Elixir Zorka — добрива з правильною рецептурою

Ріпак — польовий вид рослин, для якого в даний час характерна тенденція до збільшення оброблюваних площ як у світі, так і в нашій країні. Існують зимові та весняні форми цього виду рослин, але в Європі, а отже, і в нашій країні, озимі сорти переважають саме через досягнення більш високих урожаїв зерна та олії на одиницю площі.

Однією з основних передумов досягнення стабільних і високих урожаїв олійного ріпаку, безумовно, є його своєчасне і збалансоване мінеральне живлення. Це означає, що рослина на відповідних стадіях росту та розвитку забезпечується достатньою кількістю поживних речовин, які для нього найбільш необхідні. Згідно з даними вітчизняної літератури, ріпак поглинає найбільше калію та азоту на 1 т відповідної вегетативної маси та зерна, тоді як поглинання фосфору менше. Важливо зазначити, що більшість цих поживних речовин, особливо калію, повертаються у ґрунт із залишками врожаю.

Азот, безумовно, є ключовим елементом, який повинен забезпечити гарний вегетативний ріст та врожайність. Фосфор дуже важливий для адекватного розвитку кореневої системи, синтезу олії і разом з калієм відіграє важливу роль у стійкості рослин до низьких температур та зимівлі. Що стосується ріпаку, слід особливо підкреслити важливість іншого макроелементу, сірки. Цей елемент є одним з ключових у синтезі олії, хлорофілу, але він також дуже важливий з точки зору підвищення стійкості рослин до стресових умов. З мікроелементів слід зазначити значення бору, особливо у фазах цвітіння, запліднення та початку наливання зерна, що напряму зв’язано з досягненням високих врожаїв. Кількість мінеральних добрив, які ми використовуємо, має ґрунтуватися на агрохімічному аналізі ґрунту, планових урожаях, а також потребах рослин у певних поживних речовинах, що стане основою для їх ефективного та раціонального використання. Технологія внесення добрив передбачає внесення загальної кількості фосфору (Р) та калію (К), або їх половини при основній обробці, а решту фосфору та калію (якщо вони не вводяться в повному обсязі при основній обробці) вносять перед посівом з 1/3 запланованої кількості азоту. Слід бути обережними при застосуванні азоту восени, оскільки надмірна кількість цього елемента може вплинути на більший врожай та слабку стійкість до низьких температур. Решта кількості азоту вноситься з весняною підгодівлею. Потреби олійного ріпаку в усіх поживних речовинах, особливо в азоті, найбільші у фазах від початкового весняного зростання до цвітіння. Щоб забезпечити сприятливі умови для регенерації посіву та його подальшого інтенсивного розвитку, першу підгодівлю слід проводити ранньою весною, як правило, у фазі пробудження вегетації з 60-70% від запланованої кількості азоту, а другу – в момент розвитку стебла.

Асортимент заводу мінеральних добрив Elixir Zorka включає цілий ряд різних рецептур, співвідношення поживних речовин яких відповідає вимогам виробництва ріпаку. Цей вид рослини має найбільш виражені вимоги до калію, тому до технології виробництва слід включити одне з добрив, яке має більш виражену частку калію. З асортименту Elixir Zorka виділяються NPK 6:12:24 + 6% S та NPK 7:21:21 + 4% S + 0.05% Zn, які є добре збалансованими рецептурами для досягнення якості та високого врожаю олійного ріпаку. Також високу частку калію містить добриво NutriVeg NPK 10:10:20 + 2% MgO + 9% S + 0,2% B + 0,1% Zn, яке виділяється своєю якістю, високою розчинністю та додатковими мікроелементами.

При підгодівлі посівів ріпаку навесні особливо підходить добриво AmoSulfan 20% азоту та 24% сірки. Крім азоту, який знаходиться в амонійній формі, наявність сірки в препараті AmoSulfan прямо корелює зі збільшенням кількості та якості врожаю цього виду рослин. Elixir Zorka рекомендує використовувати добриво NPK 8:15:15 + 3% Са + 9% S виробникам, звичками яких є використання традиційних добрив з рівномірним вмістом азоту, фосфору та калію у виробництві.