Коли комори рекордним урожаєм зернових повні
Українська влада має таланти. І до того ж вкрай непересічні. Цього року завдяки напруженій праці хліборобів, впровадженню сучасних технологій і, зрозуміло, сприятливим погодним умовам, країна зібрала найбільший у своїй історії врожай. І при цьому ми досягли того, що нам не вистачає борошна для випічки хліба, а самі хлібобулочні вироби невпинно дорожчають. І тепер гостро постає питання: хто нам пекар?
Ситуація з продовольством залишає бажати кращого навіть у сонячному Гондурасі, де фузаріоз вражає банани – основний «хліб» місцевого населення. А щодо звичайного хліба, то експерти відзначають: світове виробництво пшеничного борошна неухильно зростає, що є природним процесом, адже все вирощуване зерно в більшості своїй йде на саме переробку.
Круасани під загрозою
Хоча коронакриза та розрив логістичних ланцюжків все ж дають взнаки. Навіть у благополучній Австрії серед виробників хліба та випічки панує паніка. Раніше на ринок поставлялися великі партії пшениці, тому в пекарнях залишалися запаси сировини. А нині навіть маленькі партії нарозхват. При цьому Австрія у великих обсягах постачає продукцію до таких країн як Італія, Швейцарія та Франція, де зібрали поганий урожай зернових культур. Так, в Італії попит на борошно досягнув піку з часів Другої світової війни, а у Франції подвоївся порівняно з початком року. Провал на зерновому ринку загрожує цього року дорого обійтися і швейцарським борошнярам. Представники Швейцарської асоціації пекарів та кондитерів нарікають не лише на подорожчання борошна. Головної болі додає неухильне зростання вартості енергоресурсів, молока, олії тощо.
Борошно на eBay*
Навіть у Великобританії з кексами не все гаразд. Виявляється, під час вимушеного сидіння дома через ситуацію з коронавірусом британці масово захопилися виготовленням домашньої випічки. Підвищений попит на борошно спричинив його зникнення з полиць магазинів, а підприємства з переробки зерна перейшли на посилений режим роботи.
Місцева преса приводить у приклад завод в Оксфордширі, який на сьогоднішній день виробляє вчетверо більше борошна, ніж зазвичай. Для забезпечення безперебійного випуску дефіцитного продукту керівництво було змушене збільшити штат співробітників і перейти на цілодобову роботу без вихідних, чого не траплялося за 125 років існування підприємства. Але самовіддана праця британських борошномелів зарадити ситуації не в змозі. Домогосподарки та пекарі-аматори змітають все з прилавків. І дефіцит борошна в магазинах призвів до того, що борошно в мішках почало продаватися на eBay, до того ж з великою націнкою.
Далебі, сльози європейських домогосподарок не залишили байдужими українських експортерів. Україна вирішила по максимуму нагодувати Європу, не забувши, звісно, й Африку з Азією.
Зворотна сторона врожаю
За підрахунками, цьогорічний врожай української пшениці становить 32-33 мільйона тонн. Це чудовий результат, за який честь і хвала українським хліборобам. Та медаль «За видатний врожай» має свою зворотну сторону. По-перше, є серйозні проблеми з якістю та класністю зерна. Експерти говорять, що лише 13-13,5 млн тонн з намолоченої цього року пшениці можна використати для виробництва борошна, а решту урожаю становить фуражне зерно.
Якість у мінусі. За словами директора Громадської спілки «Борошномели України» Родіона Рибчинського, погодно-кліматичні умови цього року призвели до того, що якість пшениці нижча, ніж у минулому. Зокрема, обмаль пшениці другого класу, яка в основному використовується у борошномельній галузі. Якщо минулого року частка продовольчої пшениці сягала 65-70% отриманого збіжжя, то цього року вона становить лише 42-45%. Фахівець підкреслив, що мова йде про обсяг неочищеного зерна: «З урахуванням «відсіву» при очищенні цьогорічні обсяги продовольчої пшениці навряд чи перевищують 13,5 млн тонн (у тому числі, борошномельної – трохи більше 6 млн тонн).
Меморандум нездійсненний
Ситуація сама по собі досить складна, але тут можна винуватити лише погодні умови. А от до катастрофічної її можуть довести неузгоджені експортні апетити. Зазвичай, вже років десять чи не більше, Міністерство аграрної політики та продовольства укладає з галузевими асоціаціями меморандум, в якому обумовлюють пропорцію експортних поставок в сезоні – щоби Україна сама не залишилася без продовольчої пшениці. Та цього року «Борошномели України», «Укрхлібпром» і «Всеукраїнська асоціація пекарів» відкликали свої підписи з попередньо погодженого документу.
