За відповіддю на це запитання ми звернулись до М.Д. Іванчука, агротехнолога-консультанта ТОВ «Південьнасіньсервіс»
Кор.: Миколо Дмитровичу, після незначних опадів у листопаді-грудні минулого року чимало аграріїв почали вносити добрива, здебільшого азотні, щоб пришвидшити осінній розвиток озимих колосових культур. Адже через посушливу осінь отримали пізні сходи, на великих площах вони нерівномірні і різнорідні по схожості. Чи доцільно виконувати цю роботу тепер, якими добривами і в який спосіб краще їх вносити?
– Як би я був пророком, знав яка буде зима (чи буде вона цього року взагалі), я дав би чітку віповідь на ваші питання. На жаль, таким даром я не наділений, тому можемо припускатись різних можливих погодних умов. Насамперед розберемось, в яких умовах перебувають рослини зараз. Навіть посіяне в оптимальні строки насіння зернових через брак вологи довгий час не проростало, а коли з’явився цей мізер вологи у верхньому шарі ґрунту, проростки з’явились і неодночасно, і не на всіх ділянках полів. Потім настала прохолодна затяжна осінь і така ж перша половина зими. До того ж, відбувалось значне коливання температур. Таким чином, рослини довгий час перебувають у стресовому стані від температури і від дисбалансу елементів живлення. Це, так би мовити, дрімота замість здорового сну. Тож рослини перебувають у виснажливому стані.
Внесення азоту у такому стані рослин мало чим допоможе їм і багато у чому залежатиме від форми азоту та наявності опадів. При внесенні амонійного азоту в добривах (амофосів, сульфатів амонію тощо), амонійний азот при відсутності достатньої вологи буде поглинатись вбирним комплексом ґрунту, закріпляючись на його поверхні або близько до поверхні ґрунту у місці контакту добрива з ґрунтом. Більша частина амонію буде засвоюватись верхніми корінцями рослини, формуючи у поверхневому шарі значну кількість кореневої маси. Частина азоту буде виділятись в атмосферу. Крім того, коли рослина буде споживати амонійний азот (а з холодного ґрунту вона цю форму засвоює добре), а фотосинтез у прохолодну погоду з малою фотосинтетичною площею листкового апарату синтезує мало вуглеводів, цілком можливе отруєння рослинного організму аміаком, який накопичується.
Стосовно нітратного азоту, то в умовах можливого значного зволоження ґрунту опадами він буде промиватись у шари ґрунту нижче кореневмісткого горизонту, і великі втрати його неминучі. Отже на полях, де спостерігаємо яскраво виражене азотне голодування, може бути оправдане внесення 20-25 кг д.р. азоту в аміачній селітрі або в КАС. При цьому слід мати на увазі, що однобоке живлення азотом може призвести до вимерзання рослин навіть при незначних морозах без снігового покриву ґрунту. Адже при цьому концентрація цукрів у клітинах рослин буде зменшуватись, а відповідно й морозостійкість рослини. Ці наслідки потрібно враховувати при прийнятті рішення про азотне підживлення перед настанням морозів. Щодо способу внесення, то потрібно старатись вносити тверді добрива у ґрунт. При внесенні їх розкидним способом неминучі значні втрати азоту, особливо карбаміду. Та не азотом лише єдиним живе рослина і не лише його дефіцит стримує розвиток рослин цієї осені, бо у передпосівну культивацію та при посіві було внесено достатню кількість азоту для потреб рослин у період осіннього розвитку.
Пригнічений розвиток рослин у нинішніх умовах більшою мірою залежить від фосфорного голодування їх, навіть коли у фосфоровмістких добривах його було внесено достатньо.
Фосфор — це «ледачий» елемент. Як реп’ях чіпляється за одяг, так і фосфор «чіпляється» за ґрунтові катіони кальцію, алюмінію чи заліза. У холодному ґрунті з температурою менше +14ºС фосфор подібен до ведмедя, який спить у барлозі, теж не рухається у ґрунті і не доступний для споживання рослиною. А що таке фосфор для живого організму і зокрема рослинного?
Це — ключ життя, це джерело енергії, її генератор, який постійно поставляє енергію, що споживається усіма органами рослини. Фосфор наче двигун в автомобілі, без якого найкраща його форма мало корисна. Без фосфору азот сам по собі погоди не робить. Тому, якщо хтось думає, що весна вже наступила і хоче стимулювати інтенсивний розвиток рослин, то не забудьте подумати про фосфор, як «розбудити сонного ведмедя» і примусити його рухатись. Або як доставити рослині доступний для неї рухомий фосфор. А це чимала проблема. Фосфор переходить з гранули у ґрунт та рухається в ньому дуже повільно навіть за достатнього зволоження. Його швидкість лише 1 мм за добу, або, як показали дослідження, у радіусі 3 см від місця внесення за місяць. Кореневими волосками він поглинається у випадку безпосереднього контакту, або ж з максимальної відстані до 2 мм у вологому ґрунті за оптимальної температури у межах +20ºС. Крім того, не потрібно забувати, що коефіцієнт засвоєння фосфору з добрив не перевищує 11% від його вмісту у них.
Кор.: Та все таки, як вирішити цю проблему?
