Опубліковано:
Стан та перспективи розвитку свинарства в Україні, виклики, з якими зіштовхнулися підприємці після повномасштабного вторгнення росії, підготовку до зимового періоду обговорили учасники Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», що відбувся в Умані.
Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький зазначив, що українські виробники м’яса в умовах війни зберегли базу для зростання галузі. Цьогоріч очікується збільшення виробництва свинини на 4 % в порівнянні з 2022 роком. Також зростає експорт м’яса та м’ясопродуктів.
“В Україні є всі передумови для ефективного розвитку м’ясної галузі і реалізації експортного потенціалу. За 9 місяців 2023 року зростання обсягів експорту м’яса становило понад 10 % порівняно з 2022 роком”, – розповів Тарас Висоцький.
Нагадаємо, що Кабінет міністрів України скасував ліцензії на експорт низки м’ясних продуктів терміном на 2023 рік постановою №472.
Постанова діє для експорту живої великої рогатої худоби (ВРХ) та мороженого м’яса ВХ, курячого м’яса, м’яса та м’ясних субпродуктів, їстівного борошна з м’яса або субпродуктів, м’яса ВРХ, курячих яєць, а також жита, вівса та проса.
Виробництво біометану, біоетанолу та біодизелю важливе для АПК та для забезпечення енергетичної незалежності України. Потенціал виробництва та експорту в цьому сегменті дуже великий.
Про це під час онлайн-тренінгу щодо енергетичного потенціалу біомаси для виробництва моторних біопалив 1-го і 2-го покоління розповів заступник Міністра агрополітики Віталій Головня.
За його словами, згідно з прогнозами, в 2030 році український бізнес зможе виробляти до мільярда кубів біометану, а в 2050-му – 16 млрд кубів біометану.
«Для агросектору переробка відходів у біометан та біоетанол – це додаткова ефективність і додана вартість. Більше прибутку. Раніше аграрії не знали, як краще утилізувати відходи, а тепер в Україні вже є перший біометановий завод і заплановано відкриття нових до кінця року», – зазначив Віталій Головня.
Заступник Міністра підкреслив, що важливий напрямок розвитку галузі – експорт біометану, зокрема, на європейський ринок. Відповідний законопроект вже підготовлений до першого читання.
Також Віталій Головня повідомив, що більшість біоетанолу, який виробляється в Україні, йде на експорт в ЄС. В Україні біоетанол вже додають у бензин. Після ухвалення відповідного закону виробники будуть зобов’язані використовувати щонайменше 5% біопалива в автобензині.
Нагадаємо, що у квітні 2023 року в Чернігівській області було введено в експлуатацію перший біометановий модуль на біогазовому заводі, який виробляє біометан. Потужність заводу – до 3 млн кубометрів біометану на рік.
Базовою сировиною для є жом цукрового буряку після виробництва цукру, бурякова патока, рослинні залишки, силос енергетичних рослин, відходи харчових та комбікормових виробництв, послід великої рогатої худоби.
Попри всі складнощі, українське зерно експортується. На жовтень законтрактовано на експорт 1,2 млн тонн української пшениці. Цей показник може бути більшим, якщо Україні вдасться покращити логістику. Проте поки що в жовтні прогнозується логістичний колапс, оскільки розгорнеться збір кукурудзи, її пропозиція зросте. Про це йшлося на брифінгу аналітичного центру сільгоспкооперативу «ПУСК» (ВАР).
“Наразі трейдери стримують контрактацію пшениці, оскільки очікують вал кукурудзи, який може призвести до логістичного колапсу. Одеські порти працюють нестабільно, поставки вагонами до порту Ізмаїл тепер неможливі, лише до портів Констанци. Увага імпортерів, якщо йдеться про ЄС, переключилася на поставки зерна в листопаді-грудні. Контракти заключають переважно на фуражну пшеницю: на неї є певний попит з боку європейських імпортерів, зростає попит з країн Азії. Проте більшість ключових експортерів тримає ціну на продовольчу пшеницю”, – зазначають в кооперативі “ПУСК”.
Умовні ціни на фуражну пшеницю знаходяться в діапазоні $192-197 за тонну. Індикативи по продовольчій пшениці становлять $210-212 за тонну, реальних угод по ній мало. Ціни на умовах СРТ Дунайські порти – $165-170. У найближчий тиждень суттєвих цінових коливань на ринку пшениці не очікується.
Раніше повідомлялося, що «Укрзалізниця» у вересні суттєво скоротила експортні перевезення зерна. У компанії зазначають, що обсяги експортних перевезень у вересні зменшилися на 31,2% до 3,578 млн т, зокрема експортних перевезень зернових вантажів – майже втричі до 1,072 млн т.
Росія може використовувати морські міни для ураження цивільних суден у Чорному морі. Про це повідомляє МЗС Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
Розсекречена інформація показує, що Росія може становити загрозу цивільному судноплавству в Чорному морі, в тому числі шляхом встановлення морських мін на підходах до українських портів. Раніше Великобританія попереджала, що російські військові здійснили спробу ракетного удару по вантажному судну в Чорному морі.
Велика Британія вважає, що Росія намагається націлити на цивільні судна, що проходять через український «гуманітарний коридор», щоб стримати експорт українського зерна. Це продовжить спроби Росії тиснути на українську економіку. Росія майже напевно хоче уникнути відкритого затоплення цивільних суден, натомість фальшиво звинувачує Україну в будь-яких атаках на цивільні судна в Чорному морі.
Оприлюднюючи нашу оцінку цих розвідданих, Велика Британія прагне викрити тактику Росії щодо запобігання будь-якому такому інциденту.
Зазначається, що Великобританія запровадила засоби розвідки, спостереження та розвідки для моніторингу російської діяльності в Чорному морі. Ці можливості допоможуть викривати будь-які подальші напади Росії на цивільне судноплавство чи інфраструктуру.
Раніше повідомлялося, що на вхід до українських портів у Чорному морі наразі прямує 12 суден, на вихід — 10 та ще три судна, які вже вийшли з портів. Про це повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук