Індустрія 4.0, BigData, Суспільство 5.0, Штучний інтелект, діджиталізація агро – це не майбутнє, а вже наявна реальність, яка не тільки допомагає зменшити зловживання в агросекторі, але й перевести його на новий, вищий рівень. І цифра уже давно перестала асоціюватись зі знаком запису конкретного значення чисел, вона набула більш широкого значення. Про те, наскільки важливими технологічні новинки стали для аграріїв, розповідає знаний фахівець у цій галузі – Ірина Кравець.
■ Зараз українські діти не планують пов’язувати своє життя з агросектором. Як можна змінити дану ситуацію, та коли агропрофесії стануть більш популярними?
– Покоління, яке виросло без гаджетів, важче сприймає новизну. Гадаю, саме цифра в агро і відповідно у селі, може спонукати молодь залишатися на місцях. Тепер виникає питання, як до молоді донести, розповісти, показати даний меседж. Для цього ми розробили спеціальну програму.
У мене бувають виїзні лекції, зокрема, в НУБіП. І скажу чесно, мене досить здивувало, що у вищих аграрних навчальних закладах працюють та навчаються настільки технологічно обізнані викладачі та студенти. Вони співпрацюють, по-перше, з великими агрохолдингами, по-друге, з виробниками техніки, агрохімії і, по-третє, у них є полігони, де можна випробовувати всі ці новинки. Це не може не радувати. А от якщо говорити про коледжі, то тут у нас велика прогалина. Спеціально для цих студентів, школярів старших класів та молоді, яка не може знайти себе, ми й розробили програму, про яку я говорила раніше.
Не потрібно забувати і про такі сучасні технології як вертикальні ферми, закриті теплиці, використання дронів тощо. Молоді потрібно показати, що агро – це круто, розказати про ринки збуту майбутньої продукції.
■ Четверта Індустріальна революція, або Індустрія 4.0 в сегменті аграрного виробництва: розкажіть про її особливості, етапи впровадження у нас?
– Четверта Індустріальна революція розпочалася в Німеччині ще у 2011 році, коли відбулося масове запровадження кіберфізичних систем у виробництво. Для неї характерне використання інтернет-платформ, зокрема Інтернету Речей (Internet of Things), але це все «залізо». Від Індустрії 4.0 ми переходимо до Суспільства 5.0. Тут потрібно уже говорити про Internet of Everything. До Інтернету Речей, наприклад, додаються датчики, які ставлять в землю, щоб визначити хімічний склад поля.
Чи роботи завітали на поле чи теплицю, щоб визначити своїм інтелектуальним зором наскільки дозріла суниця тощо. «Четвірку» доповнює штучний інтелект та великі бази даних, мова йде про BigData. Суспільство 5.0 налаштоване не на роботів чи «залізо», а на персоніфікацію даних для конкретної людини. Якщо мова йде про запровадження Індустрії 4.0 в агро, то великі холдинги на 40-60% забезпечили свої підприємства складовими елементами IoT-платформи, середні підприємства – на 20%, а от серед фермерів даний процент складає всього 3-5%.
■ Створювати програми Штучного Інтелекту для агро досить складно, адже необхідно враховувати величезну кількість складових. Коли нам чекати на їх появу?
– Одразу скажу, що агро – це найскладніша галузь для Штучного Інтелекту. Якщо не зробити ці програми ідеальними, не наповнити максимально їх бібліотеки, не ввести необхідні дані, то усі рішення, які вони будуть пропонувати, не тільки не допоможуть, а й приведуть до фатальної помилки. Для прикладу, Штучний Інтелект буде вас запевняти, що у цьому році буде посуха, тому краще засівати культури, які добре переносять високі температури, а от вологу – ні. Тому якщо поля засіяти саме такими культурами і замість посухи будуть дощі, урожай «потоне». Навіть поява таких програм не врятує тих аграріїв, які не вміють користуватися простими, безкоштовними цифровими інструментами.
