Значний інтерес до цієї начебто екзотичної для наших полів культури викликали саме збільшення попиту на насіння та рентабельність вирощування. Адже ринкова вартість очищеного й висушеного насіння амаранту – 25 000 грн/т, а вирощеного за органічною технологією – 30 000 грн/т. При цьому потенційна урожайність, залежно від сорту, становить від 3 до 5 т/га. Як отримати якісне насіння амаранту, й що варто враховувати тим, хто наважиться його вирощувати у цьому сезоні? Про це ми дізнались, поспілкувавшись з фермером Олександром Іщенком, чиє господарство ФГ «Органік Агро» розташоване на Закарпатті (Берегівський р-н).
Господарство створено порівняно нещодавно – у 2017 році. Нині в обробітку перебуває близько 200 га землі. «Органік Агро» сертифіковане як органічне господарство (за «Органік Стандарт»). Тут вирощують кукурудзу, пшеницю, сою. Цього року також планують висівати соняшник. Також з самого початку Олександр почав розглядати такий перспективний напрямок, як вирощування нішевих культур. І цього року теж буде, звісно, вирощувати амарант, який привабив господаря як одна з найприбутковіших культур у цьому сегменті. До слова, лише цю культуру аграрій сертифікував за «Органік Стандарт».
Взагалі, амарант вирощували у господарстві два роки поспіль. За словами господаря, з органічної продукції вирощувати вигідно лише амарант, оскільки він є найбільш рентабельним. Усі інші культури – невигідно, бо з невеликої площі отримуєш замалий об’єм продукції, при цьому чималі витрати йдуть на сертифікацію.
Амарантовий старт
Далі Олександр розповів, що через інтернет-ресурс вийшов на одне з амарантових господарств, що на Миколаївщині, та закупив насіння на площу в 50 га за ціною 600 грн/кг.
– Вирощування амаранту за органічною технологією не передбачає застосування гербіцидів, до того ж і за класичної технології вирощування гербіциди також не вносять, оскільки культура належить до щирицевих, – продовжує розповідати фермер. – Тому боротьбу з бур’янами потрібно проводити заздалегідь – механічним способом. Перший рік амарант у господарстві вирощували на цілинних землях, які більше 20 років не обробляли. Там провели дворазове зяблеве глибоке дискування. Рано навесні – закриття вологи. Оскільки строки сівби амаранту дещо пізніші й збігаються з періодом висівання сої, то поле, залежно від ситуації, утримують у чистому стані від бур’янів шляхом проведення разової або дворазової культивації на глибину 5-6 см. Перед сівбою виконали передпосівну культивацію на глибину 5 см з ущільненням ґрунту шляхом прикочування гладенькими котками. Як показала практика, цей агроприйом дає змогу провести якісніший висів та забезпечує кращий контакт насіння з ґрунтом.
Слідом за цією операцією висіваємо насіння. За два роки вирощування амаранту строки висівання були різні – все залежить від погодних умов.
Перший рік амарант висіяли наприкінці червня, на другий рік – у 20-х числах травня. Для посіву були обрані сорти Харківський 1 та Ультра.
Оскільки насіння культури занадто дрібне й висівати його потрібно на глибину 1 см, то варто сіяти його до 10 травня. Адже у цей час у верхньому шарі ґрунту є достатня кількість вологи для отримання дружних сходів культури. За пізніших термінів висіву можна потрапити під активне наростання температур, що швидко пересушує верхній шар ґрунту, враховуючи, що в господарстві переважають суглинки.
Після сівби прикочування висіяного насіння є також обов’язковою умовою.
У господарстві сіяли пневматичною сівалкою СУПН-8. Згідно з науковими рекомендаціями, густота висіву має бути в межах 8-10 рослин/п.м. Утім, для себе Олександр зробив певні висновки: краще не загущувати посів, а висівати насіння у кількості
6-8 шт./п.м. Як результат – рослини менше конкурують між собою, краще ростуть та розвиваються, і культура формує більшу волоть з більшою кількістю насіння. Попри те, що амарант є посухостійкою культурою, для формування достатнього врожаю волога також обов’язково потрібна.
Минулий рік був достатнім на вологу, й культура росла комфортно, а от 2018-й виявився посушливим і рослини амаранту були невисокими (десь в коліно зі сформованою волоттю).
Під час сівби варто дотримуватися рівномірної глибини загортання насіння, бо у подальшому це вплине на отримання рівномірних сходів. Технікою пострадянських часів також не зовсім якісно вдається провести висів. Попри те, що амарант сам по собі є посухостійкою культурою, отримати рівномірні сходи не так вже й просто. Хоча амарант росте дуже швидко, утім, сходам потрібна волога, особливо на початкових етапах росту, коли відбувається проростання насіння та формування кореневої системи.
Після сівби, якщо до появи сходів культури або в період сходів після випадання опадів з’являється ґрунтова кірка, обов’язково потрібно проводити боронування штригельною або ротаційною боронами.
З власної практики господар розповів, що сходи амаранту з’являються на 7-10-й день, якщо насіння висіяне глибше на 2-3 см – на 15-16-й день.
Дружні сходи – те, що треба для щастя
– Якщо вам вдалося якісно висіяти амарант та отримати рівномірні сходи, вважайте, щастя ви вже маєте, – продовжує ділитися досвідом Олександр. – Далі культура росте прямо на очах.
Проблеми з бур’янами на 80% вирішують основним та передпосівним обробітком ґрунту.
Оскільки культуру висівали на цілині, то в період вегетації були присутні багаторічні бур’яни, проте за швидкого росту амаранту вони не створювали сильної конкуренції. У період вегетації проводили один-два міжрядні обробітки культиватором КРН-4,2, до моменту, коли висота рослин дозволяє здійснювати такий агроприйом.
