Гречка – попелюшка на шляху до принцеси

Сучасна агротехнологія обробітку прибуткової культури

Початок в номері 8 (45)

В Україні збереглися наукові центри по селекції гречки і це, перш за все, «Інститут круп’яних культур», що в Кам’янець-Подільському, біля витоків якого стояла відомий селекціонер О.С. Алексєєва. Успішно працюють ННЦ «Інститут землеробства НААН», селекцію гречки в якому веде доктор біологічних наук Л. К. Тараненко, і Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН під керівництвом В. М. Кабанець.

Сьогодні, за твердженням Л. К. Тараненко, рівень потенційної врожайності нових сортів становить 3,5-4,9 т/га. Такий потенціал показують ті сорти, у яких в результаті селекційних досягнень інтегральний  показник фотосинтезу вдалося підвищити з 2,9-3,1 до 4,14-4,16.

До них відносяться сорти, наведені у таблиці №1.

Спільні сорти гречки селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН» та НВМП «Антарія» займають близько 50% посівних площ, відведених під гречку.

Коротко розглянемо агротехнологію вирощування гречки.

Однією з переваг гречки є те, що вона толерантна до термінів сівби. А це означає, що її можна розглядати як страхову культуру на випадок пересіву озимих. Цьому сприяє і те, що гречка має короткий вегетаційний період 75-80 днів, що гарантує її дозрівання як страхової культури.

Шановний читачу, в спеціальній літературі легко можна знайти необхідну інформацію щодо захисту гречки від хвороб і шкідників. Оскільки ми виробляємо обладнання для передпосівної обробки насіння, то я просто перерахую ті хвороби гречки і тих шкідників, які можуть передаватися насінням, а при їх обробці перед сівбою ця загроза буде усунена. До таких хвороб відносяться: фітофтороз, пероноспороз, сіра гниль, аскохітоз.

В цілому ж, агрономи добре знають, що інтегральний захист польових культур, включаючи гречку, залежить від багатьох чинників, таких як вибір сорту, попередник, підготовка насіння, добрива, обробка поля, посів та інше. Головне те, що сильна рослина краще протистоїть хворобам і шкідникам.

Внесення основних добрив в залежності від природного агрофона може варіюватися в широкому діапазоні N30-60P45-60K30-60. В цілому, гречка дуже чутлива до внесення добрив. Так, результати дослідження вчених ННЦ «Інститут землеробства НААН» показали, що врожайність при внесенні добрив N45P45R45 склала 25 ц/га у порівнянні з контролем (без добрив) 14,3 ц/га.

Сьогодні агрономічна наука переконливо довела вірність закону-мінімуму, сформульованого Лібіхом більше 150 ро ків тому. Дефіцит будь-яких окремих елементів може суттєво вплинути на врожайність. Експериментально доведено важливе значення для круп’яних культур таких мікроелементів як бор, мідь, молібден, цинк і марганець. Найбільш ефективний спосіб їх застосування – передпосівна обробка насіння. На 1 тонну насіння використовують 50-100 г сірчанокислого марганцю, 50 г сірчанокислого цинку і молібдену і 150 г борної кислоти.

Що стосується гречки, то на неї сильно впливає дефіцит бору – відмирають квіткові бруньки, квіти і навіть плоди на початку їх зав’язі. Для попередження цього насіння гречки обробляють перед сівбою розчином борної кислоти (200-300 г/т).

Крім того, сучасна наука переконливо показала необхідність обробки будь-якого насіння мікробними інокулянтами. Зрозуміло, що азотфіксуючі мікроорганізми, внесені в обсяг кореневої системи, разом з насінням гречки працюють не так ефективно, як у симбіозі з корінням бобових культур. Але, тим не менш, вони працюють і забезпечують захист коріння від патогенної ґрунтової мікрофлори.

Органічні добрива, внесені під гречку, викликають надмірний розвиток самої рослини, затримують початок репродуктивної фази і, тим самим, знижують врожайність. У той же час гречка добре реагує на органічні добрива, внесені під попередник.

