Питання: Будь ласка, поясніть як проводити захист проти основних хвороб озимої пшениці, особливо як працювати, щоб не було фузаріоза у насінні? (Луцьк, фермерське господарство. Дипломований агроном Людмила Яківна.)
Відповідь: Науковці-фітопатологи Селекційно-генетичного інституту постійно проводять моніторингові дослідження стану посівів. На даний час метеорологічні умови дають можливість посівам розвиватися більш-менш нормально, загартування йде спокійно, накопичуються необхідні для перезимівлі пластичні речовини. Маю надію, що мої поради протягом попередніх місяців аграрії використали, тому є шанс достойно зустріти труднощі наступного року.
Розвиток хвороб на озимих пшениці та ячмені очікуємо загалом посередній. Однак, ігнорувати фунгіцидний захист жодними чином можливості не буде. Тому зупинюсь на головних моментах. За перших проявів поновлення вегетації навесні, провівши польові обстеження посівів та оцінивши їх фітосанітарний стан, необхідно прийняти рішення щодо необхідності фунгіцидного захисту пшениці у фазу ВВСН 30-31, тобто період від початку виходу у трубку, коли головний паросток і паростки кущення направлені догори і починають тягнутися до стадії першого вузла, якими видно на поверхні ґрунту. Відстань колоса від вузла кущення 1 см. Саме у цей час за умов прохолоди та достатньої вологи починається розвиток борошнистої роси і продовжується розвиток прикореневих гнилей. Якщо розвиток борошнистої роси є одиничним, не йде наростання, або не перевищує загалом 5% уражених рослин, необхідності у фунгіциді немає. Коли розвиток хвороби стрімко наростає і перевищує 7% ураження та за наявності сприятливих для розвитку патогена метеоумов, провести фунгіцидну обробку необхідно.
Препарати використовуємо такі: Таліус (норма витрати 0.2 л/га), Абруста (н.в. 0.7 л/га), Дерозал (н.в. 0.5л/га), Фолікур (н.в. 0.5 л/га), Авіатор Хpro (н.в. 0.6 л/га), Тілт (н.в. 0.5 л/га), Титул Дуо (н.в. 0.25 л/га), Титул 390 (н.в. 0.26 л/га), Імпакт К (н.в. 0.7 л/га), Скальпель (н.в. 0.5 л/га), Рекс Дуо (н.в. 0.4 л/га) та інш.
Висока біологічна ефективність фунгіцидів сприятиме знищенню інфекції борошнистої роси та зменшить інфекційне навантаження септорії, що, можливо, почне розвиток у фазу ВВСН 32-33 (стадія 2-го вузла, що видимий, відстань від 2-го вузла 1 см.). Таким чином, використовувати чи ні фунгіцид у названі строки, вирішуємо безпосередньо на полі. Для підвищення вігор-ефекту до фунгіцидів рекомендую додавати рострегулюючі речовини, це може бути Хелафіт Комбі (н.в. 0,5 л/га), Атонік Плюс з нормою витрати 0.2 л/га, група Новалону (н.в. від 1.0 до 3 л/га), препарати групи Вуксал тощо. Застосування РРР є мірою дуже необхідною для запуску росту пшениці, тому не ігноруйте його. Однак, хочу застерегти: якщо під культуру не вносили необхідну кількість основних добрив, застосування РРР може дати зворотній ефект. Це так само, як людський організм знесилити недостатнім харчуванням та примусити вживати вітаміни, – буде лише величезна шкода.
Наступну, дуже важливу обробку фунгіцидом проводимо у фазу ВВСН 37-39 (стадія лігули прапорцевого листочка, який повністю розвинений). Саме у цей період сили набирають основні збудники хвороб: борошниста роса (якщо її розвиток був загальмований), септорія, види іржі – жовта та листова, різноманітні плямистості грибного походження, основною серед яких є піренофора – збудник жовто-бурої плямистості.
Фунгіцидна обробка є обов’язковою для гарантії отримання врожаю, тому вона повинна бути проведена до появи ознак ураження, тобто слугуватиме як профілактичний захід. Рекомендованих препаратів достатньо. Перевагу треба віддати фунгіцидам з максимально подовженим періодом їх активності, з комплесною до ряду збудників хвороб біологічною ефективністю та таким, що розповсюджуються по рослині трансламінарно, чим забезпечують тривалий захист. Досить надійними є фунгіциди Аканто Плюс (н.в. 0.75 л/га), Солігор (н.в. 0.9 л/га), Імпакт (н.в. 0.5 л/га), Імпакт Т (н.в. 0.9 л/га), Авіатор (н.в. 0.8-1.5 л/га), Абакус (н.в. 1.25 л/га ), Рекс Дуо (н.в. 0.4-0.6 л/га), Тілмор (н.в. 1.0-1.5 л/га) та ін. Якщо у цей час буде достатньо вологи, сміливіше застосовуйте рострегулятори з наноречовинами, як то Регоплант (0.25 л/га), Стімпо (0.02 л/га), Радостим (0.25 л/га), Біолан чи Біосил (0.02 л/га), а також Атонік Плюс та Хелафіт Комбі.
