Агробізнес змінюється. Часи безтурботного господарювання минули. Якщо донедавна домінували великі, нині перемагають ефективні, завтра лідерами стануть інтелектуальні. Агресивне нарощування земельного банку і прагнення «витиснути з цієї землі усе до останньої краплі» вже нині дається взнаки її деградацією, зниженням продуктивності й накопиченням боргів. І все це – на тлі незворотніх кліматичних змін. Тож агробізнес перетворюється на гонку озброєнь новими технологіями, штучним інтелектом, Інтернетом речей, новими знаннями і пошуком нових підходів до підвищення ефективності.
Покоління технологічних рішень в агро-ІТ змінюються надзвичайно швидко: зовсім недавно для диференційного внесення брали проби ґрунту, їх відправляли в лабораторію, згодом створювали карти диференційного внесення для польової техніки, записували на флешку і т.д. Уже торік проби ґрунту можна було відбирати й аналізувати просто в полі портативним пристроєм. Нині взагалі така потреба відпала. Найшвидше і найпростіше рішення: датчики, що аналізують стан ґрунту та його потребу в елементах. Установлені на штанзі сільгосптехніки (з кроком у 6 метрів), ці датчики дають команду на контролер щодо внесення певної кількості конкретного елемента.
Хочете знати, як глибоко тракторист зорав ниву? Раніше це значення вираховували математичним шляхом через швидкість руху, оберти двигуна тощо. Нині достатньо поставити ультразвуковий датчик і мати абсолютний контроль якості ґрунтообробітку.
Агротехнології семимильними кроками йдуть до тотального домінування штучного інтелекту в ухваленні рішень. Усе тому, що зростає кількість джерел даних – від різноманітних датчиків, погодних станцій, дронів, супутникових знімків, а також дані стосовно хімічного аналізу ґрунтів щодо вмісту вологи в зерні та ваги кожної партії. Крім того – бухгалтерська звітність, світові ціни на культуру, графіки подачі вагонів-зерновозів на залізниці й маса інших найрізноманітніших даних, які треба обробити. Кінцева мета цього складного аналітичного процесу – отримати максимальний прибуток на гектар.
Одним з етапів на цьому шляху в АПК є запровадження діджитал-проектів із застосуванням «Інтернету Речей» чи IoT (Internet of Things): обмін даними датчиків, установлених на комбайнах, тракторах, вагах, вологомірах. Частково чи повністю, агросектор таки почав запроваджувати новітні технології. Поговоримо про найцікавіше.
Що таке IoT
Абревіатура IoT прийшла до нас з англійської мови та дослівно означає Internet of Things чи Інтернет Речей (датчики, контролери та інше), які обмінюються даними між собою без втручання людини. На основі цих даних програмне забезпечення формує зрозумілі звіти для аграрія.
Складові елементи Iot-платформи в агро:
- Електронні мапи полів.
- Датчики на техніці: GPS-трекери, лічильники насіння і добрив, датчики заповнення бункера комбайна.
- Датчики рівня палива і проточні витратоміри.
- Ультразвукові сканери (глибина оранки поля, наповнення кузова зерновоза, аналіз мікроелементів в ґрунті та ін.).
- Електронні вагові контролери на елеваторі, вологоміри на елеваторі.
- Електронні АЗС.
- RFID картки і зчитувачі: автоматична ідентифікація водія і МС.
- BLE-мітки причіпного обладнання.
- Система «свій-чужий» для комбайна і зерновоза.
- Погодні станції.
- Дрони/супутники.
Інтернет речей в агро: як це працює
Датчики і контролери, що встановлені на сільгосптехніці (лічильники насіння, контролери на обприскувачах, витратоміри і датчики рівня палива, датчики наповнення бункера комбайна, сканер наповнення зерновоза, сканер глибини оранки) + датчики на вагових і елеваторах (вологоміри, сканери якості зерна і контролери ваги) обмінюються даними і візуалізують інформацію на екрані Вашого комп’ютера у вигляді зрозумілих звітів.
Увесь збір даних відбувається без втручання людини, що мінімізує можливості нецільового використання товарно-матеріальних цінностей і розкрадань на агропідприємстві.
Дані від IoT-платформи легко інтегруються з 1С, ERP, CRM системами, з Microsoft Power BI, завдяки чому менеджмент і власник бачать повну і чітку картину діяльності агропідприємства: від списання ТМЦ і розрахунків собівартості сушки зерна на елеваторі виходячи з фактичної вологості, зафіксованої датчиком, до нарахування заробітної платні за фактично оброблені гектари. Програмне забезпечення збирає зображення і дані полів з супутників, літаків, дронів, а потім аналізує ці дані за допомогою штучного інтелекту і надає інформацію про стан полів і культур для агрономів і фермерів.
Як Інтернет речей контролює збір врожаю
Особливо контроль за збором врожаю важливий, якщо аграрій користується послугами найманих комбайнів, зерновозів та послугами сторонніх елеваторів.
По-перше, на кожен бункер комбайну треба встановити порогові датчики наповнення бункеру, зазвичай їх кількість становить від 4 до 10 одиниць. Обов’язково треба ставити «нульовий» датчик на підлогу, щоб контролювати можливі висипи збіжжя знизу.
По-друге, треба чітко розуміти, що зі «свого» комбайну збіжжя не буде відвантажено в «чужий» зерновоз. Тому треба встановлювати систему «свій-чужий» у вигляді електронних міток на комбайни і зерновози.
