Нинішній аграрний рік для озимих зернових культур дотепер складався дуже непогано. Однак, ніколи не буває все абсолютно добре, завжди знайдеться щось небезпечне. Отож, на червень ми очікуємо завершення розвитку озимих: пшениці м’якої, твердої та голозерного ячменю. На полях та на випробувальних полігонах, де вирощуємо сорти озимих, маємо гарні види на врожай. Звертаю Вашу увагу на ті речі, які допоможуть Вам, мої дорогі аграрії, отримати максимально можливий врожай.
Покроково:
Озима пшениця
На початок червня прошу агрономів господарств провести перевірку фітосанітарного стану пшениці озимої та твердої. За моїх обстежень посівів пшениці у бессарабській стороні, загалом у Південному Степу, визначила, що бур’яну на полях хоча й забагато, але проведення гербіцидного захисту не є необхідним. Пшениця сортів селекції Одеського селекційного приватного інституту (попередник – стерня та ріпак) має надзвичайно міцну кореневу систему, яку неможливо витягнути з ґрунту. Рівень кущистості сягає від 15 до 23-40 продуктивних стебел у рослини.
Особливо звертаємо увагу на поля по попереднику соняшник. Соняшник є важким попередником для пшениці м’якої, головним чином за умов значної посухи. Та рік 2020-2021 надає нам надію, що за умов достатнього зволоження м’яка озима пшениця перевершить рівень врожаю 7 тонн, ба більше. Дуже важливим є глибина загортання насіння.
Цього року маємо достатню кількість вологи, тому рослини мають можливість добре кущитися та мати також дуже міцну кореневу систему. Обстеження посівів показало, що по попереднику соняшник майже усі сорти озимої пшениці мають кущення до 20 продуктивних стебел.
На добро відмічу, що приступати до гербіцидних обробок наразі також немає сенсу, адже необхідно за першої можливості виходу у поле відстежити лінійку усіх можливих бур’янів. А лінійка бур’янів має цього року дуже простий склад: до 5% маку та 6% вероніки. Поля ну геть чисті. Навпаки, для твердої пшениці обов’язково треба підбирати гербіцид виключно за видами бур’янів та за температурним мінімумом +50С. Найбільшої небезпеки можливо отримати від осотів, диких злаків та маків.
Звертаємо увагу на основні моменти щодо розвитку хвороб для традиційних сортів пшениці озимої. Дві головні хвороби, за якими традиційно будуємо захист у 2021 р.: перша – піренофороз або жовто-бура плямистість, очікується з рівнем розповсюдження щонайменше 40-50%. Фунгіцид (діючі речовини – флутріафол, протіоконазол, тебуконазол тощо) може знадобитися у фазу ВВСН 31-32 (вихід у трубку, стадія 1-го вузла), він має бути ефективним також проти борошнистої роси, іржастих та листкового септоріозу. Друга хвороба – фузаріоз колосу, та саме розвиток фузаріозу є обов’язковим для застосування фунгіциду (це може бути тебуконазол, 0,5 л/га + флутріафол, 0,5 л/га). Фунгіцид застосовуємо чітко на початку цвітіння, коли пиляки з’являються до 4-х штук на метрі квадратному.
Фаза розвитку – ВВСН 61-63. Зазначу, що більш рання або пізніша обробка може знизити ефективність захисту на 15-20%. Рекомендуємо застосовувати фунгіциди за основи 2-3-х діючих речовин, найбільш ефективні тебуконазол, протіоконазол, епоксиконазол (триазоли), імідазоли, квіназоліни. Найбільш надійними є Абакус, Авіатор Хпро, Адексар СЕ Плюс, Адепт БТ, Аконіт БТ, ІмпактТ, Скайвей Хпро, Старпро, Евіто Т тощо. Серед традиційних хвороб вбачаємо розвиток борошнистої роси на рівні 5-12%, що за дощової погоди може підвищитися до 20% ураження.
Серед перелічених вище фунгіцидів майже усі зможуть справитися з цим патогеном. На початку червня очікуємо розвиток бурої іржі, але виключно на сприйнятливих сортах. Розповсюдження хвороби буде досить обмежене, так як значна кількість сортів СГІ є певним рівнем стійкими. Щодо стеблової іржі, яка вважається біологічною зброєю, наголошую, що вже 7-9 років поспіль збудник цієї хвороби є у наявності лише на інфекційному випробувальному полігоні Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Тому не плутайте патогени, вони є різні. Стосовно септоріозу листового, цей патоген очікується лише на 2-3% рівня зараження.
Окремо наголошую, що сорти озимої м’якої пшениці селекції Одеського селекційного приватного інституту (ОСПІ) не підлягають використанню фунгіцидів протягом вегетації, так як вони мають високу стійкість до групи шкідливих хвороб (тобто є імунними). Лише одна фунгіцидна обробка провадиться за розвитку фузаріозу колосу та для запобігання розвитку альтернаріозу.