– Пам’ятаєте вислів: «Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори»? Так ось. По-перше, потрібно гранули фосфорного добрива розкладати в один рядок разом з насінням при посіві, або поряд з насінням збоку та нижче на 5 см. Це забезпечує контакт добрива з щойно утвореними корінцями рослини. Основну кількість фосфору потрібно вносити у ґрунт на глибину 15-20 см у горизонт формування основної маси кореневої системи рослини. А це можливо за способів обробітку ґрунту оранкою чи застосуванням Strip-Till. Але повернемось до стартового внесення при посіві і ранньовесняного підживлення рослин. Отже стартове внесення – це розміщення гранул, або краще, розчину фосфору у посівний ряд при посіві. Це економить кількість добрив з двох причин. По-перше, ми забезпечуємо живленням переважно культурні рослини у рядках, а не бур’яни у міжряддях, тому і потреба у добриві менша. По-друге, з утворенням перших корінців рослина, контактуючи з фосфором, починає його поглинати і більш динамічно розвивається. Крім цього збалансовується весь комплекс поживних елементів, що зумовлює їх раціональне і ефективне споживання рослинами. При живленні рослин фосфором слід надавати перевагу рідким добривам, а ще краще – разом з іншими елементами у складі комплексних стартових добрив, що сьогодні активно впроваджуються.
Для внесення у посівний рядок використовуються сівалки з пристосуваннями для внесення рідких мінеральних добрив типу VESTA 8 Profi компанії ELVORTI.
В технологіях оптимального обробітку ґрунту, No-Till, Strip-Till, доцільно використовувати ін’єкційний спосіб підживлення рослин рідкими добривами. Сівалка VESTA 8 Profi призначена для висіву насіння просапних культур з одночасним внесенням рідких мінеральних добрив. Також призначена для внесення карбамідно-аміачних сумішей (КАС). За допомогою електронасоса фірми Pentair (продуктивність 21 л/хв.), підключеного до енергетичної системи трактора, через фільтр з бака подаються рідкі добрива на 3 регульованих клапана, одного основного і двох додаткових. За допомогою клапанів та комплекту шайб різних діаметрів встановлюється норма подачі добрив в кожен рядок. Зайва рідина через реверсивну систему подачі повертається назад у бак.
Рідкі добрива набагато простіше вносити у ґрунт, ніж гранульовані. У ґрунт вносять їх восени під основний обробіток або навесні для передпосівного обробітку. Також використовують їх для кореневого підживлення в період вегетації рослин.
Рідкі добрива – прості і зручні в застосуванні, більш того, коштують вони відносно недорого. Такі добрива можна використовувати у комплексі з пестицидами, що дозволяє істотно заощадити фінансові кошти на ПММ. При використанні рідких добрив втрати становлять не більше 10%, тоді як у інших добрив цей показник може доходити до 30-40%. Для ін’єкційного метода підживлення ПП «Агрореммаш Плюс» виробляє спеціальний навісний агрегат, обладнаний ін’єкційними колесами з порожнистими голками з твердих сплавів і через ін’єкційну головку рідке добриво впорскується у ґрунт на глибину 6 см. Голки працюють за принципом форсунки. Стартове ґрунтове підживлення доцільно внесенням спеціальних багатокомпонентних рідких добрив, збалансованими за вмістом більшості макро-, мезо-, мікроелементів. Очищені від баласту основні та хелатовані мікроелементи швидко і у повній мірі засвоюються рослинами як найбільш доступні. Щоправда ринок таких рідких стартових добрив поки що обмежений та окремі виробники налагодили їх виробництво. Наприклад компанія «Агровіт Груп» (Польща-Україна) виготовляє лінійку багатокомпонентних висококонцентрованих рідких стартових добрив «Нановіт Терра» марок 9-18-9; 3-18-18; 5-20-5; з вмістом магнію, сірки, бору, міді, заліза, марганцю, цинку, молібдену, кобальту на основі багатофункціонального біологічноактивного комплексу «NANOACTIV». До складу «NANOACTIV» входять амінокислоти, фітогормони, полісахариди, гумінові речовини, природний антистресовий адаптоген та інші речовини. Добрива мають нейтральну кислотність у межах рН7.
З відновленням весняної вегетації і підвищенням температури вище +10ºС, усунення дефіциту фосфору можливе позакореневим підживленням рослин мікродобривами компанії «Агровіт Груп» Нановіт фосфорний, до складу якого входять 411 г Р2О5, 62 г азоту та 7 г бору і 7 г цинку. Крім цього, 34 г амінокислот, 61 г органічних кислот, фітогормони та полісахариди, катіони металів, хелатовані ЕДТА.
Зважаючи на те, що фосфор повільно засвоюється з листкової поверхні (50% Р2О5 за 5 діб), використовувати це добриво для листкового підживлення потрібно з додаванням органічного біологічного полісахаридного прилипача – плівкоутворювача «Липосам» компанії «БТУ-Центр», який забезпечує довготривале утримання розчину добрива у вологому стані та пришвидшує його проникнення у тіло рослини.
При обробці посівів гербіцидами для виведення рослин зі стресу необхідно застосовувати амінокислотні препарати. В лінійці мікродобрив «Нановіт» містяться амінокислоти у значній кількості, а у препараті «Нановіт Аміно Макс» їх міститься 407 г в 1 л. Застосування амінокислотних препаратів як антистресантів показало надзвичайно високу ефективність. Отже, вирішити проблему усунення дефіциту фосфору на ранніх етапах розвитку рослин цілком можливо.
Кор.: Дякую за розмову.
Іванчук М.Д., член-корр. МАККНС
050 604 11 45
