Гербіциди на нуті

Останніми роками роль зернобобових культур в агропромисловому комплексі України значно зросла у зв’язку з широким спектром використання у харчовій промисловості та кормовиробництві. Важливою їх особливістю є здатність фіксувати атмосферний азот за допомогою бульбочкових бактерій. Разом з тим зміни клімату у бік потепління змушують аграріїв, особливо південного регіону, розширювати асортимент сільськогосподарських культур, володіючих посухо– та жаростійкістю. Тому, неабияку зацікавленість викликає така культура як нут – одна з найперспективніших і найбільш цінних серед бобових за своїми живильними та смаковими властивостями.

Нут дедалі більше привертає увагу сільгоспвиробників завдяки тому, що володіє високою посухостійкістю та технологічністю; післязбиральні рештки з 1 га замінюють 10-22 т перегною. Рослини культури здатні використовувати малодоступні, важкорозчинні для злаків, мінеральні сполуки з більш глибоких шарів ґрунту. Завдяки хімічному складу, зерно нуту має велике промислове значення – містить 25-30% білка, який за якістю наближається до яєчного; 6-8% олії; 2-7% клітковини; 50-60% вуглеводів; 2-5% мінеральних речовин; багато вітамінів (А, групи В, С, РР). За вмістом білка серед зернобобових культур посідає четверте місце після сої, квасолі та гороху.

У світовому землеробстві посіви нуту займають третє місце серед зернобобових після квасолі та сої. Він є однією з найпоширеніших сільськогосподарських культур, що користується підвищеним попитом в країнах Європи, Центральної та Середньої Азії, Східної Африки та Середземноморського регіону. Поки ще не дуже популярний в Україні серед виробників і споживачів – відноситься до числа так званих нішевих культур і вирощується у незначній кількості.

На території Херсонщини за останні три роки, на жаль, площі посівів нуту дещо зменшилися. Річ у тому, що за даний період закупівельні ціни з 50 тис. грн/т впали до 12-20 тис. грн/т. Це пов’язано з тим, що посередницькі фірми, котрі купують його для вивезення за кордон, налаштовані на придбання великих партій насіння культури – від тисячі тонн.

Останнім часом бобові культури стають все більш затребувані товаровиробниками, а попит на продукти переробки за кордоном давно перевищує пропозицію.

Україна має потенціал вирощувати нут не менше, ніж на 1,5 млн га та отримувати мінімум 2 млн т продукції. Отже, попит на дану культуру в світі стабільно високий, а завдання аграріїв – збільшувати його площі, використовуючи оптимальні елементи агротехніки, поступово нарощувати об’єми виробництва культури задля досягнення максимального економічного ефекту. В свою чергу, одержання високих урожаїв нуту в достатньому об’ємі можливе лише за умов використання технології вирощування, яка базується на оптимальному місці у сівозміні, своєчасному виконанні всіх агротехнічних операцій у строго визначеній послідовності з високою якістю робіт, при вирощуванні сортів інтенсивного типу, застосуванні науково обґрунтованих норм добрив, а також інтегрованій системі захисту посівів від бур’янів, хвороб і шкідників.

На даний час технологія вирощування культури недостатньо відпрацьована в умовах півдня України. Зокрема потребують більш детального вивчення елементи агротехніки, а саме ефективність застосування гербіцидів за різних строків їх внесення. Тому дослідження по вивченню нових препаратів гербіцидної дії та розробка технології їх використання представляють значний науковий інтерес і є актуальними.

Втрати врожаю нуту внаслідок засмічення посівів дуже значні і залежать від видового складу й щільності бур’янового угруповання, а також від тривалості періоду конкуренції між рослинами культури та бур’янами. Проблема боротьби з бур’янами постійно існує впродовж всієї практики світового землеробства.

Наявність сегетальної рослинності в посівах нуту негативно впливає на подальший врожай насіння культури та його якісні характеристики.

Зменшення насіннєвої продуктивності внаслідок засмічення посівів дуже значне і залежить від видового складу й щільності комплексу бур’янів, а також від тривалості періоду конкуренції між рослинами культури та бур’янами. Моніторинг посівів нуту вказує на те, що ядро бур’янового ценозу формують переважно однорічні двосім’ядольні види, серед яких найпоширенішими є триреберник непахучий, лобода біла, редька дика, щириця, гірчак, підмаренник чіпкий, просо куряче, мишії. Серед багаторічників у посівах найчастіше зустрічаються осот рожевий та берізка польова, а серед кореневищних – пирій повзучий.

