2021-й рік пройде під об’єднаним знаком овочів і фруктів
Рішення Організація Об’єднаних Націй чимось нагадує мотив дитячої пісеньки: «Ходить гарбуз по городу, питається свого роду – ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?». І мотивація теж зрозуміла навіть малій дитині, мовляв, треба бути нам всім ще живішими й здоровішими – разом зі фруктами-овочами. Та окрім досить банальних сентенцій та закликів, інформаційні документи ООН з цієї нагоди містять низку моментів, які можуть бути цікавими як споживачам, так і виробникам плодово-овочевої продукції.
Оголосивши поточний рік Міжнародним роком овочів і фруктів, ініціатори ставили за мету підвищення інформованості про важливість збільшення споживання овочів і фруктів як одного з невід’ємних елементів здорового, різноманітного і збалансованого раціону і здорового способу життя. А також привернення уваги органів, відповідальних за розробку відповідних заходів, до питання скорочення втрат і псування цієї продукції. Принаймні так говорить у своєму зверненні генеральний директор Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (The Food and Agriculture Organization/FAO) Цюй Дун’юй. Він, до речі, перед цим призначенням обіймав посаду заступника міністра сільського господарства КНР – країни, яка вже традиційно демонструє нечувані темпи аграрного розвитку.
Для людського й суспільного організму
ФАО зазначає, що овочі та фрукти, які багаті вітамінами, мінералами і клітковиною, не лише життєво необхідні для правильного функціонування людського організму. Їх вирощування та споживання приносить користь і продовольчим системам та суспільному організму. Адже діяльність плодоовочевого сектора сприяє підвищенню біорізноманіття, забезпеченню екологічної стійкості та поліпшенню умов життя фермерів і працівників інших підприємств, що задіяні на різних етапах виробничо-збутових ланцюжків.
Капуста або смерть
При цьому фахівці констатують, що більшість людей у більшості країн світу споживають недостатньо овочів і фруктів. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, необхідно мати не менше 400 грамів цих продуктів в день у своєму раціоні. Дефіцит плодоовочевої продукції може мати критичні наслідки для здоров’я.
Так, у 2017 році з недостатнім споживанням овочів і фруктів пов’язували близько 3,9 млн випадків смерті в світі (ВООЗ, 2019). За оцінками, недостатнім споживанням овочів і фруктів пояснюється приблизно 14 відсотків випадків смерті від раку шлунково-кишкового тракту, близько 11 відсотків випадків смерті від ішемічної хвороби серця і приблизно 9 відсотків випадків смерті внаслідок інсульту.
Ще ті фрукти/овочі
Тобто овочі і фрукти життєво необхідні. При цьому, поклавши руку на серце, фахівці визнають: загальноприйнятого визначення що це таке, не існує.
Узгоджене визначення, що використовується для Міжнародного року овочів і фруктів, звучить наступним чином: «Овочами і фруктами вважаються їстівні частини культивованих або рослин, які збираються в дикій природі (наприклад, сім’яносні структури, квіти, бруньки, листя, стебла, пагони і коріння) в сирому вигляді або мінімально оброблені».
Але з цього визначення виключаються: крохмалисті коренеплоди чи бульби, такі як маніок, картопля, батат і ямс (хоча листя цих рослин споживаються як овочі); сухі зернобобові (стручкові), за винятком зібраних незрілими; зернові, включаючи кукурудзу, за винятком зібраних незрілими; горіхи, насіння і олійне насіння, зокрема, кокосові горіхи, волоські горіхи і насіння соняшнику; лікарські рослини, трави і прянощі, якщо не споживаються в якості овочів. Також до овочів та фруктів не відносять перероблені продукти на їх основі, наприклад, фруктові соки в упаковці, бабусине варення чи кетчуп.
Колір має значення
Фрукти та овочі дуже часто приваблюють нас яскравими кольорами. І як зазначає ФАО, колір має значення. Адже забарвлення багатьох овочів і фруктів часто обумовлене поживними речовинами і фітохімічними сполуками, що містяться в них.
