу.
Бажаю успіху! Хай щастить!
Завідуюча відділом фітопатології
та ентомології ОСПІ,
докторка біол.наук, головна науковиця О.В.Бабаянц
17.03.2024