Кореспондент: Макаре, розкажіть, будь ласка, коли Ви розпочали справу та звідки виникла ідея вирощувати саджанці фундука?
Макар Терещенко: Цікавитися вирощуванням фундука я почав, коли у 2012 р. навчався в Уманському інституті садівництва, здобував ступінь кандидата в аспірантурі. У 2013–2014 рр., під час навчання, я відвідав майже всі розсадники фундука в Польщі. Знайшли один з них, який надавав повний пакет документів для своїх саджанців, закупили у них близько 4 тис. сертифікованих саджанців. Далі привезли в Україну та заклали сертифікований маточник фундука. Це було у 2015 р., власне, відтоді розпочали займатися вирощуванням саджанців. Також у тому ж 2015 ми почали офіційно функціонувати як розсадник Hazelstar. Протягом 2016–2017 рр. маточник проходив сертифікацію, і після її отримання на реалізовану продукцію ми почали видавати весь пакет документів для виплати компенсацій, карантинні, сортові сертифікати та ін.
Кореспондент: Чому саме фундук, а не грецький горіх, скажімо, чи зерняткові або ж кісточкові культури?
Макар Терещенко: Останніми роками в Україні фундук стає надзвичайно популярною культурою. Не так давно в Україні був шалений попит на грецький горіх, тому в країні почали активно закладати сади грецького горіха. Наразі ця тенденція вже мало розвивається, оскільки грецький горіх гірше росте на території України, аніж фундук, тому останній починає поступово заміщувати його. Фундук чудово почувається в нашому кліматі, він досить добре зимує та витримує знижені температури.
Тривалість використання фундукового саду – 40 років та більше. За вегетацію такий сад потребує меншої кількості застосування засобів захисту. Так, якщо на захист зерняткового саду в сезон потрібно витратити 2–3 тис. дол., то на плодоносному саду фундука такі витрати становитимуть усього 500 $/га. Щодо збирання врожаю, не потрібно залучати велику кількість сезонних працівників, адже збирання можна проводити механізовано, спеціальним комбайном. На цьому переваги не закінчуються. Для зберігання врожаю потрібне лише сухе тепле приміщення, тоді як кісточкові потребують або ж свіжий збут, або ж переробку, а зерняткові – камери з регульованим газовим середовищем. Натомість врожай фундука не такий вимогливий до зберігання, його можна реалізовувати до появи нового, тобто протягом року.
Кореспондент: Які основні фактори впливають на рентабельність вирощування фундука?
Макар Терещенко: Нині ціна за 1 т вирощеної продукції перебуває в межах 3–4 тис. дол. Для того, аби ця культура була справді прибутковою, потрібно насамперед мати якісні сорти. Ми вирощуємо лише європейські – Барселонський, Касфорд, Галле, Каталонський. Увесь садивний матеріал ми завезли з Польщі. Наші сорти повністю придатні до механізованого збирання, оскільки під час достигання вони обпадають. В Україні деякі фермери вже встигли придбати турецькі, італійські комбайни для збирання горіхів.
Основна площа садів фундука в Україні була закладена у 2015–2016 рр., тому вони ще цілком не увійшли у повноцінне плодоношення. Також зі 100% закладених садів лише 20% садівників дотримуються усіх вимог вирощування, отримуючи при цьому до 4 т/га горіха. Решта господарів не повністю розуміють, з чим мають справу і, відповідно, врожаї у таких садах будуть значно нижчі. Дерево фундука починає повноцінно плодоносити на 5–6-й рік після закладання саду. Для нього дуже важливим є вегетативна маса, на якій будуть формуватися плоди.
Кореспондент: Які основні засоби виробництва слід мати, щоб почати вирощувати фундук?
Макар Терещенко: Якщо рахувати витрати, то близько 500 доларів потрібно витрачати щосезону на засоби захисту рослин та добрива. Решта робіт у саду можна максимально механізувати. Для цього необхідний комплект техніки: трактор на 40-50 к.с. і навісне обладнання до нього, а саме – косарка, обприскувач та, звісно, компетентний спеціаліст щодо вирощування. Все залежить від розміру саду: що більша його площа, то має бути потужніший трактор.
