Світові ціни на продовольство підтримують український агросектор
Здавалося би, наших агровиробників просто заганяють у глухий кут. Ціни на матеріально-технічні ресурси для виробництва сільськогосподарської продукції ростуть ледь не щоденно. Дорожчає практично все – від палива та добрив до техніки і металоконструкцій. Але водночас ціни ростуть і на продовольство. То ж повний бункер цього сезону дає підстави для оптимізму.
Дають газу
Особливої динаміки ситуації на агроринку придає енергокриза. Дефіцит газу та захмарні ціна на блакитне паливо позначаються буквально на всьому. Особливо на виробництві добрив, де газ виступає не лише енергоносієм, але й сировиною. У багатьох країнах – від Великобританії до України – призупиняється виробництво, оскільки його рентабельність виходить у мінус. А ті, хто пропонують вкрай потрібні основні добрива, без вагання економічний тягар перекладають на плечі агровиробника. Бо ж йому нікуди подітись.
Добривам труба?
Так, восени ціни на найбільш популярні в Україні мінеральні добрива зросли в ціні більше ніж на 100% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це стосується аміачної селітри, карбаміду, діамонійфосфату, сульфату амонію, калію хлористого, низки комплексних мінеральних добрив. Часто-густо поставники розпродають свої залишки на складах, а якими будуть ціни від виробників, що зазнали нищівного енергетичного удару, можна лише гадати.
Китайський синдром
У меншій мірі, але та ж тенденція спостерігається на ринку ЗЗР. В основному виробнику пестицидів на глобальному ринку – Китаї – бушує енергетична криза. Власне вона, багато в чому, і призвела до карколомного стрибку цін на газ в Європі. То ж газовози зі скрапленим газом з Америки та Близького Сходу, оминаючи Європу, тримають курс на Далекий Схід з економічних міркувань. Але його, як і вугілля та нафти, найбільшій фабриці світу не вистачає.
ЗЗР беруть приклад
І енергоємні заводи з виробництва діючих речовин і пестицидів тримають на голодному пайку, виробництво працює не на повну потужність та далеке від ритмічності. Також слід врахувати, що Китай теж останнім часом стурбований проблемою захисту довкілля, що накладає певні обмеження на хімічну галузь. Фахівці констатують: через енергетичну кризу вже з 2022 року основні країни-виробники істотно підвищать відпускні ціни на засоби захисту рослин. Більше того, можна очікувати дефіциту низки основних продуктів на українському ринку з початку наступного року.
Дай 500 мільйонів
До того ж рідна держава не стоїть осторонь. У жовтні у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на окремі товари» №6149. Документом пропонується збільшити (або ж уніфікувати) ставки ввізного мита для переважної більшості засобів захисту рослин з 0% до 2%.
Як наголошує Європейська Бізнес Асоціація, це сприятиме розвитку нечесної конкуренції на ринку ЗЗР, оскільки поставить частину міжнародних компаній у нерівне становище не лише по відношенню до місцевих виробників, а й до міжнародних компаній-імпортерів ЗЗР, що ввозитимуть продукцію з країн-членів ЄС зі ставкою 0%. А головне, це буде означати додаткове фінансове навантаження на сільське господарство. «Адже, у розрахунку, витрати на обробку 1 гектару землі, зростуть у середньому на 0,5 доларів США, що, з урахуванням обсягу оброблюваних земель, може скласти до 500 мільйонів гривень щороку», – підкреслюють в ЄБА.
Продовольча паніка
То ж куди бідному аграрію податись? На біржу. Адже попит та ціни на продовольство теж ростуть нівроку. Як у глобальному масштабі, так і в найбагатших країнах світу зокрема. Наприклад, Великобританія стикається з «жахливим» зростанням цін на продукти харчування та пустими полицями в деяких магазинах, про що пише місцева The Independent.
Євросоюз теж не на жарт побоюється зростання цін на продовольчі товари через неочікувану енергетичну кризу. «Зростання цін на енергоресурси – це основна причина підвищення цін на добрива. Є ризик, що в майбутньому це призведе до зростання вартості продовольства», – визнає єврокомісар з сільського господарства Януш Войцеховський.
