No-Till сівалка для зернових
Сівалка No-Till не тільки розміщує насіння в ґрунті, а й формує для них посівну борозну. Для цього її сошникам доводиться заглибитися в ґрунт на глибину загортання насіння. Або трохи глибше.
Рівномірне розміщення насіння на оптимальну для проростання глибину, з оптимальним інтервалом в ряду, залежить від того, наскільки добре сівалка впоралася з формуванням посівної борозни. Конфігурація посівної борозни, щільність її дна і стінок залежать від конструктивних особливостей сошника. Деякі сошники прорізають в ґрунті вузьку канавку, інші залишають після себе широку смугу розпушеного ґрунту. Який сошник краще? Для того, щоб відповісти на це питання, необхідно уточнити: для яких умов? Вибір сошника залежить від виду і кількості рослинних залишків, механічних властивостей і вологості ґрунту. І від деяких інших чинників.
Одна мета, різні способи
На вершину гори можна потрапити різними шляхами.
Цю фразу часто використовують для пояснення, як то кажуть, «на пальцях», того, що певної мети можна досягти різними способами. Наприклад, провести якісний посів, використовуючи сошники різної конструкції.
Яка мета No-Till посіву? Розмістити насіння в щільному вологому ґрунті на дні насіннєвої борозни. Насіння має бути «втоптане» в твердий сирий «матрац», і дбайливо прикрите зверху пухкою «ковдрою» розпушеного ґрунту. Шар ґрунту над насінням не повинен створювати перешкод для руху проростка на поверхню.
Але, крім пріоритетного завдання – якісного розподілу насіння у верхньому шарі ґрунту, посів повинен забезпечити вирішення інших завдань. Наприклад, внесення мінеральних добрив, збереження вологи, профілактики ерозії ґрунту.
Будь-який хороший сошник, незалежно від конструкції, повинен:
- Формувати посівне ложе без його «забруднення» рослинними залишками.
- Забезпечувати постійну глибину посіву.
- Вдавлювати насіння в дно посівної борозни.
- Прикривати насіння достатнім шаром ґрунту.
- Копіювати рельєф поля і сіяти по товстому «килиму» рослинних залишків.
- Зберігати настройки при зміні умов (вологість ґрунту, кількість рослинних залишків).
- Самостійно очищати робочі органи від налиплого вологого ґрунту та рослинних решток.
- Мати надійний захист від каменів.
- Мати тривалий термін служби, високу надійність і низькі витрати на техобслуговування.
Список бажаних якостей сівалки нагадує «…чтоб не пил, не курил, и всегда цветы дарил…». Та далі – за списком. Але, на відміну від переліку зі старої пісеньки, знайти компроміс між «просто-якісно-недорого» для сівалки цілком можливо.
Відбір «не гірших з кращих» забезпечує кращий результат, ніж відбір «кращих з гірших». Тому доцільно шукати «бюджетну» модель серед якісних сівалок, ніж намагатися шукати якісну сівалку серед «малобюджетних».
Ціна сівалки залежить від складності конструкції. Зазвичай, чим більше деталей, тим дорожче агрегат. Але не завжди складний пристрій виконує роботу краще, ніж простий.
Який сошник краще, дисковий або анкерний? Дводисковий з колтером, діфазний
дводисковий або монодисковий? І, якщо анкерний, то який саме? Анкерний сошник коштує відносно дешево, проте дискові сошники вважають більш точними та «акуратними».
Суперечки на цю тему ведуться давно, і у кожного типу сошника існують прихильники. Учасники спору приводять багато теоретичних аргументів, але не дарма ж кажуть, що найкращий критерій істини – це практика.
А що на практиці? Фермери з краін Південної Америки вважають за краще використовувати для посіву зернових дискові сівалки, а їхні колеги з Канади – анкерні. У США і Австралії використовують і ті, і інші. А в Казахстані вважають за краще сіяти анкером.
Чому так? Тому що відрізняються ґрунтово-кліматичні умови. Різні ґрунтово-кліматичні умови – це різні ґрунти, різна кількість тепла та вологи. А також різна кількість рослинних залишків.
