Як відомо, мета будь-якого комерційного підприємства полягає в отриманні прибутку. Фактично, є дві основні складові (бізнес та організаційна структура), які формують саме підприємство та завдають йому напрямок в просторі невизначеності (бізнес-середовище).
Якщо організаційна структура більш розвинена порівняно з духом підприємництва, то в компанії все буде ідеально за винятком доходів. І навпаки, якщо бізнесова складова випереджає організаційну структуру, підприємство на якомусь етапі буде бурхливо розвиватися і приноситиме прибутки допоки не зіпсує власну репутацію жахливим сервісом.
Саме тому, найбільш успішні підприємства прагнуть балансу між підприємництвом та розвитком організаційної структури.
Декілька слів по бізнес-середовище. Чи знаєте ви, які зміни відбуваються в компанії, якщо вона працює в сприятливих умовах, має достатньо лояльних клієнтів? Жодних змін не відбувається. Ба більше, спроба вдосконалити або бізнес-модель, або організаційну структуру натикаються на відчайдушний спротив одних та щире нерозуміння інших. Який сенс вкладатися у покращення того, що і так працює та приносить результат. Всім вистачає ресурсів.
Інша річ, криза. Кормова база або скорочується при сталій кількості гравців ринку, або не зменшується при стабільному зростанні пропозиції. І в певний момент наші очікування не відповідають фактичному результату.
Фактично, існує 3 шляхи збільшення доходів підприємства:
– Зростати разом з зростанням ринку (ринок збільшується: колись електрокари вважалися розкішшю, а тепер це один із засобів пересування).
– Відібрати частку у конкурентів (ми зростаємо за рахунок конкурентів).
– Збільшення попиту за рахунок інтенсифікації споживання (спочатку реклама пропонувала чистити зуби зранку та ввечері, потім – після кожного прийому їжі).
Що ж робити? Вдосконалювати клієнтський сервіс. А саме логістика і є ключовою складовою клієнтського сервісу. Уявіть собі, що існує лише один тип продукції, який продається по фіксованій ціні. За яким критерієм оберуть постачальника? Переможе той постачальник, який запропонує найшвидшу доставку. Існує поняття собівартості послуги. Більший прибуток матиме той постачальник, чия логістика максимально ефективна. Тобто, вартість якої найнижча, але рівень сервісу найвищий.
Наведемо приклади. Логістичні системи з’явилися в широкому вжитку в Україні в 2004-2005 роках. Але до 2008 року ними цікавилися здебільшого в академічному середовищі та компанії-новатори. Розвиток у промисловому об’ємі розпочався після кризи 2008 року. При цьому, розвивалися саме базові складські процеси (приймання, розміщення, пікінг тощо).
Причина полягала в тому, що управління складськими процесами залежало від працівників з багаторічним досвідом. Вони знали де і що знаходиться і могли відшукати по пам’яті будь-який товар. Дуже часто саме вони ставали на перешкоді спробі впровадити системний підхід та відійти від залежності від виконавців у бік процесів. Така ситуація тривала до початку війни. Додавалися легкі вдосконалення, як-от маршрутизація (клієнти об’єднуються за маршрутами з прописаним порядком відвідування) або хвилевий збір (замовлення групуються за графіком і відвантажуються до певного часу).
Новий поштовх до розвитку логістичного напрямку почався за умови дефіциту людського ресурсу, грошей або складських площ. Якщо раніше людина була носієм знань, то тепер у будь-який момент вона може підвести (мобілізація, епідемія, локдаун). Тому треба готуватися до постійної ротації персоналу, але водночас виконувати зобов’язання перед клієнтами.
І знову криза спричинила вдосконалення логістичних процесів та рішень. Краща логістика приваблює клієнтів. Клієнти примушують вдосконалювати логістику. І так по колу.
Колишні регіональні лідери втрачатимуть ринкові позиції і їх почнуть заміщати компанії з налагодженими процесами. Для них вихід на новий сегмент ринку або на нову територію – просто питання часу.
За таких тенденцій, в найближчий період збільшуватиметься попит на логістичні послуги. Якщо в даний час в цьому бізнесі панують 3PL-провайдери (компанії, що надають послуги стороннім організаціям) з додатковими послугами стикерування, пакування та доставки до кінцевого споживача (так званий фулфілмент), то поява та розвиток 4PL-операторів є суто питанням часу. Різниця полягає в тому, що 4PL додатково планують об’єми закупок продукції у зовнішніх постачальників і таким чином формують ринок пропозиції. Водночас, зміни торкнуться і дистрибуційних компаній. Наприклад, в сегменті запасних частин для сільськогосподарської техніки почнеться дрейф від звичайних складів з однаковими процесами до спеціалізованих, з чітким зонуванням за видами діяльності.
Завжди є вибір: побудувати додаткові приміщення та розвиватися екстенсивним методом або модернізувати наявні площі.
Наприклад, вся дрібнота перейде на мезонінні конструкції, а комплектація масової продукції здійснюватиметься за допомогою поличкової гравітації (полиці під кутом, де продукція переміщується власною вагою) та конвеєрів.
Замість звичайних систем управління складом або бухгалтерських чи управлінських програм настане час гнучких систем, здатних до розвитку та інтеграції з широким спектром технологічного інтелектуального обладнання.
В будь-якому випадку, спочатку йде розуміння напрямку розвитку, а слідом за ним – технологічне вдосконалення.
Олексій Гладишев, керівник ТОВ «Новітні індустріальні рішення»
newindustrialsolutions.com