Надалі залишиться час для застосування фунгіциду проти збудників хвороб колосу та зерна – фузаріозу та альтернаріозу (так званого «чорного зародку»). Захист колосу – вочевидь найбільш відповідальний момент у технології вирощування пшениці озимої. Справа в тому, що саме у фазу ВВСН 61-62 – початок цвітіння, конідії фузаріїв розповсюджуються на полях повітряно-крапельним шляхом і потрапляють у колос на приймочки. Запам’ятайте, що цвітіння озимої пшениці починається у закритому колосі. Якщо бачимо на колоссі на метрі квадратному 5 пиляків, то це є сигналом про те, що працювати проти фузаріозу потрібно саме зараз. Тому фунгіцидами ми повинні спрацювати на упередження, аби фузарії не мали можливості розвиватися. Запізнення з обробкою, так само, як і передчасне використання препарату, призведе до зниження біологічної ефективності будь-якого чудового фунгіциду. Для хвороб колосу бажані фунгіциди з комбінаціями діючих активних речовин (2-х або 3-х). Найсильніші активні речовини проти фузаріїв – тебуконазол та протіоконазол, а також їх комплекси.
Стосовно ячменю озимого, для фунгіцидного захисту підбиратимемо препарати, що обов’язково спрацьовують проти найнебезпечніших для культури патогенів – збудників темно-бурої, сітчастої плямистості. Першу обробку, я думаю, зробили вже восени. Якщо ні, тоді за першого підйому температури повітря до 6-90С починаємо захищати фунгіцидами ячмінь. Препарати – як на пшениці, але найбільш ефективними проти плямистостей ячменю є Авіатор (н.в. 0.8-1.5 л/га одноразово) або двічі з інтервалом у два тижні між обробками по 0.4 л/га, Аканто Плюс (н.в. 1.0 л/га), Солігор (н.в. 0.9 л/га), Імпакт Т (н.в. 0.5 л/га), Абакус (н.в.1.75 л/га ), Рекс Дуо (н.в. 1.0 л/га), Тілмор (н.в. 1.0-1.5 л/га). Рострегулюючі речовини використовуємо аналогічно використанню на пшениці. Щодо отримання врожаю ячменю, можу запевнити, що наразі за ігнорування захисту від збудників хвороб це буде проблематично, тому спрацюйте на повну.
Повертаючись до нинішнього моменту, хочу сповістити про те, як за зовнішніми ознаками по проростках у полі визначити ступінь витривалості рослин. Часто у полі можна спостерігати, що пропорційно однакові довжини кореневої системи та наземної листової маси мають відносно 50%. Саме таке співвідношення кореня та листкової маси є показником життєздатності. Якщо листкова маса довша за кореневу систему, можливостей перезимівлі є менше і навпаки, чим розвинутішою є коренева система, тим більше шансів на врожай.
Хочу також поділитися дуже важливим. Напрями розвитку сучасного інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів неможливо розглядати без урахування кліматичних змін на Землі, адже саме вони провокують також і зміни у світі рослин та паразитів. Настане такий час, коли ані хімічними, ані агротехнічними заходами захисту рослин зберегти врожай буде неможливо. Для запобігання втратам врожаю від екологічних та кліматичних стресів є нагальна необхідність у створенні нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які перш за все мають стійкість до шкідливих біотичних чинників.
Лише сорти та гібриди культурних рослин, адаптовані до певних стресових умов, генетично зможуть протистояти епіфітотіям та панфітотіям.
Успішність селекції на стійкість до збудників хвороб залежить від багатьох складових. Необхідними є глибокі знання як біології паразитів і рослин-живителів, так і закономірностей їхніх взаємин. Треба мати відомості про збудників захворювань, що є типовими для певної зони вирощування сортів пшениці. Потрібною є інформація про видовий, расовий, біотипний і штамовий склад патогенів, про спеціалізацію до рослин-живителів, їх розповсюдження і частоту стрівальності, вірулентність, агресивність, мінливість тощо.
Абсолютною необхідністю є прогнозування розвитку найбільш небезпечних патогенів, які долають великі відстані і мають значну агресивність. Селекція на імунітет повинна йти на упередження проблеми.
Як одна з основних «хлібних» культур України – пшениця, а так само і ячмінь, без постійного удосконалення імунних властивостей до певних хвороб може бути з часом втрачена. Адже створення стійкого сорту до одного певного збудника не вирішує усіх задач і не відповідає вимогам виробництва і господарській ефективності. Сорти повинні мати групову стійкість, тобто стійкість до групи збудників основних захворювань.
Бажаю успіху! Хай щастить!
Відповіді від Бабаянц Ольги, докторки біологічних наук, завідувачки відділу фітопатології і ентомології
Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
міжнародного незалежного експерта щодо якості пестицидів і агрохімікатів.
