Ґрунтовний підхід до вибору гібриду та організації посівної кампанії

Ярослав Парій, селекціонер, співвласник та керівник компанії ВНІС
Юрій Нагорний, агроном компанії ВНІС

Цей непростий сезон чітко показав: у вирощуванні соняшнику немає дрібниць. Нехтування будь-яким елементом технології чи неправильний вибір гібриду призводять до значних втрат врожайності.

Обираємо технологію

Перш ніж обирати гібрид соняшнику для вирощування, слід визначитися з технологією – інтенсивною чи екстенсивною, яку ви будете застосовувати в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Безперечно, варто врахувати й технічні можливості господарства, щоб повністю забезпечити виконання усіх технологічних операцій.

Стратегія захисту посівів від бур’янів

Наступний крок – визначення зі стратегією захисту посівів від бур’янів відповідно до того, чи плануєте ви працювати за класичною схемою, чи застосовувати гібриди соняшнику, стійкі до різних видів гербіцидів. На добре вироблених полях варто вирощувати соняшник за класичною технологією, якщо ж поля сильно забур’янені, перевагу слід віддавати ІМІ- або сульфо гібридам.

Нагадаємо, що виробнича система Clearfield із застосуванням гербіциду Євро-Лайтнінг дає змогу не тільки контролювати вовчок соняшниковий, але й дводольні та однодольні бур’яни. Утім, слід пам’ятати, що в умовах Півдня, де мала кількість опадів, застосування гербіциду може спричинити післядію на наступну в сівозміні культуру. Натомість за допомогою гербіцидів на основі трибенурон-метилу можна контролювати широколистяні бур’яни в посівах соняшнику, а післядія на наступні культури відсутня. Теж варто розуміти, що гібриди, генетично стійкі до вище згаданих груп гербіцидів, можна вирощувати і за класичною системою захисту від бур’янів. Це дозволить при потребі застосувати селективні гербіциди.

У виборі системи захисту від бур’янів важливе значення має наявність чи відсутність на полях вовчку соняшникового. Якщо поля уражені вовчком, слід звертати увагу й на стійкість гібриду до певної раси вовчку.

Просторова ізоляція для високоолеїнового соняшника

Вибір високоолеїнового чи лінолевого типу соняшника важливий з точки зору планування розміщення посівів, адже високоолеїнові гібриди необхідно вирощувати з дотриманням просторової ізоляції, яка складає від 400 м. Чим вищий цей показник, тим вищим буде вміст олеїнової кислоти. Всеукраїнський науковий інститут селекції презентує новинку – високоврожайний високоолеїновий гібрид Еверест, з вмістом олеїнової кислоти 92%.

Вегетаційний період

Щодо вибору групи стиглості варто зазначити, що практично всі гібриди, які нині є на ринку України, мають період вегетації 100-120 діб та придатні для вирощування у будь-якій частині України – залежно від попередника, бажання виробника отримати готову продукцію в певний період та запаси вологи у ґрунті. Але треба пам’ятати: чим довший вегетаційний період, тим вища урожайність гібриду.

Якісна посівна кампанія

Дотримання технологічних норм вирощування є не менш важливим чинником досягнення високої врожайності. Відомо, що соняшнику для формування надземної маси та насіння потрібно чимало вологи (а з нею й елементів живлення), яку він дістає з нижніх шарів ґрунту своєю потужною стрижневою кореневою системою. Допомогти рослині дістатися до цих джерел можна полицевим обробітком ґрунту. Якщо ж у господарстві практикують поверхневий чи нульовий обробіток, то для культивування слід обирати гібриди з сильно розвиненою кореневою системою.

Соняшник – культура теплолюбна, фактично всі гібриди добре розвиваються за оптимальної температури +12°С. Сучасні гібриди витримують і нижчі температури і навіть короткочасні заморозки. Але цим зловживати не потрібно. Тому в Лісостепу та Поліссі ми радимо проводити посівну, коли температура ґрунту стабільно триматиметься на позначці +8°С – тоді гарантовано можна отримати дружні сходи. На Півдні цей показник можна знизити до +6°С.

