Питання: Я починаючий фермер. Звуть мене Зиновій Ігоревич. Земля моя, маю 56 га. Дуже прошу, допоможіть створити правильну систему вирощування. Планую пшеницю, ячмінь, соняшник, а більше й не знаю.
Захарівський район, Одеська область.
Відповідь
Шановний пане Зиновію, дякую за зацікавлення щодо сільського господарства.
У журналах «AgroOne», який пропоную Вам для отримання нових знань, завжди є можливості навчитися стати сильним господарем на своєму полі.
Спочатку ви повинні визначитися, які ґрунти на вашому полі, на якому горизонті поля є чи відсутня вода, які є сусіди поряд, які зможуть у певних умовах допомогти, або їх немає, чи в змозі ви будете самотужки вести цю копітку роботу. Ну, а поки – читайте.
За агрокліматичним районуванням майже половина території України розташована у зоні недостатнього зволоження та у помірно посушливій зоні. Варіювання погодно-кліматичних умов призводить до значної мінливості врожайності соняшнику, так само і пшениці та ячменю. Вже протягом 15 років аграрії, на жаль, використовують саме схему пшениця–соняшник–ячмінь, або ячмінь–соняшник–пшениця. Краще – коли замість соняшнику є ріпак.
Пропоную дещо інше вирішення питання. Включення до сівозміни бобових культур (горох, або сочевиця, або нут тощо) – це є важливим для саме культур, та важливіше – бобові структурують ґрунт, який буде працювати на врожай попередника.
Тепер далі. Ви вперше посіяли озиму пшеницю, так як у структурі культур озима пшениця займає провідне місце як основна продовольча культура. У ланці сівозміни вона планово стоїть перед озимим ріпаком. Врожай пшениці може бути досить суттєвим. Після цього вирощуємо озимий ріпак, який теж потрапив у хороші умови і врожай також був достатнім. Саме це поле може бути використане як сидеральний пар.
Після цього вибираємо парозаймаючу культуру у вигляді гречки, наприклад. Коли гречка сформувала достатньо зеленої маси, на початку цвітіння, вона була зароблена у ґрунт. Надалі можемо посіяти голозерний ячмінь, який після насичення ґрунту білком дав надзвичайний врожай. Врожай було зібрано вже у червні, тому є можливість на це поле запустити соняшник, який посіяно у червні. Тоді отримуємо врожай зовсім нормальної кількості.
Хороша схема також, починаючи з озимого ячменю. Після цього сіємо підзимній горох, який насичуватиме ґрунт нітрогеном. Надалі можна посіяти по весні просо або сорго. Потім можливо посіяти льон, так як він дуже добре структурує ґрунт. Наступним роком вже можна повертатися до озимої пшениці.
Отож, для того, аби вірним шляхом вести сівозміну є багато формул. Вчіться та отримуйте лише високі врожаї.
Питання: Як завжди вже, коли потрібно сіяти пшеницю та ячмінь, протягом вересня – листопада маємо відсутність опадів майже повсюди у південній степовій частині України. Отож маємо погані нерівномірні сходи. Що нам робити, аби не втратити посіви?
Відповідь
Розумію, що посів Ви проводили ну дуже вже зарано. Я майже кожного року нагадую нашим аграріям, що з причини змін клімату, що зміщуються на посуху, абсолютно необхідним є відтермінування посівів, за можливості аж до кінця жовтня – протягом листопада. Цілком ймовірно, що за спекотної погоди насіння не проростало, але на другому-третьому тижні почало випрівати, адже пройшли провокативні дощі, причому територіально розповсюджені та нерівні.
Рвані сходи – то питання антропогенне. Треба добре вчитися працювати в екстремальних умовах. Наразі необхідно провести викопки рослин з полів та подивитися кореневу систему: у якому стані вона, чи є вторинна. Якщо фаза розвитку рослин пшениці лише 1-2 листки – очікуємо дощі.
Якщо вже є всихання прикореневої частини рослин, треба приймати рішення – залишати поле для подальшого розвитку чи ні. За прогнозами будуть дощі вже на початку листопада, температура буде прийнятною для уповільнення вегетації, пройдуть невеличкі морози. Є три варіанти рятування паростків. По-перше, за появи до морозів лише шильця, не працюємо у полі, та очікуємо зими. Другий варіант – три листочки на рослинах. Це не дуже добре, адже морози можуть вплинути на процес розвитку навесні. Результати можуть бути проблемними. Ну і третій варіант – на майбутнє слід шукати посухостійкі сорти озимої пшениці, які долають посуху завдяки хорошій генетиці. Такі сорти вже є. Приватна селекція є наразі дуже якісна та сильна. Де знайти такі сорти – у наступному номері «AgroOne».
А поки що – мої вітання з Різдвом Христовим та Новим роком, а також побажання усіх гараздів та миру.
Відповіді від Бабаянц Ольги,
докторки біологічних наук, завідувачки відділу фітопатології і ентомології
Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
міжнародного незалежного експерта щодо якості пестицидів і агрохімікатів.