Ґрунт, волога, рослинні залишки
Якщо уявно розділити Америку по лініях 47-ї і 52-ї паралелей (як у Північній, так і у Південній півкулі), то можна помітити цікаву закономірність: «північні» американці, які мешкають за 52 паралеллю, вважають за краще використовувати анкерні No-Till сівалки. А їхні колеги з теплих країн – дискові. При цьому вони стверджують, що саме їхній варіант No-Till технології є істинним. А відмінній від нього є «несправжнім».
Насправді «правильними» є обидві варианти No-Till – «анкерний» та «дисковий», якщо, як то кажуть, застосовувати їх на «своєму місці».
Чим відрізняються віртуально «відрізані» шматки американського континенту? Перш за все, кількістю тепла і опадів. У північній частині Північної Америки холодно, а в близьких до екватора країнах Південної і Центральної Америки – жарко.
У холодному кліматі основним лімітуючим фактором є тепло. Його не вистачає, тому при посіві є сенс «допомогти» ґрунту зігрітися. Темний ґрунт без рослинних залишків прогрівається набагато швидше, ніж прикритий світлим «килимком» мульчі. Тому, щоб ґрунт зігріти, його потрібно «роздягнути». Хоча б частково.
Як це зробити? Провести посів анкерною сівалкою, яка розкриє смугу ґрунту над висіяним насінням. Це близько 15-20% поверхні поля. А все інше зробить Сонце.
Для фермерів з Південної Америки (і Півдня США) пріоритет інший – зберегти вологу і не допустити перегріву ґрунту. У пустельній або напівпустельній місцевості пріоритетом є саме це.
У вологих тропічних і субтропічних регіонах надлишок тепла і рясні опади протягом року сприяють швидкому розкладанню рослинних залишків. А «голий» ґрунт є беззахисним перед ерозією, спричиненою тропічними зливами.
Тому «південці» вважають за краще проводити посів з мінімальним пошкодженням ґрунту та рослинного покриву. Вузька борозна дискового сошника в цих умовах є найменшим з можливих зол. Вона зберігає вологу в сухій пустелі, і береже ґрунт у вологих тропіках.
Саме тому канадські виробники No-Till сівалок («Morris», «Bourgault», «Flexi Coil» та ін.) комплектують свої сівалки анкерними сошниками. А виробники сівалок з Бразилії і Аргентини – дисковими.
В Україні відмінності ґрунтово-кліматичних умов півночі та півдня країни менші, ніж між частинами американського континенту. Але вони існують. Степ, Лісостеп і Полісся відрізняються забезпеченістю вологою та теплом. А також за ґрунтовим покривом. Тому цілком логічно, що для No-Till посіву зернових на півдні Херсонської області і на півночі Сумської доцільно використовувати сівалки з різними робочими органами. Які пристосовані до певної кількості рослинних решток, різновиду ґрунту, забезпеченості вологою та теплом.
Глина, каміння та пісок
Агрофізичні властивості ґрунту не менш важливі при виборі типу сошника, ніж клімат. Важкі глинисті ґрунти погано обробляються: в сухому вигляді вони дуже тверді, а у вологому – дуже липкі. Глина налипає на поверхню робочих органів сівалки, тому дискові сошники повинні бути обладнані пристроєм для очищення.
Гравійні або кам’янисті ґрунти можуть пошкодити сошники, особливо дводискові. Але деякі фермери вважають за краще сіяти на кам’янистих полях дисковими сівалками – на відміну від анкерних, дискові сошники не витягують каміння на поверхню ґрунту.
У США і Канаді для посіву на важких ґрунтах використовують сівалки з анкерними сошниками, вони зберігають глибину загортання насіння навіть при посіві в дуже твердий ґрунт. Анкер «розтинає» ґрунт, і його заглиблення обумовлено формою сошника, а не масою агрегату. Для того щоб анкер менше ушкоджував поверхню ґрунту, перед анкерним сошником встановлюють колтер.
Збереження глибини посіву залежить від кута входження сошників у ґрунт.
Сошники з гострим кутом входження в ґрунт переміщують його від низу до верху, викидаючи грудки на поверхню. Така конструкція сошника сприяє його самозаглибленню, чим вище швидкість агрегату, тим глибше «заривається» сошник.