Нині чимало господарств практикують надранню сівбу. Хоч досвід цього та минулих років показав: хто посіяв рано, отримав зріджені нерівномірні сходи, рослини були пригнічені, а це більший ризик ураження шкідниками та хворобами. Тож у випадку ранньої сівби треба посилену увагу звертати на якість обробки насіння протруйником, бо за нестійкої прохолодної погоди є ризик розвитку альтернаріозу, несправжньої борошнистої роси тощо.

Також не варто загущувати посіви. Норми висіву насіння на Півдні повинні бути не більше 50-52 тис. насінин/га, що на момент збирання становитиме 45-50 тис. рослин/га. У Центрі та на Півночі країни цей показник можна збільшити до 65 тис. рослин/га на момент збирання.

Глибина загортання насіння залежить від структури ґрунту. Так, на легких піщаних ґрунтах можна сіяти на глибину 5 см, на важких ґрунтах, зокрема чорноземах – на 3–4 см, залежно від наявності вологи.

У формуванні врожаю соняшнику надзвичайно важливим періодом є фаза наливу зерна. Вплив температурних показників, умов вологозабезпечення в цей час важко переоцінити. Точно вгадати, коли настане посуха неможливо, тому, щоб нівелювати втрати врожаю від несприятливих погодних умов саме в цей період, слід висівати різні гібриди в різні строки – ранньо-оптимальні, оптимальні та пізні. У результаті матимете посіви з різними строками цвітіння і формування зерна, а відтак і більшу ймовірність отримати вищий урожай.

Крім того необхідно звернути увагу на наявність природних запилювачів – це один з найважливіших чинників формування врожайності в екстремальних погодних умовах. Наукові дані свідчать, що відсутність запилювачів може вдвічі-втричі знизити урожайність соняшнику. Тож необхідно зберігати посадки, висівати квіткові конвеєри для забезпечення життєдіяльності комах-запилювачів. Мінімізація кількості інсектицидів також сприятиме розмноженню корисних комах.

Кожній зоні – свій гібрид

Портфоліо компанії ВНІС містить гібриди, придатні для вирощування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Так, для Півдня ми маємо лінійку гібридів екстенсивного типу з вищою посухо- та жаростійкістю, а також стійкістю до вовчку соняшникового, який у цій зоні дуже поширений. Зокрема для традиційної системи вирощування соняшнику у цій зоні ми рекомендуємо класичний гібрид Лайм. Для сильно забур’янених посівів найкращий вибір – сульфо гібриди Шенон і Фолк, ІМІ-гібриди Армагедон, Євро і Карлос 105.

Для північного та центрального регіонів варто обрати гібриди інтенсивного типу, які добре відгукуються на мінеральне живлення та достатню кількість вологи, мають вищий потенціал урожайності та стійкі до хвороб, особливо різних видів гнилей. Добре зарекомендували себе в Лісостепу та Поліссі класичні гібриди Атілла та Лайм, сульфо гібриди Шенон та Сонячний настрій, ІМІ-гібриди Карлос 115 та Карлос 105.

Для зони Степу і Південного Лісостепу рекомендуємо екстенсивні або екстенсивно-інтенсивні гібриди, стійкі до вовчка. Це класичний гібрид Лайм, Clearfield гібрид Євро, а також сульфо гібрид Фолк.

У Південному Лісостепу та Поліссі також добрі результати показують класичний гібрид Атілла, ІМІ-гібриди Карлос 105, Еверест та Армагедон, а також сульфо гібрид Шенон, котрий показує дуже добрі показники врожайності.

Насамкінець хочемо наголосити: практично всі зареєстровані гібриди іноземної чи вітчизняної селекції мають приблизно однакову врожайність. Але за наявності добрив, фунгіцидного захисту будь-який гібрид даватиме добрий урожай. Тому фермеру варто рахувати рентабельність вирощування та краще інвестувати в український посівний матеріал від перевіреного виробника та добрива, а також застосувати ефективний захист.