Опубліковано:
Створення Єдиної державної системи реєстрації та ідентифікації домашніх тварин – відповідь державних інституцій на суспільний запит. Про це під час брифінгу «Створення Єдиного державного реєстру домашніх тварин» повідомив заступник Міністра агрополітики Денис Башлик.
За його словами, через повномасштабне вторгнення росії в Україні щодня збільшується кількість безпритульних тварин. Це створює виклики для санітарно-ветеринарної ситуації в містах і посилює навантаження на притулки.
«Реалізація Єдиної державної системи реєстрації та ідентифікації домашніх тварин — запит, з яким до Мінагрополітики постійно звертаються зоозахисні організації та ветеринарні асоціації. Ця потреба існувала давно, а повномасштабне вторгнення рф зробило її нагальною. Важливо, що реєстрація тварин буде безкоштовною та добровільною», – наголосив Денис Башлик.
Як зазначив заступник Міністра, зареєструвати тварину можна буде як у державного, так і у приватного ветеринара. Це нововведення суттєво збільшує кількість місць, де можна здійснити реєстрацію. Таким чином не треба йти в якесь спеціальне місце, а зробити це у ветеринарній клініці, до якої власник тварини звертається постійно. До того ж зареєструвати тварину можна будь-коли після запуску Реєстру. Наприклад, під час наступного відвідування ветеринара. Денис Башлик зауважив, що реєстрація домашніх тварин розпочнеться тільки після запуску реєстру, про що Мінагрополітики повідомить окремо.
Керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Мстислав Банік зазначив: “Перший крок після ухвалення постанови – запуск Єдиного державного реєстру домашніх тварин. Коли реєстр буде достатньо наповненим можна буде говорити про ветеринарний паспорт в Дії. Оскільки є такий запит від суспільства, бо це значно спрощує життя. Насамперед для цього потрібне наповнення Реєстру якісними даними. Тому потрібно взаємодіяти разом з власниками тварин, щоб загалом розвивати в нашій країні культуру мати домашніх тварин і стежити за їхніми документами”, – зазначив Мстислав Банік.
В свою чергу заступниця Голови Держспоживслужби Ольга Шевченко зазначила, що ідентифікація і реєстрація домашніх тварин – це планування боротьби зі сказом. Крім того, це одна з норм ЄС, щоб українці могли виїжджати за кордон з тваринами, дотримуючись всіх міжнародних стандартів. За її словами, реєстрація створить безпечні умови існування людей і тварин.
Нагадаємо, що до війни фахівці визнавали, що в Україні вже більше 40 років триває епізоотія сказу природного типу. Згідно даним Держспоживслужби, спостерігається циркуляція вірусу серед 23 видів диких та шести видів домашніх і сільськогосподарських тварин в різних природно-географічних зонах. Прогноз урожаю-2023 знову зріс через соняшник та кукурудзу.
Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 1,1 млн т – до 81,6 млн т зернових та олійних. Нагадаємо, що в 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн т зернових та олійних.
Постійне зростання прогнозу цьогорічного врожаю пояснюється сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур. Цього разу врожай покращений за рахунок збільшення очікуваного врожаю кукурудзи та соняшнику.
Експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти близько 50 млн т. В минулому маркетинговому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т.
Наголошується, що таких обсягів експорту в новому сезоні можна досягти тільки, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення і здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема Дунаєм.
Наразі, по даним Мінагрополітики, в Україні намолочено понад 67 млн тонн нового врожаю, зокрема зернових культур — 47 млн 184,1 тис. тонн, олійних — 19, 958 тис. тонн.
Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 9 324,6 тис. га при врожайності 50,6 ц/га.
Найбільший показник намолоту зернових в аграріїв Вінниччини, вони зібрали майже 4 млн тонн. Черкащина, Кіровоградщина, Полтавщина, Одещина та Дніпропетровщина зібрали понад 3 млн тонн зерна кожна. По 2 млн тонн зернових намолотили виробники Київщини, Миколаївщини, Тернопільщини, Сумщини, Хмельниччини та Чернігівщини.