Кореспондент: Яка мінімальна площа фундукового саду, аби ним було вигідно займатися?
Макар Терещенко: Особисто моя думка така: якщо порівнювати садівництво Польщі та України, то у поляків нормальний садівником вважається той, котрий має 2–3 га фундукового саду, потужний садівник має сад у 10 га, а вже 40 га класифікують як надзвичайно великі сади. В Україні для закладання саду комплект техніки, який я назвав, розрахований на 20–25 га. Тому на техніку ви витратите одні й ті самі кошти, незалежно чи то 2, чи то 5, чи 10 га. Тобто витрати на основні засоби виробництва будуть однаковими. У зв’язку зі впровадженням ринку землі в Україні ви маєте можливість закладати фундук уже на власних угіддях, не хвилюючись, що договір оренди закінчиться.
Кореспондент: Яку кількість саджанців вирощуєте у своєму розсаднику в рік та яка їх вартість?
Макар Терещенко: У рік ми вирощуємо високопродуктивних саджанців у межах 30–40 тис. шт., і щороку їх кількість збільшуватиметься. У перспективі хочемо вийти на 100–120 тис. дворічних саджанців на рік. Ціна дворічного саджанця коливається в межах 3–4 долари. Втім, не всі дворічні саджанці однакові: є більші, а є й менші. Саджанці 1-го сорту найдорожчі, вони мають висоту 1,5–1,6 м та потужну кореневу систему, інші саджанці, з гіршими параметрами, коштують, відповідно, дешевше. Однорічні саджанці ми взагалі не продаємо, оскільки вони потребують певного догляду. Чимало розсадників в Україні продають саджанці й першого року вирощування. Власне, такі саджанці непогані, але мають певні недоліки.
Кореспондент: Як формуєте саджанці 2-го року?
Макар Терещенко: Спочатку, як я говорив, були висаджені маточні рослини. Щороку вони дають порослі. Коли такі порослі сягають 50 см, ми починаємо підгортати їх субстратом з регуляторами росту, укорінювачами. Протягом сезону робимо таких три підгортання у міру росту саджанців. Також необхідні крапельний полив та система дощування. Що вищий однорічний саджанець, то краще з нього буде дерево і, відповідно, потенціал урожайності буде вищий. Восени однорічні саджанці відділяємо від маточних рослин. Далі вони перезимовують, а на наступний рік дорощуємо їх окремо. Іноді буває, що доводиться дорощувати саджанці й 3-й рік, хоча це вже економічно невигідно, проте ми намагаємося завжди забезпечити покупців лише якісним садивним матеріалом.
Щороку проводимо аналіз ґрунту на винесення елементів живлення, а за його результатами вносимо необхідні види добрив. Навесні обов’язково саджанці підживлюємо азотним добривами, протягом вегетації також проводимо листкові підживлення. Тобто намагаємося робити все, щоб саджанці почували себе комфортно. Останніми роками весна була досить несприятливою, тому через холодові стреси рослини не можуть нормально рости та розвиватися, в тому числі й саджанці. Тому щороку доводиться приймати якісь індивідуальні рішення щодо дорощування саджанців на другий рік. Тож основне завдання під час висаджування однорічного саджанця навесні – забезпечити повноцінне мінеральне живлення, на рівні повноцінного саду, щоб вже на третій рік він давав плоди.
Догляд за саджанцем полягає не лише у мінеральному живленні, а й у формуванні крони. Для того, аби сформувався стовбур, ми на висоті 50 см від поверхні ґрунту видаляємо всі бруньки (як правило, до першої скелетної гілки). Також упродовж сезону проти низки шкідників та хвороб у профілактичних цілях проводимо обприскування. За сезон, як вже наголошував, виконуємо в середньому 10 обробок. Фундук має спільні захворювання з кісточковими та зернятковими насадженнями. Для захисту використовуємо лише оригінальні препарати таких компаній як «Сингента», «Самміт-агро», «Байєр» та ін. У саду «гратися» з хворобами й шкідниками не можна. Наприклад, якщо на польових культурах якийсь генерик спрацював не зовсім якісно, то наступного року ви вже мусите використати інший препарат. У саду ж результати захисту цього сезону напряму впливають на результати наступного року. Тому в таких насадженнях захисні заходи потрібно планувати на 2–3 роки наперед.
