Ідентифікація продукції – ключ до управління ланцюгами постачання

У попередніх номерах ми розглядали базові принципи управління ланцюгами постачання, особливості програмного забезпечення тощо. І трохи осторонь лишилося питання ідентифікації товарно-матеріальних цінностей. Хоча, точність визначення одиниці продукції є базовим постулатом логістики.

Загалом, технології та методи маркування можуть бути якими завгодно, якщо вони виконують основну мету – безумовну ідентифікацію продукції. Написати контрольне число маркером або іншу службову інформацію можна, питання в тому, що з нею робити далі. Якщо при прийомці продукції написати маркером число (слово), його треба в подальшому занести до інформаційної системи. Тобто, необхідно робити подвійну роботу. Спочатку писати, потім переписувати. Для прискорення роботи та для збільшення точності існують більш досконалі технології: штрих кодова, RFID, краплеструйна, ударна та інші.

Зараз короткий опис кожної технології з огляду на агрологістичні реалії.

Краплеструйне маркування являє собою нанесення фарбою необхідної інформації на пласкій поверхні. Приклад використання даної технології – пачка сигарет. Подібним методом користуються на виробництвах і майже ніколи кінцеві споживачі або розподільчі центри.

Ударне маркування найчастіше використовують для нанесення інформації на металеві вироби. Найчастіше, в агросекторі її застосовують для маркування дорогих вузлів та агрегатів сільськогосподарської техніки для запобігання спробам підміни.

RFID технологія являє собою використання міток з вбудованими передавачами радіосигналів певної частоти. Наприклад, технологія дозволяє оприходувати палету продукції без порушення цілісності упаковки. Так само і з відвантаженням. Зчитуються дані цілої палети та автоматично заносяться до облікової системи підприємства. Також легко проводити інвентаризацію. Замість перерахунку кожної палети на складі ревізор зчитує інформацію з міток кожної палети і таким чином отримує об’єктивну картину. Недоліків RFID технології лише дві: висока вартість обладнання та витратних матеріалів, невисока надійність міток в умовах стелажної системи. Стелажна конструкція є додатковим контуром, який значно впливає на можливості RFID-міток.

Найбільш поширеною є наразі технологія штрихового кодування.

Одномірні та двомірні штрихові коди здатні передавати великі обсяги інформації за цілком прийнятний бюджет. Легкість використання, доступність обладнання та витратних матеріалів роблять дану технологію найбільш розповсюдженою в сфері управління ланцюгами постачання. Тому про неї більш докладно.

Для використання даної технології необхідні: обладнання для нанесення штрихового коду, обладнання для зчитування штрихового коду та етикетки, на яких і друкується штриховий код. Головна ідея технології полягає в тому, що літери та цифри трансформуються у вертикальні рисочки різної ширини. При прийомці продукції сканується штриховий код з етикетки, інформація дешифрується і передається в облікову систему підприємства. Далі вже система управління складом визначає хто, як і куди перемістить дану продукцію. В такій технології існують певні вимоги до етикеток та друкуючих пристроїв. Що саме використовувати – залежить від умов та терміну зберігання. Якщо дані з етикетки мають бути зчитані до 6 місяців, тоді використовують технологію прямого друку (термодрук). Якщо більше 6 місяців, тоді термотрансферну технологію.

Прямий друк – це створення тексту або зображень на спеціальному хімізованому папері за рахунок його нагрівання. Свого часу приблизно так працювали факси. Термотрансферний друк – це створення тексту або зображень за допомогою спеціальної плівки, яка щільно контактує з етикеткою та приклеюється до неї внаслідок високої температури.

Термоетикетка з часом вицвітає, тому слугує до 6 місяців і дуже вимоглива до умов зберігання. Термотрансферна більш витривала, але дорожча за рахунок вартості ріббона (плівки, яка приклеюється до поверхні етикетки).

При виборі обладнання слід звертати увагу на торгову марку обладнання, її репутацію, наявність локальної технічної підтримки та доступність запасник частин. Найбільш розповсюдженою в наш час є техніка Citizen, Zebra, SATO, TSC ті інші японські, американські та європейські виробники. Також слід при виборі етикеток відмовлятися від унікальної кастомізованої етикетки і використовувати стандартні розміри. Це зменшує ризики залежності від виробника та дозволяє отримати найкращу цінову пропозицію.

Існує два типи скануючих пристроїв: сканер та термінал збору даних.

Останній – це також сканер, тільки вбудований в компактний комп’ютер. Сканер дешифрує інформацію та передає її в систему управління складом. Сканери поділяються на лазерні та іміджери. Лазерний сканер зчитує рисочки коду, а іміджер його фотографує та розпізнає. В умовах сучасного складу при використанні звичайного сканеру необхідний комп’ютер, де обробляється інформація зі сканеру, в той же час термінал збору даних є самодостатнім пристроєм.

Рекомендації щодо вибору постачальника сканерів аналогічний з принтерами. Це має бути відомий виробник з репутацією та локальною сервісною підтримкою. Втрати підприємства, викликані неможливістю складських операцій доволі часто досягають критичного масштабу. Серед надійних виробників найбільш відомі Honeywell, Zebra, Datalogic та багато інших.

Ми в своїх проєктах найчастіше використовуємо обладнання, назви якого зазначені вище. Головний принцип підбирання – уніфікація. Завжди легше працювати з одним типом обладнання.

Чи можна використовувати дешеве обладнання від невідомих китайських виробників?

Так, можна. Треба лише пам’ятати, що середній термін використання терміналу складає 6-8 років. Дешеве працює не більше року (з власного досвіду). Таким чином, замість одного топового терміналу необхідно купити 5-9 дешевих. Моделі періодично оновлюються. Таким чином, спроба заощадити перетворюється на сумнівне задоволення.

Управління ланцюгами постачання – це завжди про пошук найкращого рішення у всьому. В тому числі, в частині матеріально-технічного забезпечення.