У сприятливі за кліматичними умовами роки забур’яненість істотніше впливає на зниження урожайності культури, ніж у посушливі. Очищення полів від бур’янів є одним із важливих резервів підвищення продуктивності агроценозів.

До застосування гербіцидів у посівах нуту треба підходити дуже обережно, оскільки він має підвищену чутливість до них. Зокрема для загальної технології повин­ні бути відпрацьовані норми та способи їх внесення. На сьогодні в Україні на посівах культури рекомендують вносити ґрунтові гербіциди на основі діючих речовин ацетохлору, металохлору, прометрину, пропізахлору. Всі ці препарати є ефективними проти більшості дводольних і злакових бур’янів, але вони не вирішують проблеми амброзії полинолистої, яка останнім часом катастрофічно розповсюдилась на півдні України та наносить не тільки колосальні матеріальні збитки, а й величезну шкоду здоров’ю людей.

Цей бур’ян за своєю шкодочинністю має ідеальні умови в посівах нуту для свого росту і розвитку і, як показали спостереження, окремі біотипи його встигають не лише утворити насіння, а й довести його до визрівання, що призводить до подальшого розповсюдження цього злісного карантинного бур’яну.

Тому насіннєву продуктивність можливо визначити лише за умов диференційного добору препаратів гербіцидної дії та оптимальних строків їх застосування з урахуванням природно-кліматичних умов.

Наразі на ринку пестицидів немає препаратів, які не пригнічують посіви нуту протягом вегетаційного періоду. Економічна доцільність використання сортів культури визначається дотриманням оптимальних строків застосування препаратів гербіцидної дії. Це важливо враховувати, розробляючи елементи сортової агротехніки нуту. Тому, значної актуальності набувають вивчення і дослідження дії гербіцидів за різних строків їх внесення та розробка нових і удосконалення існуючих елементів технології вирощування культури в умовах півдня України.

Дослідження проводили протягом 2018-2020 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН, яке розташоване в південній степовій зоні України. Ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий середньосуглинковий слабосолонцюватий при глибокому рівні залягання ґрунтових вод, на карбонатному лесі. Польова вологоємкість метрового шару ґрунту складає 20,5%, вологість в’янення – 9,5%, об’ємна маса шару ґрунту 0-100 см становить 1,41 г/см3.

Виходячи зі специфіки досліджень, дослід закладали на ділянці, де останнім часом спостерігали наявність амброзії полинолистої. До схеми досліду були включені базові ґрунтові гербіциди, які, за характеристикою, мають високу ефективність проти даного виду бур’янів: фактор А (гербіцид): Варіанти – Контроль 1 (без гербіцидів), Контроль 2 (без гербіцидів, ручне прополювання); флурохлорідон, 250 г/л (2,5 л/га); ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га), імазамокс, 40 г/л (1,0 л/га); фактор В (строк внесення гербіциду): до сівби, після сівби.

Південь України характеризується сприятливим кліматичним потенціалом, родючими ґрунтами, але разом з цим екстремальними погодними умовами – суховіями, високими температурними показниками та несприятливим водним режимом – нечастими опадами та їх нерівномірним розподілом впродовж вегетаційного періоду. Як наслідок, виникає нестача продуктивної вологи – головного лімітуючого фактору росту та розвитку рослин. За недостатнього забезпечення рослин водою порушується водний режим рослин, що стає однією з головних причин як погіршення продукційних процесів, так і зниження продуктивності культури.

Максимальна кількість вологи у ґрунті спостерігається на початку весни. Атмосферні опади весняно-літнього періоду, в основному, мають липневий характер, вони випаровуються та стікають з поверхні ґрунту, а їх невелика кількість, що поглинається ґрунтом, в основному зосереджується у його поверхневому або орному шарі. Тож у ґрунті залишається лише 30-50% кількості вологи, що накопичується завдяки опадам. У сприятливі за зволоженням роки спостерігається найбільше сумарне споживання рослинами води, що пояснюється зростанням продуктивності завдяки збільшенню висоти, площі листкової поверхні при формуванні більшої надземної й підземної маси рослин.

Проведені спостереження показали, що сумарне водоспоживання посівів культури змінюється, в основному, залежно від застосування препаратів гербіцидної дії. Строк внесення у даному випадку мав мінімальний вплив (табл. 1.1). За фактором А (гербіцид) максимальний середній показник сумарного водоспоживання посівів нуту – 3455 м3/га встановлено на варіантах Контролю 1 (без гербіцидів). Найменше значення даного показника – 3391 м3/га визначено на варіантах, де застосовували препарат ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га) одразу після сівби культури. Спостереженнями виявлено, що найбільшу кількість вологи на формування одиниці врожаю з ґрунтових запасів використовували посіви, де гербіциди вносили до сівби.

