Йдіть складною дорогою – і не зустрінете конкурентів

Як працює унікальна нульова технологія вирощування у ФГ «Анастасія»

У зв’язку зі зміною клімату дедалі більше фермерів перебувають у пошуках нових, маловитратних і, у той же час, ефективних агротехнологій. Однією з таких є No-Till. Але в чому полягає основна проблема даної технології? Справа в тому, що нині ніхто з аграріїв, які нею займаються, не розкриють вам цілком технологічних схем. Адже нульова технологія є доволі складною та філософською – і у кожного фермера, так би мовити, свій No-Till. Нам вдалося побувати в одному господарстві, де господар впроваджує нульову технологію, яка ніяким чином не схожа на інші їй подібні.

ФГ «Анастасія» (Дніпропетровська область) було засноване у 1996 році. Господарство на той час нараховувало 36 га землі, які обробляли за традиційною технологією. Нині воно має в обробітку 2650 га, до того ж усі культури господар вирощує за нульовою технологією. На думку керівника господарства Андрія Усова, без філософського пізнання нульова технологія не працюватиме.

– Якщо ви вважаєте, що на перших етапах впровадження No-Till ви отримуватимете прибавку врожаїв та збільшення рентабельності, то це не так. Адже існує досить багато підводних каменів, які неможливо оминути без особистої практики, до того ж, щороку погодні умови різняться. Головне у нульовій технології – підвищення родючості ґрунту, а врожайність та рентабельність з’являться самі.

Основним з позитивних моментів можна відмітити те, що дана технологія є низьковитратною у порівнянні з усіма іншими. Щодо надійності, то тут важко посперечатися, адже її ефективність залежить здебільшого від наявності пожнивних решток на поверхні поля й від того, наскільки фермер навчився з нею працювати, а не експериментувати. Простіше кажучи, наскільки він може продумувати технологічні моменти наперед та робити зважені кроки, аби не допустити помилку, яку вже поточного року буде неможливо виправити.

– В Україні по цей день ходять чутки, що технологія No-Till непопулярна, не працює у наших умовах, — продовжує розповідати практик. – Як правило, так говорять ті, у кого не вийшло її впровадити. Нині можна зустріти чималу кількість агровиробників, котрі займаються більше 10 років No-Till. Це, так би мовити, перша хвиля тих, хто досить упевнено йде цим шляхом і перебуває на доволі високому рівні.

Основним гаслом нульової технології є «щадне відношення до землі». Нині у світі не існує подібної технології, яка може вже на перших етапах впровадження зупинити водну чи вітрову ерозію ґрунтів. Тому, розглядаючи різносторонньо технологію No-Till, ми можемо впевнено говорити про збереження та підвищення родючості ґрунтів, а відтак і про зростання економіки, що вкрай важливо у сучасних умовах господарювання.

Наразі у господарстві вирощують еспарцет на насіння, озиму пшеницю, льон, кукурудзу та соняшник. Тож нам було цікаво, який насправді вигляд мають культури, вирощувані за нульовою технологією.

Пшениця без засобів захисту. У господарстві «Анастасія» вже 15 років взагалі не використовують інсектициди та фунгіциди і, як бачите, всі рослини мають здоровий вигляд. Важко повірити власним очам, побачивши такі чисті, неуражені шкідниками та хворобами посіви озимої пшениці.

Як запевнив керівник господарства, застосовуючи засоби захисту, ми знищуємо як шкідників культур, так і природних фітофагів, цим самим порушуючи природний баланс. Відмова від інсектицидів та фунгіцидів упродовж тривалого часу дає змогу відновити цей баланс. Таким чином, природа здатна сама регулювати поріг шкодочинності. Як правило, фітофаги з’являються на культурах через рік після внесення засобів захисту, тобто коли відчують кормову базу. Проте ніхто з аграріїв не хоче втрачати урожаю рік чи два поспіль, тому і виникає необхідність застосовувати хімічний захист.

Плямистість на полі проявилася внаслідок пошкодження озимої пшениці в осінній період озимою совкою. Проте з 1000 га зернових у господарстві ушкоджених було приблизно 5. Частину підсіяли восени, а частину – навесні.

Переконати Андрія Усова використовувати засоби захисту дуже складно, адже господар боїться порушити природний баланс, який утворився на його полях за 15 років.