Сошники з тупим кутом входження, навпаки, вдавлюють ґрунт зверху вниз. Тому формують ущільнене дно борозни. Але при зустрічі з перешкодою або значним опором ґрунту вони «виринають» на поверхню, зменшуючи глибину насіннєвої борозни. Щоб перешкодити цьому процесу, сівалки з подібним типом сошників повинні мати досить велику масу.
Сошники з прямим кутом входження (клиновидні) утворюють борозенку, розсуваючи ґрунт в сторони.
Гострий кут входження у ґрунт мають анкерні сошники; прямий кут – клиновидні і трубчасті сошники; тупий кут входження – кулеподібні та всі дискові сошники.
Посів на легких піщаних ґрунтах створює мінімум проблем, тому на полях з таким типом ґрунту відмінно справляються з посівом всі види сошників.
Дискові сошники: один диск або два?
Існує три типи дискових сошників: звичайний дводисковий сошник, діфазний дводисковий сошник, монодиск. Кожен тип має свої особливості, переваги та недоліки.
Розташовані під невеликим кутом один до одного два диска утворюють V-образне насіннєве ложе. В утворену борозну з сім´япроводу надходять насіння, борозна закривається прикочуючим котком.
Звичайні дводискові сошники додатково комплектують колтером (ріжучим диском), який прорізає рослинні залишки і полегшує формування посівної борозни.
Більш адаптованим для No-Till посіву є діфазний сошник, в якому диски відрізняються за розміром і зміщені відносно один одного. Ведучий диск (його діаметр на 1,5-2,5 см більший) прорізає шар рослинних залишків, а ведений (менший за розмірами) диск прорізає в землі борозну для насіння.
Слабким місцем діфазного сошника є швидкий знос дисків. Ведучий та ведений диски з одного дискового сошника відмінні та не є взаємозамінними.
На відміну від анкерних сошників, які «відгортають» солому і полову в сторону від посівної борозни, дискові сошники повинні перерізати рослинні рештки. Якщо на поверхні ґрунту знаходиться чимало полови або солом’яної «січки», то диски не ріжуть, а вдавлюють рослинні залишки в ґрунт.
Подібні неприємності відбуваються також тоді, коли посів проводиться у вологий ґрунт, який не може бути жорсткою опорою для рослинних залишків. Або коли диски затупились, чи тиск на них менший, ніж необхідно.
ПЕРЕВАГИ
- Мінімальне порушення поверхневого шару ґрунту. Сприяє збереженню вологи і запобіганню ерозії.
- Добре копіювання рельєфу ґрунту кожним сошником.
- Можливість сівби у високі рослинні залишки. Наприклад, в стерню після збирання очісуючою жаткою.
- Відносно невелике тяглове зусилля.
НЕДОЛІКИ
- Складність пристрою, багато «тендітних» деталей.
- Складне та досить дороге технічне обслуговування.
- Швидкий знос та високий ризик пошкодження на кам’янистих ґрунтах.
- «Затискання» подрібненої соломи та полови в насіннєве ложе.
- Обмежені можливості посіву в вологий (липкий) або пересохлий (твердий) ґрунт.
Найбільш досконалою конструкцією дискового сошника є сама «лаконічна» – монодиск. Головними перевагами монодискового сошника є простота і міцність конструкції. Монодиск забезпечує якісний посів по рясним рослинним залишкам і вологому ґрунті, він добре копіює рельєф ґрунту.
Однодисковий сошник працює за принципом дискової борони. Під час руху він обертається, при цьому не тільки ріже ґрунт, але і відсуває пожнивні залишки і верхній шар землі з посівної борозни. За диском встановлений маленький борозник, який формує посівне ложе. В утворену борозенку лягає насіння. Подібна конструкція забезпечує ефективне проникнення сошників у ґрунт при меншій масі сівалки, при цьому сівба проводиться більш точно, акуратно та з мінімальним порушенням верхнього шару ґрунту. Крім того, для агрегатування сівалки з однодисковими сошниками потрібно менш потужний трактор, ніж для анкерної або звичайної дводискової сівалки.
Істотним мінусом є так званий «ефект подвійного ряду». При зношуванні навіски відстань між сошниками зменшується, і вони втрачають здатність формувати акуратні паралельні ряди. Але ця проблема має просте рішення – сошники можна переміщати на несучій трубі.