Неухильна тенденція
І справа в тім, що це не тимчасова кон’юнктура, не наслідок пандемії та дефіциту газу, а глобальна довготривала тенденція. І ціни на продовольство на світовому ринку продовжать рости, як визнається у звіті ФАО (продовольчий і сільськогосподарський підрозділ) ООН. Це зростання торкнеться практично всіх основних продуктів харчування.
Загалом, світові ціни на продовольство за останнє десятиліття зросли відразу на 27%, попри, у більшості випадків, хороші врожаї на основні культури. Фахівці відзначають, що коронавірус порівняно слабо вплинув на сільськогосподарську індустрію, але став свого роду «спусковим гачком» на тлі енергетичної кризи.
Цінові вибухи
Хоча і до пандемії у XXI столітті вже мало місце вибухове зростання цін на продукти харчування. У 2004-2005 роках теж зіграло роль подорожчання добрив, викликане підйомом цін на нафту, та збільшення посівів під технічні культури для виробництва біопалива. Через декілька років ситуація повторилася, але це вже пов’язують з посухою, яка охопила декілька аграрно розвинутих регіонів та позначилася на врожаї зернових культур.
Основні країни-виробники були змушені ввести експортні мита або ембарго на поставки, що особливо позначилося на Близькому Сході. Політологи вважають, що стрімке зростання цін на продовольство стало ключовою причиною бунтів, революційних заворушень і громадянських війн у регіоні, які отримали загальну назву «арабська весна». Декілька країн регіону ще й досі не в змозі повністю відновити свій суверенітет та стати на мирний шлях розвитку.
Немає лиха без добра
Як і де стрімке зростання цін на продукти харчування відіб’ється на соціальній ситуації – зараз сказати важко. Хоча наші рідні аграрії від такої кон’юнктури на продовольчому та агрохімічному ринку певним чином виграють. По-перше, загальний рівень хімізації агровиробництва в країні значно нижчий, аніж у розвинутих країнах, зокрема, в ЄС. Це пом’якшує ціновий удар від зростання вартості добрив та ЗЗР та підвищує конкурентоздатність. А по-друге – і це головне – Україна збирає гарні врожаї, попри всі погодні, економічні та епідеміологічні виклики.
Урожай оптимізму
Хоча аграрії ще в полі, вже можна говорити про рекордні врожаї практично всіх основних культур. Урожайність пшениці цього року становить 4,4 тонни на гектар, що на 17,3% більше, ніж було минулого. Площі під цією культурою теж зросли. То ж за попередніми оцінками «Українського клубу аграрного бізнесу», українські виробники зберуть близько 32,7 млн т, що на 32% більше аналогічного показника попереднього року. Урожайність ячменю склала 3,8 тонни з гектару, що на 19,5% більше, аніж була торік. В УКАБ передбачають, що загальний врожай перевищить минулорічний показник на 33% – і сягне історичного максимуму близько 10 млн т ячменю. Що стосується кукурудзи, то її врожай теж порадує. Фахівці очікують, що цього року українські агровиробники змолотять «на коло» на 41% більше, аніж було торік, тобто близько 43 мільйонів тонн. Соняшниковий кошик, по прогнозам, буде повним. Аналітики констатують: «У даній категорії також сміливо можна очікувати рекордних показників як по врожаю, так і по врожайності». І навіть урожай цукрового буряку буде кращим, аніж минулого року.
Агросектор у тренді
На фоні надвисоких цін на сільськогосподарську продукцію на світових ринках, це робить життя українських виробників дещо солодшим. Як повідомляє Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, загальний індекс цін на продовольство склав 130 пунктів у вересні 2021 року, що на 1,2% перевищує рівень серпня. Це також показує зростання цін на 32,8% в річному вимірі. Також потужно відновлює попит Китай, який є одним з основних імпортерів української аграрної продукції. То ж за результатами цього сезону продажі продукції агросектору закордон можуть становити 50% у загальній структурі українського експорту. Таким чином, агровиробники мають непоганий шанс витримати ціновий шторм на ринку енергоносіїв, добрив і пестицидів. Але як там воно буде, повний бункер покаже.
Кирило Степовий