Таблиця 1.1  Водоспоживання рослин нуту в 0-100 см шарі ґрунту залежно від факторів досліду, середнє за 2018-2020 рр.

Фактор А, гербіцид	Фактор В, строк внесення гербіциду	Сумарне водоспоживання, м3/га	В середньому за фактором
			А	В
Контроль 1 (без гербіцидів)	до сівби	3459	3455	3429
	після сівби	3450		3419
Контроль 2 (ручне прополювання)	до сівби	3437	3433
	після сівби	3429
Стелс (флурохлорідон,) 250 г/л (2,5 л/га);	до сівби	3416	3412
	після сівби	3408
Мерлін (ізоксафлютол), 750 г/кг (0,13 л/га)	до сівби	3407	3399
	після сівби	3391
Імі Віт (імазамокс), 40 г/л (1,0 л/га)	до сівби	3424	3420
	після сівби	3416

За фактором В (строк внесення гербіциду) максимальне середнє значення показника сумарного водоспоживання встановлено за використання препаратів гербіцидної дії до сівби нуту. Максимальний показник сумарного водоспоживання в середньому за 2018-2020 рр. за використання гербіцидів – 3424 м3/га – встановлено на варіантах досліду, де застосовували препарат імазамокс, 40 г/л (1,0 л/га) до сівби культури. Що стосується варіантів Контролю, на посівах, де не застосовували гербіциди (Контроль 1) спостерігали більше сумарне водоспоживання – 3450-3459 м3/га, ніж на ділянках Контролю 2 (ручне прополювання), що пояснюється чистими від бур’янів посівами та відповідно меншим використанням вологи.

Згідно результатів трирічних досліджень, найбільш низький середній коефіцієнт водоспоживання – 1553 м3/т – спостерігали на варіантах Контролю 1 (без гербіцидів) (табл. 1.2).

Таблиця 1.2  Коефіцієнт водоспоживання рослин нуту в 0-100 см шарі ґрунту залежно від факторів досліду, середнє за 2018-2020 рр.

Фактор А, гербіцид	Фактор В, строк внесення гербіциду	Коефіцієнт водоспоживання, м3/т	В середньому за фактором
			А	В
Контроль 1 (без гербіцидів)	до сівби	12314	12087	9583
	після сівби	11859		7539
Контроль 2 (ручне прополювання)	до сівби	1586	1553
	після сівби	1519
Стелс флурохлорідон, 250 г/л (2,5 л/га)	до сівби	10647	10181
	після сівби	9714
Мерлін ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га)	до сівби	2058	2026
	після сівби	1994
Імі Віт імазамокс, 40 г/л (1,0 л/га)	до сівби	21312	16962
	після сівби	12611

Таблиця 1.3  Урожайність насіння нуту залежно від застосування гербіцидів за різних строків їх внесення, середнє за 2018-2020 рр.

Фактор А, гербіцид	Фактор В, строк внесення гербіциду		Урожайність, т/га		Прибавка врожаю до Контролю 1, т/га	В середньому за фактором
						А	В
Контроль 1 (без гербіцидів)	до сівби		0,19		–	0,20	0,82
	після сівби		0,21		–		0,86
Контроль 2 (ручне прополювання)	до сівби		1,98		1,78	1,97
	після сівби		1,95		1,75
Стелс (флурохлорідон), 250 г/л (2,5 л/га);	до сівби		0,27		0,07	0,30
	після сівби		0,32		0,12
Мерлін (ізоксафлютол), 750 г/кг (0,13 л/га)	до сівби		1,54		1,34	1,58
	після сівби		1,62		1,42
Імі Віт (імазамокс), 40 г/л (1,0 л/га)	до сівби		0,12		– 0,08	0,15
	після сівби		0,17		– 0,03
Оцінка істотності часткових відмінностей
НІР05, т/га		А	0,09
		В	0,24
Оцінка істотності середніх (головних) ефектів
НІР05, т/га		А	0,05
		В	0,12

За використання гербіцидів найменший коефіцієнт водоспоживання – 2058 м3/т – встановлено на варіантах досліду, де застосовували препарат ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га) після сівби культури. Високі середні показники коефіцієнта водоспоживання варіантів Контролю 1 (без гербіцидів) – 12087 м3/т та варіантів, де застосовували флурохлорідон, 250 г/л (2,5 л/га) і імазамокс, 40 г/л (1,0 л/га), 10181 та 16962 м3/т відповідно, обумовлені низьким рівнем урожайності даних варіантів.