За два успішні роки вирощування посіви амаранту хворобами не уражувалися, певну загрозу становили лише шкідники. На початкових етапах росту, як правило, з’являлися попелиці. Проти них застосовували біологічні інсектициди Бітоксибацилін та Актоверм. Головне – вчасно ідентифікувати шкідника, щоби він не встиг суттєво нашкодити. Біоінсектициди спрацювали доволі ефективно. У більш пізні фази росту попелиці вже не становили загрози для культури – й тому потреби застосовувати препарати повторно не було.
– За ці два роки вирощування амаранту ми не вносили мінеральних добрив і не проводили жодних підживлень. Хоча теоретично, якщо ви вносите мінеральні добрива, то можете отримати урожайність і 1,5 т/га, і 2,0 т/га та вище.
Втім, з моїх знайомих агровиробників, які вирощують амарант, жоден не отримав навіть 2 т/га. Як відомо, потенційна урожайність культури, залежно від сорту, становить 3-5 т/га, однак мені невідома технологія вирощування амаранту в промислових масштабах, яка б забезпечила урожайність хоча б наближену до потенційної, – зазначив фермер.
За два роки Олександру вдалося отримати урожайність насіння на рівні 1 т/га. Під час складання технологічної карти він проводить фінансові розрахунки, виходячи з урожайності 1 т/га.
Урожай та собівартість найрентабельнішої нішевої культури
Вегетаційний період амаранту зазвичай триває 90-105 днів. Адже його насіння дозріває нерівномірно й обмолочують його за вологості близько 18-20%. Термін збирання напряму залежить від строків висівання. Якщо ви висіяли культуру в середині – кінці червня, то збирання припадає на кінець вересня – початок жовтня, фактично це глибока осінь, яка може супроводжуватися опадами, що лише ускладнить процес збирання. Значна затримка збирання врожаю призводить до осипання насіння, а це, відповідно, втрати.
Достигання амаранту відбувається нерівномірно. Орієнтиром для збирання є найбільша волоть, саме за нею варто орієнтуватися, чи достигло насіння.
Якщо насіння з неї легко вибивається, то варто починати збирання культури. За органічної технології вирощування культуру обов’язково скошують у валки, щоб дати змогу підсохнути вегетативній масі. За класичного збирання слід провести десикацію посівів, лише потім – пряме комбайнування.
Обмолочувати амарант можна навіть комбайнами СК-5 «Нива», які й досі користуються популярністю серед дрібних фермерів. Утім, потрібно правильно відрегулювати зазор між барабаном та підбарабанням і виставити відповідний циклон.
Оскільки культура дрібнонасіннєва, то можуть бути суттєві втрати від неправильного налаштування збирального комбайна.
Як розповів Олександр, змолочений амарант ви не зможете транспортувати на найближчий елеватор для подальшого сушіння й доочищення, адже для цього потрібне спеціальне обладнання. Утім, слід пам’ятати, що від моменту збирання до сушіння має бути якомога менший розрив у часі.
Собівартість вирощування амаранту за органічної технології, враховуючи те, що Олександр наймав комбайн для обмолочування (а ціна на Закарпатті вдвічі вища порівняно до всіх інших областей України й становила цього сезону 2 тис. грн/га) та затратну логістику транспортування до місця доочищення, становила в межах 15-18 тис. грн/га. До того ж, доочищувати насіння потрібно ще і на фотосепараторі, вартість послуг якого складає приблизно 2-2,5 тис. грн/т.
Нині на ринку представлена невелика кількість компаній, які закуповують амарантове насіння, проте вимоги до його якості висувають досить високі. Хоча ще два роки тому його достатньо було лише висушити.
Також за органічної технології вирощування обов’язково має бути сертифікат «Органік Стандарт». Якщо амарант вирощений за традиційною технологією, то переробники вимагають сертифікат якості, в якому мають бути вказані олійність та інші важливі показники.
Важливі нюанси від практика
Перше, що може засмутити фермерів при вирощуванні амаранту – невідповідність сівалки (перший рік фермер висіяв амарант кукурудзяною сівалкою, другий – зерновою). Оскільки амарант дрібнонасіннєва культура, то і перша і друга сівалки не дали змоги належним чином провести сівбу. Тож для себе він зробив такий висновок – для якісної сівби потрібна спеціальна сівалка. Тому якщо ви бажаєте бути серйозним гравцем на амарантовому ринку, перше, що вам потрібно, – якісна сівалка.
Друге – це його первинна доробка, очищення, доведення до базової вологості (10%)
та інших показників.
Насіння амаранту дрібне й сипке, немов пісок, тому навіть якщо ви і маєте власні машини для первинного очищення традиційних культур, їх прийдеться переобладнувати та налаштовувати, а це не зовсім просто.
Ще один важливий момент – зберігання насіння.
Приміром, ви очистили його від домішок, висушили, але насіння не можна зберігати насипом на бетонному чи асфальтному покритті. Адже воно є досить хорошим сорбентом, тому навіть, якщо на склад ви заїжджаєте технікою, насіння чудово поглинає усі запахи (доведено лабораторними аналізами), тож продати його буде вкрай важко.
Також під час зберігання, у разі пліснявіння чи самозігрівання насіння, у нього підвищується кислотність і тоді отримана олія дещо гірчить. Відповідно, таке насіння теж, як правило, забраковують, адже вирощують амарант, насамперед, для отримання олії, оскільки саме вона є найдорожчим продуктом.
Сергій Іваненко
