Контроль хвороб та захист кукурудзи

Вплив захворювань на формування продуктивності кукурудзи

Враховуючи зміни клімату, що спостерігаються останніми роками, та пов’язані з цим посушливі та досить спекотні погодні умови, аграрії дедалі менше уваги приділяють контролю хвороб у посівах с.-г. культур, у т.ч. на кукурудзі. Сільгоспвиробники почали заощаджувати на фунгіцидних обробках культури, покладаючись на захист протруйника – на початкових стадіях розвитку та сприятливі погодні умови – на більш пізніх, що стало провокувати розвиток патогенів на кукурудзяних полях.

Фітосанітарний аналіз стану посівів качанистої за останні роки свідчить, що ураженість рослин культури хворобами щорічно зростає пропорційно площам посіву. Дана тенденція може мати негативні наслідки та призвести до зниження урожаю зерна на 25-30%, а також погіршення його якості. Це викликає потребу в більш детальному вивченні біоекологічних особливостей збудників захворювань, а також вирішенні питань з розробки та впровадження у виробництво ефективних заходів профілактики, що на сьогодні є надзвичайно актуальним, тому що дозволяє уникнути збитків та підтримувати врожайність на стабільно високому рівні.

Причини виникнення збудників хвороб та шляхи їх усунення

Ефективно контролювати захворювання рослин у посівах та отримати максимальний врожай зерна допомагає комплексний контроль хвороб, який передбачає проведення низки агротехнічних заходів та застосування високоефективних сучасних пестицидів.

Необхідним є дотримання сівозміни, оптимальних строків сівби та глибини загортання насіння, просторової ізоляції полів. Культура має велику біомасу та залишає після себе великі пожнивні рештки, які доволі довго розкладаються, особливо коли посушлива погода та сівозміни дуже насичені кукурудзою. Рослинні залишки є джерелом більшості насіннєвих та ґрунтових інфекцій, тому необхідно проводити їх знищення. У разі вирощування кукурудзи як монокультури, особливу увагу потрібно приділити застосуванню надійного хімічного захисту.

Використання для сівби сертифікованого насіння перспективних районованих гібридів від перевірених виробників дозволяє виключити можливість ураження захворюваннями.

Протруєння насіння слід проводити якісними препаратами, які забезпечать захист посівного матеріалу від патогенів, допоможуть захистити сходи культури від пошкодження шкідниками, а також знешкодять вплив ґрунтових інфекцій. Правильно підібраний протруйник є повністю безпечним для самого насіння: не впливає на схожість та забезпечує дружні сходи.

Фунгіциди пригнічують ріст та розвиток грибкових збудників, сприяють підвищенню врожайності та застосовуються шляхом обприскування посівів у період вегетації кукурудзи. Обираючи препарати для обробки, слід враховувати прогноз поширення хвороб; тривалість та спектр захисної дії фунгіцидів, їх екологічну безпечність та ефективність впливу. Посиленню дії препаратів фунгіцидної дії та підвищенню зернової продуктивності культури сприяє додавання до робочого розчину біостимуляторів, в разі якщо їх не використовували під час обробки насіння. Для своєчасного виявлення ознак хвороб потрібно проводити постійний моніторинг посівів.

Найпоширеніші захворювання кукурудзи

Протягом вегетаційного періоду рослини культури можуть уражуватися різними грибками та бактеріями, поширенню яких сприяє висока температура та велика кількість опадів. Найчастіше в посівах культури спостерігаються такі хвороби як фузаріоз, сажки, диплодіоз, цефалоспороз, гнилі та ін. Вони спричиняють часткову або повну втрату рослиною асиміляційної поверхні, внаслідок чого посіви кукурудзи утворюють недорозвинені качани з незначною кількістю зернівок.

Фузаріоз Найбільш інтенсивно спостерігається у фазу сходів, на дорослих рослинах відбувається ураження коренів, стебла, качанів. Хвороба проявляється у вигляді утворення на качані рожевого, червонуватого або фіолетового міцелію, який розвивається спочатку на верхній частині качана, а потім – на нижній. Сильно уражається коренева система та прикоренева частина стебла – уражуються корені та нижні міжвузля стебел. Основним джерелом інфекції є грибниця та спори у ґрунті, а також заражене насіння. Швидкому поширенню захворювання сприяють низькі температури та підвищена вологість ґрунту. Також ураження може відбуватися за великої глибини загортання насіння та загущення стеблестою. Заражене патогеном насіння втрачає схожість на 15-40%, що призводить до зменшення врожаю зерна вдвічі й більше.