Результати обліку врожайності показали, що, залежно від агротехнічних елементів, продуктивність культури за варіантами досліду, у середньому за 2018-2020 рр., варіювала від 0,12 до 1,98 т/га (табл. 1.3).

Під впливом дії гербіцидів максимальну середню урожайність насіння – 1,62 т/га – посіви культури сформували за застосування препарату ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га) після сівби культури. Формуванню найвищої середньої врожайності насіння нуту, за застосування гербіцидів (фактор А) – 1,58 т/га сприяло використання препарату ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га). Застосування гербіцидів флурохлорідон, 250 г/л (2,5 л/га) та імазамокс, 40 г/л (1,0 л/га) призвело до зменшення врожайності, відповідно, на 81,01-90,50%. Серед контрольних варіантів найвищу середню урожайність отримали на Контролі 2 (ручне прополювання) – 1,97 т/га, що перевищує аналогічний показник на Контролі 1 (без гербіцидів) на 1,77 т/га. За фактором В (строк внесення гербіциду) максимальну середню урожайність – 0,86 т/га – отримали за застосування препаратів гербіцидної дії після сівби нуту.

Дисперсійний обробіток отриманих даних дозволив встановити частку впливу досліджуваних факторів на формування врожайності насіння (рис. 1).

За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що фактор А (гербіцид) максимально вплинув на формування насіннєвої продуктивності культури, частка його впливу становила 49,2%. Дія фактору В (строк внесення гербіциду) була дещо меншою – 33,2%. Взаємодія факторів становила 12,9%, а вплив інших чинників на формування врожайності склав 4,7%. Звідси встановлено, що суттєвий вплив на отримання високої врожайності насіння нуту мали гербіциди. Таким чином, дослідженнями встановлено, що застосування препаратів гербіцидної дії на посівах нуту впливає на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, на формування врожаю насіннєвого матеріалу.

Рис. 1  Частка впливу факторів досліду на формування врожайності насіння нуту залежно від факторів, % (середнє за 2018-2020 рр.)

Максимальну середню урожайність насіння – 1,98 т/га – отримали на варіантах Контролю 2 (ручне прополювання).

Визначено, що оптимальні умови для росту та розвитку рослин нуту в умовах Південного Степу України склалися за застосування препарату ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га) (Фактор А – гербіцид), коли середня урожайність насіння культури, в середньому, склала 1,58 т/га. За використання препаратів флурохлорідон, 250 г/л (2,5 л/га) та імазамокс, 40 г/л (1,0 л/га) даний показник становив 0,30 та 0,15 т/га, відповідно (НІР05 – 0,09 т/га). Найвища середня урожайність, по фактору В (строк внесення гербіциду) – 0,86 т/га – встановлена за використання гербіцидів у посівах нуту після сівби (НІР05 – 0,24 т/га).

Максимальну врожайність, в середньому за 2018-2020 рр. – 1,62 т/га – отримали на варіанті, де вносили гербіцид ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га) після сівби культури. Це пояснюється тим, що даний препарат має унікальний механізм реактивації – здатність багаторазово відновлювати свою активність протягом вегетації. Він діє системно – після внесення у ґрунт діюча речовина – ізоксафлютол – перетворюється на дикетонітрил. Вміст і співвідношення ізоксафлютола та дикетонітрила у ґрунті прямо залежить від його вологості. Чим вища вологість ґрунту, тим інтенсивніше утворюється дикетонітрил. Ізоксафлютол слабо мігрує вниз, тому забезпечує контроль чутливих бур’янів, які проросли з верхніх шарів. Дикетонітрил більш мобільний, він переміщується вниз ґрунтовим горизонтом і локалізується у вигляді смуги в зоні розміщення основної маси коренів бур’янів, тому він знищує сходи бур’янів, що з’явилися, або проростають з більш глибоких шарів ґрунту. Тому гербіцид має високу ефективність (90-98%) проти амброзії полинолистої, лободи (види), пасльону чорного, ромашки (види), злакових, проса півнячого, мишіїв. Період захисної дії – 7-9 тижнів, препарат не шкодить наступним культурам сівозміни.

Таким чином встановлено, що застосування препаратів гербіцидної дії на посівах нуту впливає на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, на формування врожаю насіннєвого матеріалу. Визначено, що оптимальні умови для росту та розвитку рослин нуту в умовах півдня України складаються за застосування препарату, а найкращі показники насіннєвої продуктивності можливо отримати за внесення гербіциду ізоксафлютол, 750 г/кг (0,13 л/га) після сівби культури.

---