Помаранчевий/жовтий. Вказує на вміст каротиноїдів, які допомагають підтримувати здоров’я очей.
Приклади: морква, гарбуз, кабачок; абрикос, грейпфрут, лимон, манго, диня, нектарин, апельсин, папайя, персик, ананас.
Зелений. Містить фітохімічні з’єднання, що допомагають боротися з раком.
Приклади: спаржа, зелено-стручкова квасоля, броколі, капуста, зелений перець, огірок, салат латук, горох, шпинат; зелені яблука, авокадо, зелений виноград, ківі, лайм.
Фіолетовий/синій. Овочі й фрукти цих кольорів містять антиоксиданти, здатні зменшити ризик онкологічних захворювань, інсульту і хвороб серця.
Приклади: буряк, капуста червонокачанна, баклажан; ожина, лохина, чорний виноград, слива, маракуйя.
Червоний. Продукти цього кольору знижують ризик онкологічних захворювань і поліпшують стан серця.
Приклади: буряк, червоний перець, редис, помідори; червоні яблука, кактусова груша, вишня, червоний виноград, червоний і рожевий грейпфрут, червона гуава, малина, суниця, кавун.
Коричневий/білий. Овочі та фрукти цих кольорів містять фітохімічні з’єднання з противірусними і антибактеріальними властивостями, а також калій.
Приклади: кольорова капуста, шніт-цибуля, часник, імбир, цибуля-порей, цибуля ріпчаста; банан, дуріан, джекфрут, білий персик, коричневі сорти груш.
Культура фаст-фуду
То ж чому ми часом оминаємо увагою такі яскраві та корисні продукти? Для цього є певні об’єктивні чинники. Скажімо, багато овочів і фрукти – швидкопсувні сезонні продукти, доступні лише частину року. Крім того, через великі втрати при збиранні врожаю, транспортуванні і зберіганні скорочуються обсяги цих продуктів, що надходять в магазини і на ринки. Ситуація ускладнюється відсутністю достатнього холодильного обладнання та транспортної інфраструктури, складів і роздрібних магазинів, в результаті чого скорочується термін придатності швидкопсувних продуктів.
Можна назвати ще деякі об’єктивні перепони на шляху до більшого споживання фруктів та овочів. Та фахівці ООН вважають, що, в основному, це питання культури харчування та навіть, певним чином, культури суспільства взагалі. Скажімо, залежність між рівнем доходу в регіонах і споживанням овочів і фруктів досить слабка. Населення країн Західної Європи та Північної Америки з високим рівнем доходу споживає тільки половину від їх оптимальної кількості, а у Північній Африці і на Близькому Сході споживані обсяги вище, хоча доходи жителів цього регіону нижче.
Навпаки, зростання доходів і перехід до міського способу життя змушують людей віддавати перевагу «зручній» їжі, що часто веде до підвищення споживання цукру, рослинних масел, продуктів тваринного походження й глибокої переробки – і до скорочення кількості свіжих овочів і фруктів в раціоні. Цю тенденцію називають «глобальною зміною моделей харчування».
Культура голого прибутку
Також дуже часто в суспільстві не вистачає соціально-політичної культури, щоби обмежити шкідливий вплив на здоров’я нації та людини. Натомість, ведеться агресивний маркетинг шкідливих для здоров’я продуктів і напоїв у школах, офісах і магазинах. Як констатують експерти, майже скрізь підсолоджені цукром напої легше купити та спожити, ніж свіжовичавлені соки, а цукерки і закуски в упаковці зберігаються довше, ніж фрукти. Ці продукти вступають у конкуренцію з овочами і фруктами за вподобання й гаманці споживачів – і виграють.