Бінарні посіви соняшнику. Доволі незвично було бачити поле у такому стані. Насіння соняшнику тут висівають суцільним способом з густотою 79 тис. насінин/га. Соняшник є покривною культурою для еспарцету. Таку технологію висівання було обрано також не випадково. Адже, як пояснив Андрій Усов, ця відпрацьована технологія дала змогу зекономити на сівалці для просапних культур.

На ділянках, де рослини еспарцету не конкурують з соняшником, у рік висівання вони можуть зацвісти. Також суцільним способом у господарстві висівають і кукурудзу на зерно у чистому вигляді. Втім, за такого способу сівби виникають певні складнощі. Дуже важливо за висівання кукурудзи уникнути «двійників» насіння, оскільки за такої конкуренції жодна рослина не сформує врожаю. Для соняшнику наявність «двійників» не так критична, бо як одна, так і друга рослина сформують урожай, але дещо менший. Урожайність соняшнику коливається і, залежно від року, становить 15-25 ц/га. Також залежно від року ситуація з бінарним посівами різна. Якщо весна холодна та затяжна, то для еспарцету це добре, а от соняшник «сидить». У такому разі конкуренція між культурами дещо посилюється. За теплої весни рослини соняшнику добре стартують і випереджають еспарцет. Відтак соняшник є більш конкурентним до еспарцету. У господарстві орієнтуються на середні строки висівання між еспарцетом та соняшником.

Еспарцет на вершині прибутковості. За словами керівника, нині вирощування еспарцету на насіння є найрентабельнішою справою, оскільки, крім високої ціни на насіння, немає витрат на сівбу. Із догляду передбачена лише передзбиральна десикація.

На відміну від однорічних бобових, у яких накопичення азоту відбувається лише до кінця періоду цвітіння, багаторічні бобові накопичують його протягом усього періоду вегетації. У господарстві площа під еспарцет становить 500 га, на наступний рік її планують збільшити вдвічі. Все насіння реалізують на експорт, тому якість його має бути відповідною. Як говорить Андрій Усов: «Один із законів бізнесу такий – йдіть складною дорогою – і не зустрінете конкурентів».

Льон середньої рентабельності. Льон – культура, яка дуже добре реагує на мікоризу. Його пожнивні рештки краще розкладаються з допомогою грибів, а не бактерій. Однією з складних операцій нульової технології є рівномірне розподілення пожнивних решток полем під час збирання попередника.

Цю проблему у господарстві вирішили також оригінально: для збирання зернових колосових придбали обчісувальну жниварку вітчизняного виробництва. Відтак уникнули проблеми регулювання комбайна щодо подрібнення та рівномірного розкидання соломи. Після збирання врожаю такою жниваркою, якість висівання покращується в рази. Льон у господарстві є середньою за рентабельністю культурою. Урожайність коливається за роками – 13–15 ц/га, рекорд – 18 ц/га. Площа льону в господарстві в середньому становить 350 га.

Ріпак «по нулю». На сезон 2019-2020 року в господарстві за нульової технології висіяли озимий ріпак. На посівах культури вносили лише гербіциди. Господар для власного експерименту вперше висіяв ріпак після обчісувальної жниварки, аби оцінити якість сходів культури. Адже класичні господарства, які висівають озимий ріпак після зернових, мають проблемні сходи через солому, яка залишається у ґрунті. На культурі не застосовували ані фунгіциди, ані інсектициди. Коли на час цвітіння ріпаку господар побачив велику кількість квіткоїда та оленки волохатої, вже не сподівався на урожай. Та, провівши моніторинг, впевнено можна сказати, що 1,5 т/га господарство все-таки отримає. Як показує практичний досвід господарств, урожайність ріпаку за нульової технології та якісного захисту в середньому становить 3,5 т/га.

Філософський підхід до землеробства. Як ми бачимо, агробізнес керівника ФГ «Анастасія» Андрія Усова вибудуваний досить непростим шляхом. По-перше, сама нульова технологія є непростою порівняно з іншими. А по-друге,

No-Till, який практикують у господарстві, вкрай відрізняється від поширених підходів до впровадження нульової технології. Але саме цей унікальний філософський підхід Андрія Усова до нульової технології дає змогу отримувати успішні результати.