Грибівництво в Україні – війна у розпалі

Армія України воює задля  нашого майбутнього щасливого життя. Так, та є ще один фронт, без якого було би дуже гірко нашим сильним воїнам та людям, які працюють на перемогу,  саме для того працює фронт їжі, різної та якісної.  Наше з Вами знання буде поки що про чудові речі. І це будуть гриби. Смачні, оздоровлюючі, рятувальні тощо.

Любі мої читачі найкращого аграрного журналу. Перед  людством наразі дуже гостро стоїть питання нестачі продуктів харчування. Особливо на війні. У вирішення цих проблем  суттєвий внесок може зробити інтенсивний розвиток промислового та аматорського грибівництва.

Необхідність та реальність розвитку культивування їстівних та цілющих грибів зумовлені низкою факторів.  Повинні знати наши споживачі, що потенційно високою продуктивністю є гриби,  адже вони є найбільш високоврожайною сільськогосподарською культурою. Це є так. По-друге, гриби  слугують джерелом високоякісного, високопоживного білку, вони є знаним продуцентом вітамінів, мікроелементів, ферментів тощо.

Наступне: для культивування їстівних та лікувальних грибів можливо використовувати відходи сільського, лісового господарства, переробної промисловості, які гриби конвертують у поживну та цілющу сировину для  людства. Далі: технологію вирощування грибів можливо зробити екологічно безпечною до того ж її можна повністю механізувати.

І, нарешті. Вирощування грибів є безвідхідним виробництвом, оскільки субстрати після повного збору грибів можна використовувати як білкову вітамінізовану домішку для корму тварин та птиці або як чудові органічно-мінеральні добрива.

Таким чином, завдяки розвитку грибівницької  галузі одночасно вирішується проблема виробництва продуктів харчування та лікарських речовин і екологічна проблема утилізації відходів, яка сьогодні має надзвичайну актуальність. У цій публікації ми зупинимося на основних питаннях технології вирощування необхідних та найбільш цікавих з огляду на свої цілющі властивості видів грибів – макроміцетів.

1993 рік.   У знаному колись Селекційно-генетичному інституті небайдужі науковці та  докторка біологічних наук  Ольга Бабаянц та її права рука  – Марія Залогіна,  розпочали  «ВЕЛИКЕ ГРИБІВНИЦТВО». Це на той час, коли  було розпочато  унікальну дослідницьку роботу щодо селекції їстівних грибів, які не мають аналогів у світі. Усі досягнення захищено патентами та авторськими свідоцтвами.  Науковці почали нарощування досліджень з  надзвичайно чудового макроміцета – Глива звичайна – латиною: Pleurotus ostreanus та інші форми. Впродовж наступних років було досягнуто значних успіхів – створено 12 сортів Гливи та розроблено сталі технології вирощування грибів. Глива надзвичайно цінний, поживний, має неабиякі цілющі властивості продукт  – лікує виразкові хвороби шлунку, є онкопротектором, нормалізує кров’яний тиск тощо. Плодові тіла гливи містять весь спектр незамінних амінокислот, увесь набір вітамінів. Варто  зазначити,  що за кількістю аскорбінової  та нікотинової кислот глива є лідером навіть серед фруктів та овочів. Цей гриб містить у собі повний склад вітамінів групи В.

Гриб є дуже смачним та корисним, крім вживання у вареному смаженому та сирому (у салатах) вигляді, його можна солити заквашувати, маринувати, сушити. А які смачні варенички,  пельмені або пиріжки з начинкою із гливи!  Добра господиня цілком здатна накрити стіл щонайменше з 20 – 25 страв, приготованих із гливи у різноманітних варіаціях.

Гливу можна вирощувати декількома способами.  Один із них – екстенсивний, тобто за  субстрат  слугує деревина будь-якої породи. Цей спосіб використовують на дачних ділянках у аматорському грибівництві. Другий спосіб – інтенсивний, придатний для промислового та частково аматорського грибівництва. За основу субстратів використовують солому хлібних злаків, лушпиння соняшнику, гречки, подрібнені стрижні качанів кукурудзи. Є ще ціла низка нестандартних субстратів для вирощування гливи. Субстратні матеріали слід дезінфікувати за допомогою пари. Або ж кип’ятінням, прийнятним також є метод ксеротермії. Фахівцями- техніками   було запропоновано новий спосіб знезараження субстрату – за допомогою енергії мікрохвильового поля (розроблено вперше). Як показує досвід, цей спосіб є найбільш економічно та екологічно виправданим. Після знезараження та охолодження субстрату його у стерильних умовах формують у поліпропіленові (поліетиленові) пакети вагою 8-12 кг, додаючи пошарово міцелій того чи іншого продуктивного сорту або штаму. Коли субстратні блоки з міцелієм заповнені та закриті,  їх переносять у темне тепле приміщення з температурою навколишнього    середовища 22-24⁰С. Термін інкубації триватиме  від 12 до 18 діб залежно від сорту. У цей період дуже важливо, аби блоки не перегрівалися, для чого робітники щоденно контролюють температуру приміщення і всередині  блоків. Критичною є межа 28⁰С. Після того, як субстратні блоки повністю покриються міцелієм, їх переносять у приміщення для відрощування плодових тіл.  Приміщення  повинно мати  освітлення, вентиляцію та систему зрошення.

Період плодоношення почнеться за п’ять – шість  діб після  перенесення блоків у приміщення для плодоутворення. На поверхні міцелію з’являтимуться  так звані «примордії» – крихітні плодові тіла, які почнуть інтенсивно збільшуватися у розмірі. Залежно від умов оточуючого середовища повної стиглості гриби сягнуть за три- п’ять діб. Стиглі гриби знімають з блоків, викручуючи, і лише потім зрізають  ножем залишки субстрату. Гриби укладають у ящики по 2-4 кг, перекладаючи їх чистим папером. До реалізації або використання  гриби охолоджують до температури 2-3⁰С, за якої вони здатні зберігати поживні властивості протягом 15 діб.

Врожайність блоку визначають  за вагою плодових тіл, що отримані за дві, інколи три хвилі плодоношення. Рентабельною врожайність вважають на рівні 0,4 – 0, 5 кг грибів з 1 кг субстрату тобто у середньому з одного  блоку вагою 10 кг треба отримати не менше 4,5 – 5 кг грибів.за використання високопродуктивних сортів гливи реально мати врожайність до 6 – 7 кг грибів з одного блоку.

Важливим моментом є утилізація відпрацьованих грибних субстрат них блоків. За нашими дослідженнями це  дуже високобілковий та поживний матеріал, який можна використовувати як вітамінну добавку до корму птиці, свиням,  великої рогатої худоби.

Відмічено, що вживання 10% відпрацьованого субстрату від загальної кількості корму призводило до зменшення рівня канібалізму у свиней, покращувало травлення у ВРХ. Відпрацьований субстрат також можна використовувати за вирощування овочів у закритому грунті – підвищується врожайність, дещо зменшується ураженість шкідливими хворобами.

Глива – це гриб, який в Україні вже завоював належну популярність. Це сталося певною   мірою завдячуючи науковим дослідженням біології, фізіології, лікувальних властивостей цього виду макроміцета, який досі працює у приватного підприємства «ФУНГІ-ЕКО».

Вдячна буду, коли  прочитаєте статтю. Я працюю для Вас, мої вірні аграрії!!!
Завжди для Вас – Ольга Бабаянц