Летюча сажка Проявляється у вигляді руйнування качанів, які набувають чорного кольору, перетворюючись на пухирці, що містять спорову масу. При збиранні врожаю кукурудзи, пухирці розриваються, частина спор зверху обмазує насіння, а частина розлітається та потрапляє в ґрунт. Якщо інфіковане насіння можна знезаразити за допомогою протруювачів, то ґрунтова інфекція стає великою проблемою, тому що автоматично заражує сходи культури. У ґрунті спори летючої сажки зберігаються до 4-х років, тож поширення захворювання в посівах пов’язане саме з порушенням сівозміни та поверненням культури на теж саме поле раніше вищезазначеного строку. З даної позиції небажаним є вирощування кукурудзи в монокультурі. Захистити посіви від патогену можливо за дотримання сівозміни та строків сівби, вирощування стійких гібридів і протруєння насіння одним з рекомендованих препаратів.

Пухирчаста сажка За обробки посівного матеріалу сучасним протруйником, дотриманні сівозміни, використанні для сівби якісного насіння, пухирці сажки формуються лише на окремих рослинах. У разі наявності в посівах даного захворювання пухирці формуються в прикореневій зоні, над землею. Вони дозрівають, тріскаються, при цьому вилітають мільярди спор, які у фазу цвітіння кукурудзи починають розкриватися. На початку розвитку хвороби здуття мають невеликий розмір та світло-зелене забарвлення, а згодом розростаються, перетворюючись на великі пухлини, наповнені сіро-білим слизом, який поступово перетворюється на чорні теліоспори. Патоген досить потужний – навіть одна рослина, на якій дозрів один-єдиний пухирець, стає причиною суцільного інфікування всього поля. Найбільша небезпека захворюванння полягає в тому, що заражується ґрунт, а спори здатні розмножуватися протягом літа декілька разів, тим самим збільшуючи площу інфікування. Саме тому дуже важливо спостерігати за пухірцями, щоб не допустити дозрівання та розповсюдження спор. Другу хвилю розвитку сажки можливо зупинити вчасним застосуванням ефективних препаратів фунгіцидної дії.

Диплодіоз (суха гниль кукурудзи) Патогенна інфекція розвивається спочатку всередині стебла, а потім розповсюджується в качан – головною ознакою хвороби є білий міцелій, який формується між зернятками у нижній частині качана. Признаки диплодіозу можна побачити, тільки коли розриваються листки обгортки, у випадку сильного ураження качани відриваються від стебла. Уражена хворобою кукурудза небезпечна насамперед диплодієвими мікотоксинами – це нейротоксини, які впливають на роботу нервової системи худоби, тому диплодіоз є великою проблемою за вирощування силосної кукурудзи. Збудники хвороби розповсюджуються через рослинні рештки, заражений насіннєвий матеріал та пошкодження, нанесені шкідниками. Запобіганню диплодіозу сприяє використанння якісного посівного матеріалу, дотримання сівозмін, знищення рослинних залишків, застосування фунгіцидів та інсектицидів.

Цефалоспороз Ця грибкова хвороба проявляється зазвичай вже після того, як сформувалися качани – починають всихати листя, стебла, качани; поступово хвороба стає причиною в’янення кукурудзи. Системна інфекція розвивається у судинах кукурудзи, проявляється на зрізі у вигляді потемніння судинного кільця і через закупорювання судин порушується транспорт води в кукурудзі, надземна частина починає всихати, що призводить до втрат врожаю. Патоген розповсюджується через насіннєвий матеріал, тривалий час розвивається безсимптомно, а потім досушує рослину у період, коли вологи і так не вистачає. Одним з перших проявів цефалоспорозу є поява червоних чи пурпурово-фіолетових плям на качані у фазу молочної стиглості. Якщо зрізати стебло такої кукурудзи, можна буде побачити потемніння у зоні судинного кільця. Зібране з ураженої кукурудзи насіння буде носієм інфекції та за використання неякісного протруйника уразить майбутні посіви.

Сіра гниль Джерелом захворювання є заражені пожнивні рослинні рештки, на яких зберігається грибниця патогена і склероції. Життєва активність зберігається більше 8 років. Збудник сірої гнилі може зберігатися на насінні кукурудзи, викликаючи його псування. Інфекція проявляється на початку молочно-воскової стиглості кукурудзи і пошкоджує тільки зерно на качанах у вигляді густого, сірого нальоту між рядами зернівок. Грибна хвороба з’являється у верхній частині качана та швидко поширюється, зернівки набувають бурого забарвлення, мертвіють і стають крихкими. Розвитку захворювання сприяє наявність достатньої вологості та підвищені температурні показники (30-35°С). Зберігається патоген у вигляді грибниці і спорангієспор на кукурудзяних рештках у полі та в інших місцях, насіння у поширенні інфекції істотної ролі не відіграє.

Біла гниль Хвороба характеризується появою на нижній частині стебла великих м’яких темних плям з білим, пухнастим, ватоподібним нальотом, з утворенням темно-коричневих склероціїв різної форми і розміру. На грибниці та в тканинах уражених стебел можна бачити темно-коричневі зовні і білі всередині склероції (видозмінення грибниці), різні за формою, розміром до 1 см. Стебло в місці ураження загниває, втрачає пружність. Джерелом інфекції є уражені рештки рослин, в яких патоген зберігається склероціями.