Перед тим як засипати до сховища зерно нового врожаю, слід переконатися, що для нього створені належні умови
Як відомо, усе вчасно встигнути майже неможливо, однак прагнути до цього варто. Особливо тоді, коли мова йде про, на перший погляд, дрібничку, від якої може залежати дуже і дуже багато. У даному разі ми маємо на увазі підготовку зерносховища до приймання зерна нового врожаю. Просто необхідно сьогодні створити сприятливі умови для його зберігання, аби потім не мати клопотів зі шкідниками та хворобами.
Принаймні за місяць до початку роботи сховища потрібно організувати його ретельне обстеження, здійснивши належний комплекс робіт з дезінфекції приміщень. Причому оскільки ми це робимо для себе, а не для «галочки», тому потрібно передбачити низку послідовних профілактичних і винищувальних обробок всередині приміщень.
Складність, тривалість та вартість таких заходів об’єктивно залежать від організації в господарстві процесу в цілому. По-перше, чистота та гігієна ще нікому і ніде не зашкодили, тому їх варто дотримуватися впродовж усього терміну зберігання врожаю, навіть якщо мова йде про старі підлогові склади.
По-друге, краще не очікувати з усіма процедурами на елеваторі до жнив, а організувати потужну дезінфекцію відразу після вивезення зерна попереднього врожаю з основних ємностей.
Відразу ж необхідно проводити ретельне очищення підлоги, стін, усіх щілин та закутків тощо від усіх органічних залишків, у яких можуть ховатися шкідники та збудники захворювань, а також від сміття, пилу та іншого непотребу, що накопичився впродовж року.
При цьому, особливо коли у якості зерносховища використовуються старі підлогові склади, потрібно з’ясувати щодо наявності місць протікання чи підтікання покрівель, стін, підлоги і т.д.
Як відомо, там де вологість, там і грибки та пліснява, що може негативно позначитися на збереженості і товарному стані зерна у сховищі. Тому ретельно обстежуємо приміщення на предмет виявлення підозрілих ділянок, куди може потрапляти і накопичуватися вода. Паралельно ліквідовуємо зволожені зони насухо, по можливості використовуючи спеціальне сушильне обладнання.
З цією метою зазвичай здійснюється повноцінне провітрювання сховищ сонячної погоди а також застосовуються вентилятори, які нагнітають сухе тепле повітря.
Якщо йде мова про склади, які мають відносно невелику площу, доцільним буде застосування промислових пилососів, оскільки волога, пил та інші небажані елементи найчастіше накопичуються у різноманітних щілинах та тріщинах: у підлозі, стінах, на стелі та в різноманітних закутках всередині приміщень. Ретельна обробка пилососами поряд з якісним вологим прибиранням з використанням традиційних дезінфекційних засобів дасть змогу підготувати приміщення до здійснення наступних видів робіт.
Після цього необхідно зашпаклювати усі щілини, обробити внутрішні поверхні вапном, фарбою чи іншими матеріалами, а також, якщо існує у тому потреба, покрити стіни та дах ізолюючими матеріалами.
З одного боку це дасть змогу суттєво знизити ризики зараження зерна та потрапляння до нього різноманітних шкідників, включно з гризунами, а з іншого – підвищить теплозберігаючі властивості сховища.
Після здійснення вищезгаданого комплексу заходів і подальшого активного провітрювання приміщень, слід розглянути потребу у застосуванні хімікатів з метою гарантованого знищення шкідників та збудників захворювань.
Відразу ж наголосимо, що одним з найдоступніших та найефективніших методів боротьби зі шкідниками запасів у порожніх елеваторах та зернових складах вважається фумігація. Ця технологія передбачає знезараження приміщень шляхом застосування сильнодіючих хімікатів. В принципі тут варто обирати між вологою дезінсекцією, аерозольною обробкою та фумігацією. Аерозольна обробка передбачає застосування робочої рідини у дрібнодисперсному стані. Фумігація – це знищення шкідників та збудників хвороб шляхом отруєння їх ядовитими парами або газами. Головне – правильно обрати препарат, який, маючи потрібну ефективність, не спричинить проблемних ситуацій з токсичністю.
Наголосимо на тому, що водночас з дезінсекцією внутрішніх поверхонь у зерносховищах потрібно обробляти і зовнішні стіни, а також прискладську територію на відстані від 5-6 м.
Цією ж вимогою не варто нехтувати, оскільки значна частина шкодочинних організмів може ховатися саме надворі чи на зовнішньому боці стін.
Через три доби після проведення вологої дезінсекції об’єкти, що обробляли, слід добре провітрити і просушити.
Як свідчить досвід, у тих приміщеннях, в яких постійно підтримується чистота і здійснюються профілактичні заходи, немає потреби застосовувати якісь потужні хімічні препарати. Достатньо проводити запобіжні заходи, як можна зрозуміти з їх назви, зорієнтовані на профілактику зараження шкідниками зернових запасів у зерносховищах. Це дозволяє відвернути загрозу зараження на початкових етапах появи шкідників та збудників захворювань.
Тому за нормальних умов та належної чистоти у приміщенні достатньо проводити аерозольне розпилення препаратами проти грибків та шкідників з профілактичною метою. Однак усе передбачити складно, тому незрідка доводиться проводити винищувальні заходи у зерносховищах – проти комах, кліщів, гризунів.
Останніми роками поширюється мікробіологічний спосіб захисту, котрий передбачає використання мікроорганізмів для масового захворювання й загибелі комах і кліщів. Однак якщо ми не маємо достатнього досвіду у цій справі, краще для початку зупинится на хімічних способах боротьби зі шкідниками хлібних запасів.
Наголосимо також і на тому, що якими б ефективними не були традиційні заходи для знезараження приміщень, слід пам’ятати, що покладатися винятково на них не варто. Можна зберігати зерно у старих підлогових складах впродовж певної кількості років, однак якщо ми ведемо мову про якісний підхід до справи, то будемо орієнтуватися на сучасне елеваторне обладнання.
І що головне – не на імпровізацію, а на спланований комплекс заходів з експлуатації сучасних силосів, рекомендований виробником. Річ у тім, що якщо ми десь упустимо момент зі шкідниками чи ураженням зерна грибками і пліснявою, то матимемо чималий клопіт з подоланням наслідків цього прорахунку.
Володимир Вовчук