Коли програмне забезпечення побачить «свого», то тільки тоді почнеться відвантаження з комбайна в «свій» зерновоз.
Також програмне забезпечення відстежує, щоб збіглися gps-координати комбайна і зерновоза. Це треба для того, щоб «своя» електронна мітка не спрацювала, якщо хтось привезе із собою цю мітку в кишені та захоче відкрити нею «чужий» зерновоз.
По-трете, аграрію треба контролювати маршрут зерновоза від поля до вагової або елеватора. Це робить програмне забезпечення і в разі порушень автоматично інформує власника врожаю про негаразди, а саме відхилення від маршруту, підозрілі зупинки тощо.
І четверте, найголовніше: зважування врожаю та контроль за вологістю (наприклад, для кукурудзи). Це вирішується шляхом встановлення на елеваторах та вагових, послугами яких користується агропідприємство, незалежного вагового контролера на комп’ютер ваговика, а також встановлення власного вологоміру, що приєднаний до програмного забезпечення.
Таким чином, аграрій контролює збір та зважування власного врожаю та відстежує он-лайн: поле, найменування культури, дата, час, зібрані гектари, яким комбайном, обсяг вивантаженого збіжжя з бункеру комбайна в конкретний зерновоз, маршрут зерновоза до вагової, процедура зважування та відбору проби на вологість з передаванням пулу даних у програмне забезпечення.
Які завдання вирішує IoT в агро:
- Автоматичний розрахунок оброблюваної площі поля в розрізі технологічних операцій і для нарахування зарплати.
- Автоматична ідентифікація водія.
- Автоматизований контроль видачі палива з ідентифікацією водія і транспортного засобу, зливи ПММ.
- Маршрути, автоматичні повідомлення про порушення, фото- і відеофіксація.
- Облік ТМЦ: насіння, добрива і СЗР. Загальні витрати по підприємству на полі і на гектар.
- Загальні витрати палива по господарству в розрізі типів польових робіт.
- Контроль і облік видачі палива з АЗС, контроль присутності МС під час заправки.
- Заправки/зливи палива, витрата палива на 1 гектар обробленої площі, контроль рівня палива у баку.
- Ідентифікація ТЗ під час вивантаження з комбайна (BLE і RFID-мітки), контроль присутності ТЗ під час вивантаження, контроль роботи шнека, намолот в розрізі комбайнів.
- Врожайність, валовий збір, карта врожайності поля.
- Супутникові знімки полів, прогнозування врожайності, моніторинг полів дронами.
- Аналітика розвитку культур=індекси стану рослин: EVI2, GRVI, VARI, NDVI, NDRE, ENDVI.
- Дані від локальної метеостанції, температура і вологість ґрунту, кількість опадів за період, контроль погодних умов при роботі обприскувачів.
- Незалежний облік ваги на елеваторі, ідентифікація ТЗ на ваговій, вологість і вага зерна, що перевозиться з поля, автоматичне визначення поля і культури.
А що далі?
Всі дані, отримані від Iot-платформи, обробляються програмним забезпеченням та формуються у різноманітні звіти на екрані комп’ютера.
Також можлива інтеграція з системами обліку (1С, Microsoft Power BI та ін.).
Сучасні інструменти ведення операційної діяльності підвищать ефективність робочих процесів завдяки синхронізації.
Таким чином інтеграція дозволить побачити динаміку витрат підприємства та собівартість кожного гектару.
А хто подбає про фермера?
Коли мова йде про інновації та усілякі новинки, то найчастіше аграрії думають, що це можуть собі дозволити великі підприємства або агрохолдінги, що мають в своєму штаті високооплачуваних спеціалістів з інновацій, моніторингу та мають необмежені ресурси.
Але насправді, це не зовсім так, тому що найчастіше саме найманий менеджмент великих підприємств найбільш чинить спротив впровадженню автоматизації та електронного контролю.
Що найбільше заважає фермеру почати працювати з інноваціями?
По-перше, це брак часу на вивчення усіляких інновацій, порівняння функціоналу програмних забезпечень. А без чіткого розуміння зробити вдалий вибір неможливо.
По-друге, це невпевненість, а чи потрібно воно взагалі. Хоча увесь світ переходить «в цифру».
По-трете, покоління інновацій змінюються дуже швидко. Хто це нове буде втілювати в господарстві?
І цей перелік питань нескінченний.
І в результаті, фермер якщо і використовує якесь цифрове рішення, то найчастіше воно не комплексне, або це набір незв’язаних та неінтегрованих між собою рішень.
Необхідно допомогти аграріям комплексно впроваджувати кращі світові інноваційні розробки і запропонувати цілісну інтегровану систему і комплекс послуг з впровадження і супроводу на будь-якому агропідприємстві, незалежно від розмірів земельного банку.
Навіть маленькі фермерські господарства, що винаймають, наприклад, комбайни та зерновози, можуть об’єднатися із сусідніми господарствами та підключитися до програмного забезпечення, щоб контролювати збір врожаю он-лайн.
При цьому, кожен фермер отримає персональний пароль доступу та буде бачити в програмному забезпеченні тільки свої володіння. Витрати на програмне забезпечення та професійний моніторинг коштують декілька доларів на гектар в рік, що не йде в порівняння зі середньостатистичними втратами від розкрадання врожаю, палива, насіння та інших цінностей.
Цифровізація агросектору – це просто та сучасно.
Приєднуйтесь!
Ірина Кравець,
керуючий партнер компанії CleverAgri