Щодо використання рострегулюючих речовин, то до цвітіння, можливо, краще обробити посіви пшениці м’якої біологічними добривами для некореневих підживлень: Хелафіт Комбі, Атонік плюс, Кропмакс та іншими, схожими препаратами. Для стимуляції рослин та для підвищення якості насіння, до вище перелічених препаратів можна додати 2-2,5 кг карбаміду. Але нагадую, що ці кроки можливі лише за достатньої кількості зволоження. Хочу нагадати, що застосування регуляторів росту рослин є дуже важливим, адже вони сприяють збереженню потенціалу врожаю – якості і кількості. Тому цим не нехтуйте.
Також цього року з причини затримки тепла навесні можемо спостерігати масовий літ пильщиків, заселення лусок колосся пшеничним трипсом, літ злакових мух, цикадок. Вірогідним є пошкодження рослин ґрунтовими шкідниками (совки, турун). Після декількарічного затишшя на цей рік можна очікувати шкоди від клопа шкідливої черепашки та інших трав’яних клопів, запаси яких є дуже великі. Готуватися до інсектицидного захисту є обов’язковим. Щонайменше знадобляться інсектициди дворазово, але можливо й третього разу. Пропоную досить бюджетну лінійку ефективних інсектицидів, що з успіхом справляться зі шкідниками пшениці: Дихлор БТ (д.р. циперметрин, 50 г/л + хлорпірифос, 500 г/л) та Страйк БТ (д.р. імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л). Згодяться й такі сильні препарати як Децис fЛюкс (д.р. дельтаметрин, 25 г/л) та його аналоги, Коннект (д.р. імідаклоприд, 100 г/л, бета-цифлутрин, 12,5 г/л) та його аналоги. Наголошую, що пшеничний трипс та клоп шкідлива черепашка будуть цього літа у «ТРЕНДІ», бо декілька років поспіль вони не шкодили.
Для Cтепу України є у червні значна проблема. Це –поява стеблових хлібних пильщиків.
Саме ця «команда» шкідників у змозі звести нанівець усю роботу хлібороба. Є два види пильщиків. Звичайний – Cephus pygmaeus L. і чорний – Trachelus tabidus F. Вони пошкоджують озиму пшеницю, жито, ячмінь, овес та дикі злаки. Зимує личинка останнього віку в стерні злаків. Імаго вилітає у травні, що збігається з цвітінням білої акації. Живиться нектаром упродовж 3-5-ти днів. Після статевого дозрівання та парування повертається на злаки. Саме там самиця яйцекладом робить у стеблі під колосом надріз і відкладає в стебло по одному яйцю. Кількість викладених яєць обмежується 35-50 шт. Відкладення яєць хлібними пильщиками припадає якраз на період колосіння пшениці – кінець травня – початок червня. Порожнисті грубіші стебла пшениці є більш прийнятні для самиці.
На сортах з частково виповненим стеблом вона втрачає більше часу і енергії на пошук місця для кладки яєць, а сорти з виповненими стеблами залишаються недоторканими. Личинка пильщика розвивається всередині стебла. Під час живлення личинка поступово спускається донизу, наприкінці червня у нижньому міжвузлі повертається догори головою, робить надріз у стеблі і влаштовує прозорий кокон. Пошкодження личинками хлібних пильщиків призводять до пустоколосиці, щуплозерності, зниження продуктивності рослин. Пошкодження стебел призводить до вилягання основної маси стебел та збільшує втрати врожаю.
Стійкість сортів озимої пшениці зумовлена виповненістю нижнього міжвузля стебла. Ця ознака контролюється певними генами і підтверджується фенотипічною мінливістю. Стійкість пшениці озимої проти пильщиків генетично частково пов’язана з виповненістю стебла.
Рекомендуємо крім традиційних інсектицидів застосовувати трихограму, що є більш дешевим та досить ефективним методом боротьби проти шкідливих комах.
Ячмінь голозерний озимий та плівчатий
Голозерний ячмінь цього року вистояв проти морозів та почувається досить добре. Плівчаті ячмені також виглядають цілком нормально, за деяким навантаженням збудників хвороб групи гельмінтоспоріозних плямистостей. Для ячменю голозерного ризики визначено у межах розвитку листкових плямистостей – темно-бурої та сітчастої. Для плівчатих ячменів пропоную препарат
Аконіт БЕ для застосування проти групи гельмінтоспоріозних плямистостей, борошнистої роси, ринхоспоріозу тощо. Інші хвороби не матимуть суттєвого значення, але плямистості знімаємо фунгіцидами двічі: перший раз у фазу ВВСН 31-32 (трубкування), другий – ВВСН 37-38 (поява передпрапорцевого – прапорцевого листка). Саме ці дві обробки забезпечують надійний захист рослин ячменю від патогенів. Найбільш надійними є препарати з д.р. пропіконазол, епоксиконазол, тебуконазол, флутріафол та їх комбінації. Традиційно найбільш надійними є Авіатор Хпро, Адексар СЕ Плюс, ІмпактТ, Скайвей Хпро, Старпро, Евіто Т тощо. Необхідно підготуватися до масового розвитку п’явиці, знадобляться інсектициди з високим рівнем ефективності. Досить бюджетними є інсектициди Дихлор БТ (д.р. циперметрин, 50 г/л + хлорпірифос, 500 г/л) та Страйк БТ (д.р. імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л), Грано БТ (пропіконазол, 250 г/л).
