Найпоширеніші помилки при будівництві і експлуатації сховищ для зерна
По-хорошому власні потужності для зберігання врожаю потрібні кожному фермеру, і вже тим більше, тим господарствам, які обробляють понад 1000 гектар землі. Причин тут декілька: це і огидна по відношенню до клієнта робота окремих регіональних елеваторів, і прагнення самостійно контролювати свій урожай, і, врешті-решт, можливість заробити додаткові гроші. Колись спілкувався з одним керівником господарства, і той, вказавши на новенький самохідний обприскувач, гордо мовив: «Бачиш? Це я кукурудзу на півроку пізніше продав, і на різницю в ціні купив обприскувач!»
Інша справа, що слід чітко розуміти: яке саме сховище підійде під потреби конкретного господарства, і чи варто обмежитися елеваторним комплексом суто для власних потреб, або ж надавати послуги сусіднім господарствам.
Це першочергове питання, відповідь на яке необхідно знайти задовго до початку проектування і будівництва об’єкта. Як стверджують досвідчені елеваторники, кожен фермер хоче побудувати сховище в ідеалі поруч зі своїм будинком, щоб кожен день бачити його з вікна. На ділі ж краще знайти таку точку, на якій найпростіше буде зав’язати логістику: і з поля, і на продаж. І зовсім по-іншому потрібно підходити до питання, якщо ви плануєте сушити і приймати зерно сторонніх компаній.
Умовно кажучи, ви хочете побудувати сховище насамперед для зберігання свого врожаю, в першу чергу, кукурудзи та соняшнику. Чи є сенс в такому випадку вкладати сотні тисяч доларів в металеві силоси, складний комплекс транспортування зерна і т.д.? Може буде краще побудувати добротний ангар, який обійдеться незрівнянно дешевше, і робити завантаження/розвантаження продукції за допомогою зерномета і фронтальних навантажувачів?
Якщо ж ви плануєте у перспективі нарощувати потужності і розширювати об’єкт в якості вузлового елеватора, який надає послуги з сушіння та зберігання, тоді краще зробити капітальні інвестиції в якісне обладнання. І вибрати місце розташування сховища таким чином, щоб туди було зручно возити зерно не тільки вам, а й сусідам.
Хоча і тут потрібно задуматися. Пару місяців назад я розмовляв з досвідченим елеваторником, керівником зерносховища у Харківській області. Той упевнений, що елеватор приречений, якщо неправильно вибрано місце розташування. Неправильно – це по сусідству з зерносховищами великих холдингів. Вони з легкістю переб’ють ціну і правдами-неправдами відіб’ють більшу частину потенційних клієнтів.
Тому будемо говорити саме про найбільш розповсюджені помилки при зведенні зерносховищ, призначених головним чином для зберігання власного врожаю. Як правило, вони починаються при виборі проектантів, виробників обладнання та будівельних підрядників.
Перше – краще не експериментувати і вибрати вже реалізований проект, який довів свою спроможність.
У будь-якому випадку слід звернутися за проектом в ту установу, де робили проекти сховищ ваші сусіди і знайомі. Зазвичай це спеціалізовані НДІ, фахівці яких набили в цій справі руку, і для яких сопромат – це не просто жахливе слово.
Адже нерідко питання пропонують вирішити наступним чином: є знайомий хлопець, він тобі за 100 доларів що хочеш намалює … Це неприпустимо. Досить пошукати в Інтернеті фотографії зруйнованих силосів – їх там вистачає.
Друге – звичайно ж, хочеться взяти і зробити все, «як у людей», вибравши німецьке, американське або італійське обладнання.
Це прагнення похвально, однак бажано прорахувати, протягом якого періоду воно зможе окупити свою вартість з урахуванням ваших планів на розвиток господарства. Тим більше, якщо доводиться брати кредит. Якщо це більше 5-6 років – варто замислитися. Крім цього, потрібно врахувати і той факт, що чим дорожче обладнання, то зазвичай тим і складніше, і тим більші витрати необхідні будуть на сервісне обслуговування. Знаю керівників підприємств, які спеціально наймали і навчали додаткового співробітника, щоб не платити величезні гроші за обслуговування автоматики «наверненого» зерносховища.
Втім, якщо звернути погляд на вітчизняне обладнання, то поламати голову теж доведеться. Виробників – десятки, але ось до якості продукції окремих з них можуть виникати питання. Рік тому розмовляв з керівником середнього господарства, який поступово наростив потужності сховища (металеві силоси) приблизно до 30 тисяч одночасного зберігання. Його порада здалася мені дуже доречною: «Вибирав між двома виробниками. Один з них пропонував нижчу ціну. Я поїхав на завод і … вибрав іншого. Чому? Іржаві ворота, бруд на території, ходять похмурі люди у брудному рваному спецодязі – в загальному, картина сумна і депресивна. Я інтуїтивно зрозумів, що тут мені нічого доброго не виготовлять». Ось так, і не посперечаєшся.