Незважаючи на те, що у гречки глибина окремих коренів може досягати два метри, основна їх маса надзвичайно розвинена у верхній частині поля. Величезна кількість тонких корінців і волосків дозволяє засвоювати запаси ґрунтових добрив набагато ефективніше, ніж у зернових культур. Крім цього, така коренева система так розпушує верхній шар ґрунту і забезпечує йому аерацію, що виключає необхідність оранки перед сівбою наступної культури.

Ще одна особливість гречки в тому, що у неї немає чіткої межі між закінченням зростання і початком генеративного розвитку. Ростові процеси кореневої системи не припиняються на протязі всього життя рослини.

Гречка добре розвивається в ґрунтах, кислотність яких рН = 5-7. На виробництво одиниці сухої продукції гречка поглинає води у два рази більше, ніж пшениця, і у три рази більше, ніж просо. Особливо висока потреба у воді припадає на початок зростання, на фазу цвітіння і початок зав’язі. Від наявності дощів в цій фазі сильно залежить врожайність гречки.

У гречки є явні переваги у підтримці як розвинутої, так і короткої сівозміни. Крім того, вона не знижує врожайності на другий рік на тому ж полі. В силу короткої вегетації гречка збирається рано, що дозволяє у повній мірі підготувати поле до сівби озимих, тим більше, що досить буде неглибокого дискування при передпосівній підготовці.

Керівник сільгоспкооперативу «Ратай» І. М. Марусяк, як він сам себе називає «гречкосій із діда-прадіда», стверджує, що озима пшениця, посіяна по гречці, дає такий же самий урожай, що і озима пшениця по гороху.

Гречку висівають з різною величиною міжряддя. Такий посів дозволяє виконувати міжрядний обробіток, який, крім видалення бур’янів, дозволяє підгортати землею стебло на 7-8 см. Це призводить до того, що у підсипанному шарі ґрунту від стебла проростають нові коріння, що забезпечує посилення кореневої системи і рослини в цілому.

Обробка гречки гербіцидами вельми обмежена. Справа в тому, що не буде запилення бджолами, не буде і врожаю. На кожен гектар потрібно 2-2,5 бджолиної сім’ї. Квітка гречки живе один день. Вранці відбулося запилення – буде зав’язь, не сталося цього – у другій половині дня квітка відмирає. І при цьому процес старіння має тривалий період, нижні зав’язі формуються у насіння, а цвітіння рослини триває. Агроном повинен створити всі умови для сприятливих умов роботи бджіл. Саме цим пояснюється обмеження використання гербіцидів при боротьбі з бур’янами на полях гречки.

Тривалість періоду цвітіння зумовлює те, що на полях гречки не допускається десикація. А це, в свою чергу, робить доцільним роздільний спосіб збирання. У скошених валках зерно частково дозріває, підсихає і обмолочується з мінімальними втратами.

Коренева система гречки характеризується дуже високою фізіологічною активністю. Так гречка, поступаючись пшениці по масі коренів в 2,4 рази, перевершує її по поглинальній здатності в 2,7 рази.

З усіх польових культур гречка володіє найбільшою здатністю синтезувати органічні кислоти (7 мг кислот на 1 г сухої речовини, а кукурудза – 1 мг). Гречка краще за інші зернові культури засвоює елементи живлення з ґрунту і тому вимоглива до наявності в ній легкорозчинних з’єднань. Малюнок 1 наочно це показує.

Норма висіву гречки 4-5 млн схожих насінин на 1 га. При широкорядному посіві (45 см) норма висіву знижується до 3 млн. Маса 1000 шт. насіння – 25-30 г. Вміст білка – 15-16%, крохмалю – 71-72%, жиру – 3%. Розміри насіння гречки: довжина 4,2-8; ширина 2,8-5,2; товщина 2-4,2 мм. Дозріває нерівномірно: нижні дозрілі насіння легко обмолочуються і обсипаються, тоді як верхівка буває ще покрита квітами.