Чи існують нормативи убутку зерна в результаті його доробки?

Підприємство здійснює доробку зібраного зерна на власному току. Чи існують нормативи убутку маси зерна в результаті його сортування та сушіння, які слід брати до уваги для відображення втрат зерна у бухобліку?

Як відомо, доробка зерна – це сукупність технологічних операцій, спрямованих на забезпечення або поліпшення (за потреби) установлених показників якості зерна відповідно до вимог, зокрема, договору складського зберігання зерна, контракту, державних стандартів.

Після проведення всіх робіт з доробки зерна підприємство отримує два види зернової продукції: чисте зерно та зернові відходи, які залежно від вмісту в них повноцінного зерна бувають:

■ придатні (це зерновідходи І та ІІ категорій);

■ непридатні – так звані мертві зерновідходи (ІІІ категорії), у яких вміст зерна незначний, тому використати їх у виробничому процесі або реалізувати неможливо.

Отже, у бухобліку за результатами доробки зерна оприбутковують повноцінне очищене зерно та придатні до використання зерновідходи, а також списують непридатні (мертві) зерновідходи і втрати в масі через зниження вологості (усушку).

Природний убуток – це неминучі втрати кількості запасів, які виникають під час їх транспортування, у процесі зберігання та за період реалізації у пункті продажу. Зменшення зернової маси у процесі доробки не є природним убутком, оскільки відбувається за рахунок зниження вологості та смітної домішки кожної партії зерна і залежить, зокрема, від стану зерна та погодних умов, у яких відбувались жнива. Відповідно жодних норм для цього не існує. А убуток маси зерна від очистки та сушіння в бухобліку відображається за фактичними результатами доробки.

Проте з метою внутрішньогосподарського контролю за роботою сушарок та зерноочисних машин, а також за збереженістю зерна все ж можливо визначити гранично допустимі відсотки убутку маси зерна.

Для цього радимо скористатися формулами, наведеними в додатку 2 до Інструкції про ведення обліку та оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.08 р. №661. Хоча згідно з розпорядженням КМУ від 10.03.17 р. №166-р її скасовано, жодних нових інструкцій або рекомендацій з цього питання не прийнято.

Для зручності використання формул ми їх дещо трансформували. Отже, обґрунтованість зміни маси зерна в результаті його доробки визначається так:

а) граничний відсоток убутку в масі від зниження вологості (Хв, %) не повинен перевищувати різниці, що виходить у результаті зіставлення показників вологості до й після доробки (визначається за лабораторним аналізом) з перерахунком цієї різниці за формулою:

Xв = 100 х (a – b) : (100 – b),

де  а – показник вологості зерна до сушіння, %;

b – показник вологості зерна після сушіння, %;

б) граничний відсоток убутку в масі від зниження смітної домішки (Хс, %):

Хс = [(с – d) х (100 – Хв)] : (100 – d),

де  с – показник засміченості зерна до сортування, %;

d – показник засміченості зерна після сортування, %.

Тоді гранична маса убутку зерна (М, ц) у процесі його доробки розраховуватиметься так:

М = Мпоч х (Хв + Хс) : 100,

де  Мпоч – маса зерна до доробки, ц.

Приклад

На доробку відправлено 100 ц зерна. За даними документів про сортування та сушіння зерна на току його вологість на момент доробки становила 17%, засміченість – 3%. Після доробки оприбутковано 92 ц повноцінного зерна вологістю 14%, 7 ц – придатних зерновідходів, а решта (1 ц) – мертві зерновідходи. Тобто сміттєві домішки після доробки становлять 1% (1 ц х 100 ц : 100%).

З метою контролю за роботою сушарок та зерноочисних машин, а також за збереженістю зерна визначимо:

а) граничний відсоток убутку в масі від зниження вологості:

Хв = 100% х (17% – 14%) : (100% – 14%) = 3,49%;

б) граничний відсоток убутку в масі від зниження смітної домішки:

Хс = [(3% – 1%) х (100 – 2,32%)] : (100 – 1%) = 1,97%;

в) граничну масу убутку зерна в процесі його доробки:

М = 100 ц х (3,49% + 1,97%) : 100 = 5,46 ц.

Отже, у наведеному прикладі фактична втрата зерна в результаті доробки перебуває в межах допустимого значення (1 < 5,46).