Система диференційованого внесення добрив передбачає внесення добрив або засобів захисту рослин виключно на тих ділянках поля і в обсягах, яких вони дійсно потребують. Кліматичні і економічні виклики, які кожен раз з новою силою постають перед аграріями, ще раз примушують задуматися про впровадження навіть окремих елементів точного землеробства. Тим не менш, як показує досвід, підприємства, що використовують сучасні технології і регулярно проводять аналіз ґрунту, завжди у виграші.
Сільгоспвиробництво – бізнес досить ризикований, адже ресурси постійно дорожчають. Однак, впровадження елементів точного землеробства, а саме достовірний аналіз ґрунту поля дозволяють фермеру правильно витрачати економічні ресурси господарства згідно потенціалу полів і їх окремих ділянок, значно мінімізуючи ризики.
Розумне управління витратами починається з детального планування і розрахунку всіх складових майбутнього врожаю. А для того, щоб таке планування було реальним і ефективним, потрібно перш за все детально дослідити: ґрунт, загальний стан полів господарства, всі технологічні операції за попередні роки. Інноваційні інтерактивні сервіси, які широко представлені вже і в нашій країні, можуть значно спростити роботу аграріїв, адже вони дозволяють «перевести» на вузьких фахівців головну роботу по збору потрібної інформації та детальний її аналіз.
Розглянемо основні етапи впровадження одного з найважливіших елементів точного землеробства – диференційованого внесення мінеральних добрив.
Попередня електронна карта поля. Це можна зробити декількома способами, які відрізняються один від одного, в основному, використаними ресурсами.
Наприклад, можна використовувати карти врожайності, дані для яких збираються під час збору врожаю і автоматично записуються в пам’ять бортового комп’ютера комбайна. Аналіз врожайності дає можливість визначити проблемні ділянки, на яких зібрано найменшу кількість вирощуваної культури. За цим показником і будують так звані «зони неоднорідності» поля, з яких потім відбирають ґрунтові проби.
Також, часто використовують супутниковий моніторинг полів. Сучасні технології дозволяють попередньо «зонувати» ґрунти господарства за індексом вегетації культур, ґрунтовим індексом і т.д. Супутникові знімки за кілька років обробляються для визначення ділянок, з яких будуть відбиратися зразки ґрунтів. У деяких випадках поля ділять простою сіткою на однакові ділянки по 3-5-10 га, з цієї площи і відбираються змішані ґрунтові зразки.
Відбір зразків ґрунту. Технологія відбору при точному землеробстві полягає, перш за все, у визначенні координат виділених ділянок на електронній карті. Місцезнаходження таких ділянок встановлюється за допомогою високоточнго GPS-приймача.
Відбір проб для агрохімічного аналізу необхідно проводити з урахуванням карт ґрунтової неоднорідності, рельєфу і клімату місцевості. Таким чином, після проведення аналізу повинні бути надані рекомендації щодо внесення добрив для кожної окремої ділянки. В ідеалі координати кожної еталонної ділянки повинні бути відзначені за допомогою GPS або іншим способом, щоб у майбутньому можна було повернутися на неї для відбору проб і внесення добрив. Відбір зразків в одному і тому ж місці покаже картину щорічних змін у полі.
Відбір змішаних зразків краще проводити навесні, коли на поле ще не внесені добрива і не проведено посів.
Другий допустимий термін відбору зразків – після збору врожаю, коли основний запас доступних поживних елементів вже витрачено рослинами, а відсутність посівів не заважає виконанню робіт.
Як правило, точкові проби відбирають з орного горизонту ґрунту, де глибина становить 0-20 або 0-30 см автоматичним пробовідбірником.
Агрохімічний аналіз ґрунту в лабораторії. Аналіз найчастіше включає тестування ґрунту на такі показники: нітратний азот, доступний фосфор, доступний калій, сірка, кислотність ґрунту (рН), вміст органічної речовини. Також можливо розширити пакет на мікро- і макроелементи, такі як бор, молібден, мідь, залізо, марганець, цинк, магній і кальцій, механічний склад (гранулометрія), що дозволить точно визначити потенціал полів.
За результатами лабораторного аналізу ґрунту отримують більш вичерпну та достовірну інформацію про хімічний склад ґрунту, а також його фізико-механічні показники. Крім того, стає можливим створення за допомогою спеціального програмного забезпечення карти-забезпеченості поля основними елементами живлення рослин для точного землеробства.
Як показує практика, існує пряма залежність між врожайністю і вмістом у ґрунті гумусу, рухомого фосфору, лужно-гідролізуємого азоту. Чим вищий вміст гумусу, фосфору й азоту у ґрунті, тим вище рівень врожайності. Ділянки полів з вмістом гумусу менше 2% часто піддаються водній ерозії. Менш значуща залежність за змістом рухомого калію.
Розрахунок норм добрив під запланований урожай.
З огляду на рекомендації агрохіміків з ефективного використання добрив проводиться розрахунок норми діючої речовини на гектар. Розраховані значення норм внесення добрив формують в спеціальних програмах (наприклад, SMS-Advanced) і надають карту-завдання на внесення добрив, що складається з елементарних ділянок, колір яких відповідає заданій нормі внесення добрив у фізичній вазі. Кожна з цих ділянок має однаковий розмір (виходячи з ширини захоплення розкидачів) і свою географічну прив’язку.
Диференційоване внесення добрив. Карта-завдання завантажується в бортовий комп’ютер трактора. Під час руху трактора по полю при внесенні добрив бортовий комп’ютер, використовуючи дані позиціонування з високоточного GPS-приймача, зчитує інформацію з карти-завдання і керує положенням дозуючих заслінок, збільшуючи або зменшуючи подачу добрив.
Всі перераховані етапи удобрення рослин вимагають багато зусиль і капіталовкладень, проте застосування диференційованого внесення дозволяє раціонально використовувати дорогі мінеральні добрива, у порівнянні з традиційним фоновим методом, що економить значні кошти і природні ресурси.
Вікторія Олійник