У Меморандумі про взаєморозуміння щодо граничних обсягів експорту зерна в 2021/22 МР не врахували пропозицію профільних об’єднань щодо окремого обмеження обсягів експортованої продовольчої та фуражної пшениці, що є умовою виробництва хліба належної якості. «Ми пропонували у меморандумі встановити граничний обсяг експорту в співвідношенні 45% продовольчої пшениці та 55% фуражної», – пояснив Родіон Рибчинський. Він при цьому підкреслив, що попередньо угода з іншими фігурантами ринку на введення пропорцій при експорті пшениці в залежності від її якості була досягнута.
Дорого й погано
Але експортні апетити з початком нового маркетингового року лише ростуть. Зі слів керівника об’єднання «Укрхлібпром» Олександра Васильченка, цієї осені з України вивезли вже більше 13 мільйонів тонн пшениці, з якої 91% була продовольча. Тобто, майже всі наявні запаси хлібопекарського зерна. Як наслідок, Україна стикнулась з нестачею продовольчої пшениці для виробництва борошна. Фахівці впевнені, що, починаючи з січня 2022 р., пропозиція продовольчої пшениці впаде ще нижче. За цей рік вартість хліба зросла десь на 15%, а найближчим часом зростання цін на хлібобулочні вироби може становити ще 20-25%.
Крім того, борошномелам доведеться додавати зерно для годівлі худоби до помолу, що суттєво знизить якість хлібобулочних виробів з нього. Або житниці Європи продовольчу пшеницю доведеться просто імпортувати. Що ж, Білорусь у черговий раз має нас виручити. До речі, поставки борошна з сусідньої країни ще на початку 2021 року зросли більше, ніж в п’ять разів.
Газові благання
І, звичайно, з хлібом може бути просто труба. Газова. Асоціації хлібопекарської галузі заявили, що зростання ціни на газ, сировину та інші витрати призводить до збиткової діяльності підприємств. Так, за минулий рік ціни на газ зросли майже в десять разів, а у січневому контракті вона досягла 52 тисячі гривень за тисячу кубів. Деяким підприємствам може не вистачити доходів, щоби покрити навіть заробітні плати.
За таких обставин пекарі звернулися до президента Володимира Зеленського та Кабміну з проханням забезпечити галузь «пільговим» газом, щоби гарантувати стабільність соціально важливого виробництва. В іншому разі, зазначається у зверненні: «Такий стан речей найближчим часом невідворотно спровокує перебої у виробництві хліба та його постачаннях до торгових закладів, неминуче виникнення соціальної напруги у суспільстві та інших негативних наслідків економічного та соціального характеру».
Статистика – не догма
Ситуація виглядає вкрай невеселою. Може тішити лише те, що в нашій країні статистика – це не догма. Скажімо, інформація про якість та обсяги експорту пшениці значно відрізняється. Якщо вірити міністру аграрної політики Роману Лещенку, то цього сезону зібрали не 42%, а цілих 60% продовольчої пшениці. Також дуже складно підрахувати фактичний обсяг експортованої продовольчої пшениці. Адже перед відправкою в порт продовольчу пшеницю, якщо її якість дозволяє, часто змішують з фуражною. Якщо ця суміш відповідає стандартам країн-імпортерів, то фітосанітарна служба надає сертифікат, що це продовольче зерно.
«Чорний» хліб
Експерти запевняють, що на ринку є достатні обсяги продовольчої пшениці. Але їх притримують у розрахунку на певну цінову премію від борошномелів. Інше питання, чи в змозі вони додатково платити? Крім того, слід врахувати специфіку нашої економіки. Хоча, згідно статистичним даним, виробництво борошна в Україні ставить антирекорди, існує чимало дрібних млинів, які працюють на місцевому рівні. Зі звітністю у них сутужно, якщо вона взагалі існує. А цей ринок «чорного борошна», по оцінкам фахівців, може по своїм обсягам конкурувати з офіційним. То ж, мабуть, Україна буде з хлібом. А з «чорним» чи «білим» – це вже питання статистичного смаку.
* eBay Inc. — американська інтернет-компанія, що керує однойменним сайтом eBay.com, онлайн майданчик для проведення аукціонів і торговельний вебсайт, на якому приватні та юридичні особи здійснюють продаж та купівлю різноманітних товарів та послуг. eBay.com має міжнародні локалізації.
Кирило Степовий