Для аграріїв важливо, аби усі дії були досить бюджетними, але щоб мали якість. Тому одне з важливих питань – комбінації пестицидів у бакових сумішах.
На мою думку, змішування можливе лише за мети зменшення витрат на внесення. Все інше – це є проти: несумісність препаратів за рівнем рН, за діючими речовинами, які можуть давати більш суттєвий ефект, що може призвести до негативного результату у вигляді фітотоксичної дії на рослину, загальмувати ріст, спричинити деформації органів. Якщо агроном приймає рішення змішувати добрива, гербіциди, інсектициди, фунгіциди та мікродобрива, а таке часто-густо буває у господарствах, то наслідки будуть на його совісті. Для комбінацій препаратів отримайте консультацію у фахівців та ознайомтеся зі складом кожного препарату.
Соняшник
Готуємося до дворазового фунгіцидного захисту. Перша обробка – у фазу ВВСН 14-18 (6-8 справжніх листочків), другий – у фазу ВВСН 57-59 (початок цвітіння). Рекомендую також спробувати ростовий регулятор з фунгіцидним ефектом – Архітект ТМ, одноразово, у фазу ВВСН 18-20 (8-10 листків). Для боротьби з листогризучими шкідниками та шкідниками насіння рекомендуємо застосування трихограми за графіком обробок. Ця новітня розробка концерну BASF може за певних умов замінити фунгіциди.
Дещо про бобові культури, що були висіяні
Вважаю, що насіння не забули обробити високоефективними протруйниками, бажано з інсектицидом. На літню пору матимемо значний запас ґрунтових шкідників – видів совок, личинки жуків коваликів – дротяники, турунів декількох видів. Горох, сою, сочевицю та нут також необхідно обробляти інокулянтами.
Протруєння фунгіцидно-інсектицидним препаратом та інокулянтом розділяємо на два прийоми. Перший – обробка протруйником, а саме перед посівом, щонайменше через два тижні від застосування протруйника – обробка інокулянтом.
Готуємо також інсектициди на вегетацію, адже 2021 рік – рік шкідливих комах. Визначаємо також прийнятний гербіцид. Щодо хімічного захисту, на ринку пестицидів є лінійка препаратів, які дуже прийнятні до застосування цього року. Трикомпонентний системний фунгіцид для сої – Адепт БТ (д.р. епоксиконазол, 120 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л + тебуконазол, 70 г/л) знімає проблему антракноза, борошнистої роси, іржі і септоріозу, а також локально-системний фунгіцид з функцією підсилення фізіологічних процесів Дженфілд БТ (д.р. піраклостробін, 300 г/л).
Невеличкий екскурс про нові підходи до сортів пшениці озимої, що має унікальні властивості щодо імунітету. Починаючи з 2012 року фітопатологи-імунологи на платформі Одеського селекційного приватного інституту створюють унікальні сорти пшениці озимої (м’якої та розпочали твердої). Частина сортів вже у реєстрі сортів рослин України, з успіхом вирощується нашими аграріями на теренах України. Це відома усьому аграрному загалу Пані Оля, ОСПІ Пріор, Хліб Аріїв. Частина зареєстрованих сортів пшениці цього червня також буде представлена на Дні поля ОСПІ. Це сорти Золотце, Гефест, Баядера та сорт голозерного ячменю Непереможний. На реєстрації ще ціла низка сортів, які, вважаю, піднімуть рівень якості та стійкості насіння. Сорти нові, продуктивні та такі, що не потребують фунгіцидних обробок у період вегетації. Тобто наш селекційний напрям зосереджено на створенні імунних сортів, що є стійкими до групи головних збудників хвороб, що присутні у наших агробіоценозах. Сорти пшениці Одеського селекційного приватного інституту окрім високого рівня імунності мають високий рівень врожаю, потенціал можливого – 10-14 т насіння з гектару. На фото представлені вегетуючі сорти, які усі бажаючі зможуть побачити наживо під час проведення Дня поля. Дату уточнюватимемо у межах 5-12 червня. Слідкуйте за оголошенням.
Я, Ольга Бабаянц, бажаю усім нам, українцям, щасливого та багатого аграрного року. Озимі культури вже майже на підході до визрівання майбутнього врожаю, ярі культури також мають достатню силу, аби не втратити врожай.
Отож – ХАЙ УСЕ БУДЕ ДОБРЕ!
Відомий усім номер мого телефону – (050) 316-68-99 безперервний.