Збирання олійних культур проведено на площі 7 938 тис. Намолот соняшнику найвищий на Дніпропетровщині – 1 428 тис. тонн та Кіровоградщині – 1 426 тис. тонн. Лідером зі збору сої є Хмельниччина – 576,9 тис. тонн.
Попри війну, в Україні впевнено зростають надої молока
В Україні спостерігається стійкий тренд до зростання продуктивності надоїв молока на сільськогосподарських підприємствах. Є велика перспектива збільшення виробництва молока як для внутрішнього споживання, так і експорту, але поки що існують проблеми зі зниженням поголів’я ВРХ. Про це на XV Міжнародному молочному конгресі заявив перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький.
За його словами, за останнє десятиріччя надої молока зросли на понад 20%. «Навіть в умовах війни в 2022 році надої збільшилися на 3% в порівнянні з 2021 роком. В цьому році ріст може сягнути 5-7%. Це означає, що молочні підприємства стабільно продовжують інвестувати в передові технології. Це вселяє впевненість в розвиток молочної галузі в Україні», – зазначив посадовець.
Тарас Висоцький також інформував, що на 2024 рік заплановано прийняття державної цільової програми розвитку тваринництва на 10 років.
Раніше повідомлялося, що Швейцарія виділила додатково 2,2 млн швейцарських франків (близько 88,5 млн гривень) в рамках гуманітарної підтримки господарств з виробництва молока в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
За результатами першої фази проекту 296 господарств в Чернігівській, Київській, Сумській та Харківській областях вже отримали необхідні для дотримання належної гігієни у виробництві молока.
Президента просять захистити село та агросектор від земельної реформи.
Всеукраїнська аграрна рада від імені тисячі малих та середніх агровиробників зареєструвала петицію на сайті Президента України. Аграрії просять Володимира Зеленського «Захистити українське село – відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі с/г землі «в одних руках» зі 100 до 10000 гектарів».
«Сьогодні українські аграрії переживають найскладніші часи за всю історію незалежності України. Внаслідок війни агропідприємства вже другий рік поспіль працюють у збиток, щодня зазнають фінансових втрат через заблоковані порти, логістичні проблеми та низькі ціни на збіжжя. Росія й надалі атакує аграрну інфраструктуру та прицільно знищує зернові елеватори і порти. Значна частина сільгоспугідь замінована, велика кількість підприємств досі залишаються на окупованих територіях.
Новим викликом для агросектору стане другий етап земельної реформи, що розпочнеться з 1 січня 2024 року. Максимальний розмір земельної ділянки, який зможе придбати одна особа, збільшиться з нинішніх 100 до 10000 гектарів.
Такі законодавчі зміни є недоцільними в умовах війни та ведуть до знищення малого та середнього агробізнесу. Ці категорії аграріїв не мають коштів на купівлю землі та не можуть залучити на це кредити, а отже будуть відрізані від можливості придбати землю.
Пане Президенте, ви заявляли: “малий і середній бізнес — це основа економіки, що створює понад 60% ВВП, 7 млн робочих місць та майже 40% податкових надходжень”. Саме аграрії – представники бізнесу, які забезпечують економічну життєдіяльність країни з перших днів війни.
У аграріїв немає коштів, а тому збільшення ліміту с/г земель у власності, за нинішніх умов, призведе до скупівлі землі за безцінь олігархами та корупціонерами. Тому, сьогодні вкрай важливо зберегти аграріїв, які останнє віддають на підтримку ЗСУ, а не тих, хто заробляє на корупції та війні.
Ми закликаємо залишити до закінчення війни та ще на два роки після перемоги чинний ліміт на купівлю у 100 гектарів землі в «одні руки» як для юридичних, так і для фізичних осіб.
Просимо Вас, пане Президенте, внести ці законодавчі пропозиції до Верховної Ради України та сприяти їх найскорішому прийняттю.
«Як Ви говорили, «держава і бізнес мають працювати в команді, а не як два паралельні світи, які не чують, не розуміють один одного”. Сподіваємося, Ви почуєте і зрозумієте основу агросектору України – малий та середній бізнес!»» – йдеться у петиції.