Через редакцію журнала «AgroONE» до мене звернувся фермер з цікавим питанням: як слід віднестись до пропозиції використання карбаміду для прикореневого підживлення озимого ріпаку восени внесенням поверхнево розкидачами добрив. Цей спосіб йому порекомендував менеджер однієї компанії.
На перший погляд це комічно, але з іншого – трагічно, якщо такі пропозиції втілювати в роботу фермера. Що тут скажеш. Те, що ослаблені посухою, погано розвинені рослини озимого ріпаку у фазі 4-5 листочків на середину жовтня, потрібно підживлювати – це без всякого сумніву, але як і чим? Якщо потрібно негайно стимулювати розвиток рослин, то і «їжа» для них має бути легкозасвоювана, доступна, аби з моменту внесення рослини могли її використовувати.
У такій формі має бути азот. Якби цей «менеджер» розумів, що кореневою системою рослина амідну форму азоту не засвоює, а лише після трансформації в амонійну та нітратну форми, на що потрібен певний час, то він цю дурницю не пропонував би. Якби він розумів, що перетворення у ґрунті амідного азоту NH2CONH2 через аміак (NH3) до амонію NH4, від нього до рухомої форми азоту нітрату NO3, що потребує значно великого відрізку часу, тим більше в умовах дефіциту вологи у ґрунті, він би це не пропонував. Для фермера і того «менеджера» нагадаю декілька простих істин щодо трансформації різних форм азоту у ґрунті.
Отже, амідний азот рослинами з ґрунту не засвоюється, аж поки не трансформується в амонійну і нітратну форми, які засвоюються кореневою системою рослин. Проте амонійна форма, катіон NH4, утримується колоїдами ґрунту і практично стає нерухомим. На відміну від нітрат-іону NO3, що не зв’язується вбирним комплексом ґрунту і в розчині ґрунтової вологи вільно рухається у ґрунті до кореневої системи рослин. Амонійний азот рослини засвоюють при контакті кореневого волоска з амонієм, закріпленим у ґрунті. Тобто, при внесенні амонійного азоту на поверхню ґрунту, азот практично залишається не засвоєним рослиною, аж допоки не перейде в рухому нітратну форму, завдяки нітрифікуючим бактеріям. Трансформація аміду в амоній у ґрунті проходить протягом 1-2 днів, а перехід амонію до нітратів може тривати від одного тижня за сприятливих умов до 2-3 тижнів при температурі ґрунту +8-10ºС. Отже, внесений на поверхню ґрунту азот за відсутності вологи може використовуватись рослинами через 15-20 днів після внесення. Це перше, чому пропозиція «менеджера» безглузда. А по-друге, це величезні витрати азоту при внесенні карбаміду поверхнево без заробляння його в ґрунт на глибину 8-10 см. Як згадувалось вище, перехід амідного азоту в амонійний проходить через фазу утворення аміаку (NH3), летючого газу, який з легкістю вивітрюється в атмосферу. В умовах сухого ґрунту ці втрати можуть сягати 80%.
Отже, внесення карбаміду без заробляння у ґрунт – це викинуті на вітер гроші. Азот потрібно вносити в ґрунт. Як варіант, поверхнево його можна вносити перед опадами, якщо мова йде про прикореневе внесення азоту в умовах сухої поверхні ґрунту, то можливе застосування КАС, як прикореневе внесення і часткове листКове підживлення.
Найшвидше рослини поглинають амідний азот через листкову поверхню протягом 2-4 годин після внесення. Тож стимулювати розвиток рослин восени доцільно листковим підживленням карбамідом (концентрація карбаміду 6% безпечна для рослин) з додаванням сульфату магнію, мікроелементів та засобів захисту рослин за необхідністю. Осіннє внесення карбаміду у ґрунт – це скоріше створення запасів доступного азоту для ранньовесняного підживлення рослин. Отже, «менеджер» не має рації.
Іванчук М. Д., член-кор. МАКНС
(050) 604-11-45