Третє – вибір компанії-підрядника.
Найбільш поширена порада у цьому випадку – вибирати контору, яка володіє достатнім досвідом будівництва елеваторів, і, зокрема, металевих силосів. Начебто логічно, тим більше, що встановити металеву банку, яку потім по вінця заповнять декількома тисячами тонн зерна, потрібно дійсно вміти.
Однак варто навести і протилежну думку. Уже згадуваний директор елеватора вибрав компанію без досвіду спорудження подібних об’єктів і не прогадав. «Зараз багато будівельних підрядники бажають зайти на аграрний ринок. У них очі горять, і вони прагнуть заробити собі бездоганний послужний список. Тому, наприклад, ми вибрали гарну будівельну компанію, яку нам порекомендували друзі. У неї не було ніякого досвіду будівництва елеваторів, проте результат вийшов просто відмінним».
Ми раніше згадували про «сопромат» і тому подібні речі. Для металевих силосів це критично важливий момент, тому на характеристиках вітро- і снігостійкості, тобто, на якості і товщині металу, надійності фундаменту і т.д., не можна економити ні в якій мірі. Краще все це замовляти з запасом, оскільки простіше заплатити більше один раз, ніж потім в мороз розгрібати завали, що складаються зі шматків металу упереміш з зерном.
Хороший елеватор – це цілісний комплекс, де в ідеалі повинні проводитися всі необхідні операції по доробці та зберіганню зерна.
Це точне зважування, очищення врожаю, привезеного прямо з поля, це якісна сушка, чіткий контроль різних партій зерна і повинні бути створені оптимальні умови для зберігання. На зерносховищі у великому господарстві також повинна функціонувати повністю обладнана лабораторія, навіть якщо передбачається зберігати виключно власний урожай.
Все це господарство бажано чітко структурувати і автоматизувати, позбувшись наперед від серйозного головного болю. Транспортери, норії, проміжні сховища – схему руху зерна від приймання до відвантаження слід розташувати таким чином, щоб процес відбувався автоматично і його могла контролювати одна людина. Особливо, якщо мова йде про зерносховище, в якому багато невеликих за обсягом силосів і складів для зберігання різних партій зерна. Сучасні електронні системи дозволяють все тримати, грубо кажучи, в одному комп’ютері.
Крім того, в тому випадку, якщо зерно на зберігання будуть привозити з інших господарств, його якість може бути різною. Заощадите, наприклад, на обладнанні для очищення – і не зможете прийняти клієнта, який зібрав сою упереміш з пилом. Заощадите на зерносушарці – наступного разу до вас не повезуть кукурудзу з високим відсотком вологості. Клієнт хоче отримати повний спектр послуг в одному місці, а не ганяти фури з зерном то туди, то сюди.
Окреме питання – це якість і контроль на ваговій. Вельми часто люди намагаються заощадити або намагаючись реконструювати старі автомобільні ваги, або замовляючи найдешевші механічні ваги.
Це у корені невірно, оскільки ймовірність похибки при зважуванні може досягати 10 і більше відсотків. А це, зрозуміло, створює сприятливий ґрунт для всякого роду непорозумінь і зловживань. Причому «помилятися» будуть, на свою користь, природно, як ті, хто привіз зерно на елеватор, так і, не виключено, ваші ж співробітники.
Останній аспект є надзвичайно важливим. Повнісінько випадків, коли працівники ваговій та охорона швидко знаходять спільну мову, і з широким розмахом налагоджують схему «усушки і утруски» зерна.
Людський фактор – справжній бич великих зерносховищ. Тому система повинна бути налагоджена таким чином, щоб всі вимірювання проводилися максимально точно і керівництво компанії могло отримати інформацію про, скажімо так, нестандартні операції прямо на телефон. Для цього існує цілий ряд систем.
Це відеоспостереження, яке можна встановити хоч на борту зерновозу, хоч на складі. Камера робить знімок кожні кілька десятків секунд і відразу ж сигналізує, якщо хтось вирішив прикрити її кепкою. І це електронні системи, які посилають СМС на телефон власника при виконанні будь-якої нестандартної операції із зерновою масою. Це все досить просто налаштовується і функціонує, і куди вигідніше і дешевше у порівнянні з розширенням штату охорони. Часом до цієї охорони потрібно приставляти додаткову охорону, і так до нескінченності.
В цілому, власне сучасне зерносховище – напрямок досить рентабельний, в першу чергу тому, що надає власникам широкі можливості для маневру. Це відноситься і до поводження з власним урожаєм, і до надання цілого ряду послуг, таких як сушка і зберігання зерна. На цьому можна добре заробляти, якщо, повторимося, правильно розробити технічний проект і втілити його у життя. Адже міняти все потім вийде набагато складніше і дорожче.