■ IoT, BigData, ML, коботи (він англійського виразу collaborative robot), роботи – задоволення не з дешевих. Чи буде держава компенсувати аграріям витрати на їх впровадження?
– Тут ви помиляєтесь. Все, що відноситься до Інтернету Речей, коштує копійки. Для прикладу, господарству, у якого 10 тис. га землі, для забезпечення усіма елементами потрібно витратити всього $10 на 1 гектар!
Це одноразові витрати, а от все, що ви купите, залишиться у вас назавжди. Додатково вам доведеться платити максимум $1,5 в рік з гектару програмістам, які нададуть та будуть обслуговувати певну програму.
З власного досвіду знаю, що без Інтернету Речей на господарстві крадуть близько $300 з гектару. Якщо ми прагнемо до чесного і, відповідно, прибуткового ведення господарювання, то цифра – це шлях до цього.
■ Розкажіть про основні злочинні схеми в агросекторі.
– Питання про махінації з землею одразу відкладемо, це тема, про яку можна говорити годинами. Поговоримо про підприємства, які займаються вирощуванням культур. Знову ж таки, для прикладу, інвестор, який вклав у бізнес свої 10 млн грн, очікує, що в кінці сезону отримає 15 млн грн. Коли він почне втрачати свої гроші? Що цікаво, це може відбуватися двічі – під час посівної кампанії і після збору урожаю. Не хочу сказати, що усі директори господарств крадуть, ні, це не так, але контроль повинен бути.
Найпростіший варіант запобігання злочинним схемам: поставити мітки на комбайн і зерновоз. Коли мітки «зустрічаються» і розпізнають одна одну, тоді відбувається вивантаження зерна. Звичайно, це мало б завадити зазіханню на майно. Але у моїй практиці було й таке, що один з робітників служби безпеки у неділю приїхав з чужими мітками на поле, відкрив комбайни і незаконно загрузив 4 зерновози. Тому ми вирішили дописати програму і включили до неї GPS-координати, які також повинні співпадати.
Окрема історія – це елеватори, де злочинних схем величезна кількість. Це таке надзвичайне місце, на якому «заробляються» величезні гроші. Дорога до елеватору – це також шовковий шлях незаконного збагачення. Я хочу сказати, що ми намагаємося врахувати усі можливі варіанти зловживань.
І здається, ми це зробили, але з’являються фахівці, які доводять, що все ж таки є щілини, через які можна пролізти. Доводиться доопрацьовувати програми. Так що цифра розвивається на практичних кейсах.
Потрібно ще зрозуміти досить важливий момент. Людина, яка впроваджує на підприємстві цифру, не може бути підпорядкована навіть директору даного підприємства, вона повинна мати певний карт-бланш.
■ Які технічні засоби допоможуть боротися зі злочинними схемами?
– Їх надзвичайно багато. Це GPS-трекери, лічильники насіння і добрив, датчики заповнення бункера комбайна, також датчики рівня пального і проточні витратоміри. Не потрібно забувати про ультразвукові сканери, які реагують на глибину оранки поля, наповнення кузова зерновоза, аналіз мікроелементів у ґрунті тощо. Цих датчиків, які передають дані через інтернет, досить багато і вони коштують копійки. Після отримання певної інформації її необхідно не тільки продивитись, але й опрацювати. Тут у нагоді стануть різноманітні програми, які працюють з усіма датчиками Інтернету Речей.
■ Яким господарствам варто вже зараз вийти на великий «шлях цифри», а для яких він буде не на часі?
– У першу чергу, це потрібно великим підприємствам, у яких не один трактор, про який і так все відомо, а багато техніки, яка працює на полях по всій Україні. Наприклад, тим потужним агроструктурам, які обробляють більше 100 тис. гектарів у різних кутках країни. Їм життєво необхідно якісно контролювати техніку, тому на ній мають бути встановлені відповідні датчики. А невеликим фермерам у яких один-два трактори, звичайно, можна встановити складові елементи IoT-платформи, але краще, щоб вони навчились більш ефективно аналізувати ті дані, які вже у них є.