А стурбованість питаннями продовольчої безпеки, торгового балансу і геополітики змушує уряди приділяти особливу увагу основним сільськогосподарським культурам, сировині для експорту. Овочі та фрукти, в більшості випадків, такої уваги не отримують. У результаті господарства середнього масштабу та інші комерційні виробники вкладають у виробництво цієї продукції набагато менше коштів. Торгова політика також стимулює приплив дешевих імпортних товарів на шкоду місцевим сортам, знижується споживання призабутих, нішевих овочів і фруктів. Слід зазначити, що основну частку другорядних, недостатньо комерціалізованих культур складають саме вони.
Глобальний плодоовочевий пиріг
Хоча зростання населення та популярності здорового харчування все ж поволі робить свою справу. У період з 2000 по 2018 рік виробництво як фруктів, так і овочів в світі зросло приблизно наполовину. По даним ФАОСТАТ, в 2018 році в світі було вироблено 868 млн тонн фруктів і 1089 млн тонн овочів.
Основну частку глобального виробництва фруктів (в порядку обсягу виробництва) склали банани, цитрусові (апельсин, мандарин, лимон, грейпфрут і т.д.), дині, яблука і виноград. Обсяг виробництва «інших» фруктів склав 76 млн тонн, що вказує на їх широке розмаїття у світі.
Основну частку вироблених овочів склали томати, різні види цибулі (цибуля, часник, цибуля-шалот, цибуля-порей), капусти (капуста, цвітна капуста, броколі) і огірки. Але в цілому свіжі овочі в категорії «інші» перевершили за обсягом кожну з категорій, перерахованих вище. Варто також зазначити, що щорічний обсяг продажів насіння овочевих культур у світі сягає €6 млрд при річному прирості у 5%.
Плекаючи чужі сади
Проблема забезпечення населення України свіжими овочами та фруктами досить нагальна. Вважається, що рівень споживання українським населенням цих продуктів харчування не перевищує 75% від потреби. І це навіть занадто оптимістичні цифри. Виявляється, за перші 9 місяців 2020 року у структурі домашнього харчування українців сталися деякі зміни. Дослідження свідчать, що під час карантину українці вживали ще менше фруктів та овочів, аніж раніше.
Водночас, плодоовочева галузь не забезпечує наш ринок плодами та овочами у потрібній кількості та належній якості. Експортуючи досить незначну частку заморожених плодів і ягід та свіжих груш з яблуками, мріючи про надприбуткові поставки лохини в Китай тощо, Україна імпортує практично всю плодоовочеву номенклатуру: від бананів-мандаринів до цибулі, часнику, капусти, салату, кавунів, сливи тощо. Хоч левову частку на ринку складає продукція українського виробництва, поставки закордонних овочів/фруктів останніми роками б’ють рекорди. І слабою втіхою слугує те, що частенько самі українці збирають яблука чи полуницю для своєї країни на чужих полях та польщах.
Стратегія розвитку
Тут годі нарікати на скрутні обставини, а варто думати про стратегічні перспективи та рішення. Принаймні, такої думки притримуються фундатори Клубу стратегічних партнерів плодоовочевого ринку, який було створено 2018 року. Компанія Syngenta в Україні у партнерстві з проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» констатують: «Імпортна сільгосппродукція на полицях супермаркетів превалює над українською, у той час як фермери постійно зіштовхуються із проблемою збуту, несприятливими логістичними умовами, неефективним просуванням власної продукції». І Клуб стратегічних партнерів плодоовочевого ринку покликаний об’єднати виробників, переробників, торговельні мережі та рестораторів з метою стабілізувати плодоовочевий бізнес і наповнити український ринок якісними овочами та фруктами вітчизняного виробництва за доступною ціною. І, звичайно, реалізувати значний експортний потенціал вітчизняного виробництва.
І певні зрушення можна вже спостерігати, хоча ще зарано говорити, наскільки системний характер вони мають. Хоча слід сподіватися, що все більше виробників в Україні відчувають, що Міжнародний рік овочів та фруктів – це їх рік. Й націлені на працю згідно кращих світових стандартів. А відтак, в України зростають шанси стати не лише європейською житницею, а й садом та баштаном.
Кирило Степовий