Анкерні сошники: просто і міцно
Анкерні сошники використовувалися в перших механічних сівалках на кінній тязі. При відносно невисокій швидкості посіву в попередньо оброблений ґрунт такий тип сошника забезпечував високу якість посіву. Але коней змінили трактори, і робоча швидкість агрегатів зросла. Поширеними стали більш «швидкісні» дискові сошники.
Після поширення No-Till технології анкерні сошники «повернулися» в удосконаленому вигляді, з сучасною геометрією робочих органів, виготовлені зі зносостійких матеріалів. Завдяки відносній дешевизні, нескладній конструкції та високій надійності, їх використовують в США, Канаді, Австралії, Казахстані та РФ.
Анкерні сошники можуть мати різну ширину і конфігурацію, від вузького долота до відносно широкої лапи. Вузькі клиновидні або долотовидні сошники «розпорюють» ґрунт, викидаючи його грудки з дна посівної борозни вгору і в сторони. Широкі стрілчасті сошники завдяки «крилам» краще тримають сошник в ґрунті і можуть використовуватися для так званого підґрунтового посіву.
Долотовидні сошники розпушують навіть дуже сухий та твердий ґрунт та можуть впоратися з товстим шаром подрібнених рослинних рештків. При цьому вони залишають широкі смуги розпушеного ґрунту. Це дозволяє зруйнувати ґрунтову кірку або розчистити «доріжку» серед рослинних решток.
Анкерна сівалка може комплектуватися колтерами – дисковими ножами для попереднього «надрізання» рослинних решток та верхнього шару ґрунту. Для кращого закриття посівної борозни використовують пальцеві прикочуючі колеса, робоча частина яких нагадує «ялинку» або слід курячої лапи.
Для посіву на нерівних полях використовують анкерні сошники на індивідуальній підвісці, яка копіює рельєф ґрунту.
ПЕРЕВАГИ
- Простота конструкції, невелика маса.
- Надійність та довговічність. Мінімум частин, максимум міцності.
- Простий і недорогий ремонт. Для заміни чавунного наконечника досить відкрутити і закрутити один болт.
- Якісний посів в щільний і/або вологий ґрунт.
- «Розгрібає» рослинні рештки, що унеможливлює
їх потрапляння на дно посівної борозни.
- Рихлить та вирівнює поверхню ґрунту, руйнує ґрунтову кірку.
- Дозволяє вносити велику дозу стартових добрив при посіві.
- Дозволяє використовувати ґрунтові гербіциди (австралійський досвід).
Стерньова сівалка з анкерними сошниками відмінно пристосована для сівби у важкі ґрунти. Як у вологому холодному кліматі, так і у посушливих умовах.
НЕДОЛІКИ
- При використанні сівалок з рамною конструкцією поверхня поля повинна бути рівною. Такі сівалки здатні копіювати рельєф ґрунту тільки в рамках секції рами сівалки, тобто посекційно.
- Більш високе тягове зусилля. Анкерна сівалка при однаковій робочій ширині вимагає застосування більш потужного (в 1,3-1,4 рази) трактора, ніж для агрегатування сівалки з дисковими сошниками.
Наприклад, для агрегатування анкерної сівалки з робочою шириною 12 м потрібен трактор потужністю 400-420 к.с., для монодискової досить трактора потужністю 320-330 к.с.
Висновки: за і проти
Об’єктивно порівняти анкерний та дисковий (дводисковий) сошник можна за кількома ключовими властивостями.
Посів в рослинні рештки
Дисковий сошник: В сприятливих умовах дискові сошники відмінно справляються з вертикально розташованими рослинними залишками, в тому числі – з високою соломою.
Але при сівбі у подрібнені та розкидані рослинні рештки можливі ускладнення. Диски заминають дрібні фрагменти рослинних решток у посівну борозну. Подібна проблема також виникає при сівбі у пластичний ґрунт (м’який піщаний, вологий глинистий), який не може виконувати функції твердої «дошки» для «нарізання» соломи дисками.
До речі, для того, щоб якісно різати рослинні залишки, сівалка з дводисковими сошниками повинна мати велику масу, диски повинні бути гострими, а тиск на сошник – не менше ніж 150 кг.
