Опубліковано:
Українські аграрії в цьому році збирають рекордний врожай гречки. Це стало можливим завдяки рекордній площі посіву цієї культури, у порівнянні з попередніми роками та високій врожайності. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики.
Станом на перший тиждень жовтня аграрії вже намолотили 173,8 тис. тонн гречки і це ще не кінець збору. Торік всього було зібрано близько 148 тис. тонн. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Навесні господарства збільшили площу посіву гречки, у порівнянні з минулим роком на 20 тис. га – до 141,5 тис. га. Це найбільша площа за всі роки незалежності України, яку засівали цією культурою.
“Цього року завдяки сприятливим погодним умовам та Збройним Силам України обкіс гречки проходить швидше ніж торік. Уже зібрано врожай з 86% площ у порівнянні з 49% на аналогічну дату минулого року. Щодо врожайності, маємо теж кращі результати: поточний показник дорівнює 1,42 т/га, минулорічний з приблизно такої ж частки площ становив 1,22 т/га. Власне, саме ці фактори у сукупності дали нам можливість збирати рекордний врожай гречки”, – наголосив Тарас Висоцький.
Він додав, що це сприятиме зниженню кінцевих цін на крупу, але відкидати фактор дорогої доробки, логістики, пакування теж не варто.
Лідерами з намолоту гречки є Вінниччина (23,40 тис. тонн) та Хмельниччина (22,50 тис. тонн). Минулого року на цей же період найбільше гречки було зібрано на Сумщині (15,37 тис. тонн) та Вінниччині (12,20 тис.тонн).
Нагадаємо, у довоєнному 2021-му році було посіяно 91,90 тис. га гречки. Тоді було зібрано понад 105 тис. тонн, цей показник вважався рекордним.
Раніше повідомлялося, що з початку року гречка в Україні постійно подешевшає, адже її зібрали її більше, ніж зазвичай. Таким чином на внутрішньому ринку спостерігається профіцит культури, а традиційні ринки збуту крупи наразі недоступні. Експерти прогнозують подальше падіння цін на гречку на тлі рекордного урожаю цього року.
Кукурудза: урожайність буде більшою, а ціни меншими.
Цього року врожайність кукурудзи буде більшою, щонайменше на 5%, ніж минулого року. Такий прогноз озвучила аналітик УКАБ Світлана Литвин в коментарі для видання AgroPortal.
В Україні збір урожаю кукурудзи тільки розпочався, і станом на кінець вересня обмолочено не більше 5% посівних площ. Однак, попередня оцінка вказує на те, що цього року вдасться отримати кращу врожайність, ніж минулого.
Зокрема, у 2022 році середня врожайність становила 63,5 ц/га. Цього року можливе зростання щонайменше до 66,7 ц/га.
Водночас, певна частина земельних масивів під кукурудзою зайде у зиму, але через нижчу вологість урожай все-таки буде зібраний з більших площ, ніж минулого року.
“Посушливі погодні умови, які вкрай негативно впливають на посів озимих культур цього року, сприятливі для рівня вологості кукурудзи. Минулого року ми мали значні опади восени і, відповідно, дуже високу вологість кукурудзи, що в комбінації з проблемами експорту, обстрілами російськими військами об’єктів енергетичної інфраструктури, високою вартістю енергоносіїв призвели до зимівлі значної кількості посівних площ кукурудзи в полях”, – підкреслила Світлана Литвин.
Водночас закупівельні ціни на кукурудзу в Україні опускаються на всіх базисах на тлі збирання нового урожаю, про що повідомляють аналітики Graintrade.
Поточні темпи експорту кукурудзи поступаються торішнім. Так, з 1 липня по 5 жовтня Україна експортувала 2,785 млн т кукурудзи у порівнянні з 5,284 млн т за цей період торік. Проте це обумовлене значно меншими перехідними залишками в поточному сезоні та, як наслідок, меншими поставками у липні – вересні.
Загалом світові ціни на кукурудзу залишаються під тиском активного експорту з Бразилії та сезонного збільшення пропозицій в Україні та США. Водночас зниження цін на нафту та уповільнення світової економіки продовжить скорочувати попит на кукурудзу.
Європа збере менший урожай основних зернових культур
У своєму четвертому прогнозі врожаю 2023 року COCERAL оцінює загальний врожай зернових в ЄС-27 + Великобританія на рівні 289,8 млн т. Це нижче від 296,7 млн т у червневому прогнозі. Такі дані наводить УЗА.
Основною причиною погіршення прогнозу є те, що рання посуха в північній частині ЄС мала більший вплив, ніж очікувалося раніше. Оцінки врожаю були значно знижені для Німеччини, Болгарії, Данії, Швеції, Фінляндії та Латвії. Виробництво пшениці (за винятком твердої) очікується на рівні 141,0 млн т, що нижче від 142,4 млн т в останньому прогнозі та нижче від 143,6 млн т у 2022 році.
Виробництво ячменю в ЄС-27+Великобританія у 2023 році прогнозується на рівні 54,7 млн т, що нижче попереднього прогнозу у 56,6 млн т та 58,6 млн т у 2022 році. Урожай кукурудзи оцінюється на рівні 60,8 млн т, тоді як попередній прогноз становив 61,3 млн т, а минулорічний – лише 52,7 млн т. У Франції, Німеччині, Італії, Угорщині, Румунії та Болгарії очікується більший врожай після того, як урожай 2022 року постраждав від сильної посухи та спеки.
Урожай ріпаку в ЄС-27+Великобританія прогнозується на рівні 20,4 млн т порівняно з 21,0 млн т у попередньому прогнозі та 19,9 млн т у 2022 році.
Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України вкотре підвищило прогноз валового виробництва зернових та олійних культур в Україні у 2023 році до 79,1 млн т.
Очікується, що цьогоріч вітчизняні аграрії можуть зібрати близько 57,5 млн т зернових та 21,6 млн т олійних.
Аграрний сектор України не стане на заваді інтеграції в ЄС
Дискусії щодо сільського господарства будуть найважчими під час переговорів про вступ України в ЄС. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Forbes.
«Агрополітика Європейського Союзу викликає і зараз багато нарікань всередині Союзу. Розмова ж не лише про реформу процедур, а й про реформу політик. Можливо агрополітику ЄС доведеться змінювати і під тиском внутрішніх чинників, і під тиском перспективи членства України, – наголосив очільник МЗС. – Але я не бачу жодного ризику, щоб тема сільського господарства стала перешкодою на шляху України до членства в ЄС. Будуть знайдені рішення».
Раніше повідомлялося, що українська сторона продовжує шукати політичне рішення задля розв’язання зернового конфлікту з Польщею та вдасться до розгляду позову до Світової організації торгівлі (СОТ) у крайньому випадку.
«Насправді є велика робота з пошуку рішення. Очевидно, що скарга до СОТ втратить свій сенс після того, як польська влада скасує свою національну заборону. Вони це чудово розуміють», — заступник міністра економіки України Тарас Качка.