Кореспондент: Досить часто люди шукають «пасивний агробізнес». То чи можна вирощування фундука таким назвати?
Макар Терещенко: Коли ви закладаєте багаторічний сад, у вас є два шляхи. Перший – зробити все згідно з технологією та насолоджуватися результатами своєї праці. Другий варіант – допустити помилку. Власне, у разі помилки, з нею потрібно жити 40 років або ж корчувати сад та закладати все по новому, а це не дуже дешево в наш час. Тому ті, хто шукає «бізнес для лінивих», запам’ятайте, що такого немає, адже скрізь потрібно вкладати свій час, кошти, нерви, працю і багато інших ресурсів. Тому краще закласти якісний фундуковий сад до 10 га та утримувати його відповідно до технології, аніж розігнатися до 20–40 га, а потім не знати, що далі з цим робити. До того ж площу в 10 га можна зробити сімейним бізнесом, не залучаючи додаткової ручної сили зі сторони.
Кореспондент: Що ви можете порадити тим, хто розглядатиме можливість закладання фундукового саду?
Макар Терещенко: Саджанці можна висаджувати як навесні, так і восени, все залежить від регіону. Все ж переважна більшість закладають сад восени, це дає змогу саджанцям краще прижитися та раніше виходити зі стану спокою. Перед закладанням саду обов’язково потрібно зробити аналіз ґрунту, без цієї процедури ваші кошти можуть бути просто закопані у землю і від них не буде очікуваного результату. Далі у вас має бути система поливу, тобто ви маєте знати, звідки та як забезпечити водопостачання. Адже без води, на жаль, навіть в умовах центральної України нічого рости не буде.
Щороку як попит, так і конкуренція на ринку саджанців фундука зростає. В Україні більше 10 сертифікованих розсадників, також багато і таких, що реалізовують саджанці без документів. Але, щоб закласти ефективний та здоровий сад, в якості придбаних саджанців ви маєте бути впевнені на 100%.
Особливість продукції фундука полягає в тому, що у свіжому вигляді продають лише мізерну частину отриманого врожаю. Основна ж частина має йти на переробку. Для цього потрібно вирощувати сорти, які матимуть круглу форму, придатні до лущення, бланшування та смаження. Тож під час закладання саду ви маєте висадити, наприклад, сорт Барселонський у кількості 80%. Решта 20% – це мають бути сорти-запилювачі. Ці 20% сортів-запилювачів теж потрібно розділяти на 2–3 сорти. Через кожні 6 рядів слід висаджувати по 2 ряди запилювачів. Попри те, що фундук є однодомною рослиною, така схема висаджування даватиме більше шансів, що за несприятливої холодної весни запилення та запліднення буде доволі високе й ви матиме стабільні врожаї.
Найрентабельніша схема висаджування дерев – 5×3 м. Під час вирощування фундука кущем рекомендована схема висаджування 6×4 м, проте урожайність буде до 2 т/га. Тож за малої площі кращим варіантом буде максимальна інтенсифікація.
Щодо поливу, то варто розраховувати, що на один саджанець норма витрати води становитиме в межах 40–50 л на тиждень. Плодоносний сад також потрібно поливати, особливо у період формування ядра, щоб не утворювалися пусті плоди. Як варіант – можна поливати з бочки, проте це зовсім інша організація праці. Ціна поливної системи нині в межах 1200–1500 $/га. Також варто зробити аналіз води, адже вона може містити важкі метали, мінералізуватися і т. д., що робить її не зовсім придатною для поливу.
Кореспондент: І наостанок, на вашу думку, чи є перспектива у фундука в довгостроковому плані?
Макар Терещенко: Як довгий час фундук буде цікавим – невідомо, але особисто моя думка така, що це надперспективна культура, з якою я пов’язую своє життя.
Сергій Іваненко