Анкер: Анкерний сошник добре справляється з подрібненими рослинними рештками, відштовхуючи їх за межі посівної борозни. Анкер «розтинає» ґрунт, тобто діє на пожнивні рештки не зверху вниз (як дисковий сошник), а від низу до верху. Тому рослинні залишки ніколи не потрапляють у посівну борозну.
Посів у високу солому може привести до забивання сівалки. Для того, щоб уникнути ускладнень, рекомендується проводити збирання попередника з відносно низьким (в межах 20-25 см) зрізом стерні і рівномірним розподілом подрібнених рослинних решток.
Глибина посіву
Дисковий сошник: В ідеальних умовах, коли ґрунт твердий, але не ущільнений, дискова сівалка забезпечує задану глибину посіву завдяки ефективному механізму регулювання. Насіння потрапляє у вузьку борозну і «впихається» в її дно і стінки.
При посіві в надмірно вологий глинистий ґрунт, а також м’який піщаний, якість посіву різко погіршується.
Анкер: У складних ґрунтових умовах анкерна сівалка здатна забезпечити стабільні результати. За рівномірністю посіву сучасні анкерні сівалки не поступаються кращім дисковим сівалкам.
Анкерні сошники ефективні при внесенні досходових гербіцидів (видаляють їх залишки з посівної борозни).
Вплив на поверхню ґрунту
Дисковий сошник: Вплив на ґрунт обмежується шириною дискового сошника, на поверхні ґрунту леміш робить акуратний розріз. Це важливо в тих ситуаціях, коли необхідно мінімально турбувати ґрунт і максимально зберегти рослинні залишки.
Анкер: Сошник викидає ґрунт по обидва боки посівної борозни. Це виключає можливість вузькорядного посіву з використанням таких сошників.
При посіві в ущільнений ґрунт додаткове розпушування корисно для сходів. Анкер руйнує ґрунтову кірку і зменшує ущільнення в верхньому шарі ґрунту.
Суттєва перевага анкерної сівалки – відносно невелика маса. Її рама може бути набагато легше, ніж у дискової сівалки.
Надійність і простота
Дисковий сошник: його конструкція набагато складніша, ніж конструкція анкерного сошника. Диски та підшипники зношуються і потребують заміни. Зношений або «розбовтаний» дисковий сошник сіє дуже погано.
На кам’янистому ґрунті дисковий сошник, на відміну від анкерного, «перескакує» камені, а не вириває їх на поверхню.
Анкер: влаштований дуже просто, його легше загубити, ніж зламати. Якісно сіє навіть при сильному зносі вістря. Легко знімається і встановлюється.
Вартість
Дисковий сошник: дискова сівалка коштує дорожче. Її рама важка, устрій складний та досить «вередливий». Висока вартість та складність компенсуються меншим тягловим зусиллям трактора – приблизно на 2 к.с. на кожен сошник. Та більш високою швидкістю посіву.
Анкер: набагато простіше, тому набагато дешевше. Деякі моделі сівалок можуть комплектуватися дисковими сошниками, які можна встановити замість анкерних сошників.
Порівнювати дискові і анкерні сошники No-Till сівалок – це приблизно те ж саме, що порівнювати комфортний автомобіль для шосе та бюджетний позашляховик. На асфальті переможця можна визначити, як то кажуть, «не дивлячись». Але досить з’їхати на розмиту дощем ґрунтовку, і все стає навпаки. «Бентлі» чи «ламборджині» пасують навіть перед УАЗом або «Нивою».
У сприятливих (ідеальних) умовах посіву безумовний лідер – дисковий сошник. Сіє швидко, якісно, економічно.
В екстремальних умовах анкерний сошник – поза конкуренцією.
Як зробити вибір? Подивіться на свої поля і напружте пам’ять: скільки разів посівна проходила «ідеально», і скільки разів – «екстремально»? Скільки разів доводилося сіяти «в болото», і скільки – у «бетон»? Якщо майже кожна посівна проходила у «екстремальних» умовах, доречно вибирати сівалку-«позашляховик» з анкерними сошниками. А якщо умови сівби були переважно сприятливі…то заздримо! Купуйте дискову сівалку!
Олександр Гончаров