Опубліковано:
“Наразі маємо активізацію розвитку галузі тваринництва, однак вагомою проблемою досі залишається експорт свинини та яловичини до ЄС”, – зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка в ефірі “Українське радіо”.
Одна з причин пожвавлення у виробництві свинини, яловичини та молочної продукції полягає в низьких внутрішніх цінах на зернові, що дозволяє заощаджувати на відгодівлі тварин. Але є й свої виклики – боротьба за можливість виробників свинини та яловичини бути представленими на ринках ЄС.
Перш за все, це європейські вимоги до фітосанітарних норм, які різняться з українськими у виробництві, відгодівлі, технічних умовах, стандартах оброблення м’яса, транспортуванні. Українські фермери впевнено йдуть цих стандартів.
Так, якість українського молока максимально наближається до європейського. Останні два роки молочна галузь України хоч й скорочує оберти у виробництві, однак нарощує потенціал в якості та експорті. В свою чергу, з боку ЄС маємо високу споживацьку зацікавленість.
“Жваво розвивається саме молочно-підприємницький напрям, оскільки в господарствах населення маємо інші показники. Велике значення відіграє автоматизація виробництва, наприклад, відповідно до голландських технологій, де процес повністю роботизовано, що зменшує інфекційні та бактеріологічні ризики, як того вимагають європейські стандарти.
Тож хоч і вирішення ситуації з переорієнтацієї на норми ЄС має бути комплексним, проте нагальним є врегулювання питання з великими та середніми підприємствами, що мають експортний потенціал”, – зазначив Максим Гопка.
Нагадаємо, що внаслідок повномасштабної агресії рф понад 300 тваринницьких ферм пошкоджено або зруйновано. Також загинуло близько 7 тисяч голів великої рогатої худоби, 3,5 млн птиці. Такі дані наводили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Водночас в Мінагро відзначали, що в Україні є всі передумови для ефективного розвитку м’ясної галузі і реалізації експортного потенціалу.
Стрімкого подорожчання сезонних овочів не буде.
В Україні сезонні овочі подорожчають лише на 10-15%. Таку думку висловив в коментарі УНН виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзин, зауваживши, що, зокрема, не буде шаленого подорожчання цибулі та моркви.
«Традиційно все залежить від того, чи будуть блекаути. Якщо вони будуть, то вони будуть дорожчати більше. У будь-якому випадку вартість зберігання буде докладатися до вартості овочів. Тому я думаю, що як мінімум ми побачимо зростання цін на 10-12-15%, але це буде менше, ніж, наприклад, минулого року. Тому що торік овочів було менше, дефіцит був вище», – сказав Пендзин.
Раніше експерти зазначали, що відсутність в українських фермерів належних потужностей для зберігання овочів провокує велику проблему з коливанням цін. Також брак овочесховищ суттєво гальмує розвиток професійного овочівництва в Україні.
Топ-10: названі найбільші експортери українського зерна.
Кернел, Louis Dreyfus Company та Cargill стали найбільшими експортерами зерна з України в сезоні 2022/23. А загалом в структурі провідних зернотрейдерів відбулися значні зміни. Про це йдеться в повідомленні Shareuapotential.
В сезоні 2022/23 сумарний експорт зернових з України становив приблизно 49 млн тон, що на 1 млн тон більше, ніж в сезоні 2021/12.
Через те, що значна частка українського зерна була експортована альтернативними шляхами, і лише 55% – через українські глибоководні порти, в структурі експортерів у порівнянні з попередніми роками відбулися значні зміни.
Ці зміни пов’язані з тим, що експорт альтернативними шляхами набагато більш фрагментований, частка найбільших гравців в ньому майже ніколи не перевищує 5-7% (наразі виключенням є Нібулон, який робить велику ставку на свій портовий термінал на Дунаї, навіть за умови можливості експорту через глибоководні порти).
Тож згідно даних, наведених у фінансовому звіті групи Кернел за фінансовий рік 2022/23, саме ця група з часткою 8% стала найбільшим експортером зернових з України в сезоні, що закінчився.
Найближчім переслідувачем Кернела стала компанія Louis Dreyfus, частка якої становила 7%.
Окрім двох найбільших гравців, в ТОП-5 також присутні Cargill, Нібулон та ADM. Загалом десятка найбільших експортерів в сезоні 2022/23 виглядала наступним чином:
| Експортер | Частка |
| Кернел | 8% |
| Louis Dreyfus | 7% |
| Cargill | 5% |
| Нібулон | 5% |
| ADM | 5% |
| Агропросперіс | 4% |
| Cofco | 3% |
| Viterra | 3% |
| Укрландфармінг | 2% |
| Олам Україна | 1% |
Раніше повідомлялося, що з початку роботи українського тимчасового коридору в Чорному морі ним скористалося 62 судна, 37 – вже експортували понад 1,3 млн тонн української агропродукції та інших вантажів.
Перша українська машина для розмінування виходить в поле.
В розпорядження Державної служби з надзвичайних ситуацій поступила перша машина для підготовки ґрунту до розмінування, розроблена та вироблена в Україні. Про це повідомили в Мінекономіки.
Як було зазначено під час презентації на базі Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС, машина для підготовки ґрунту до розмінування, створена харківськими виробниками – це перша сертифікована вітчизняна машина такого типу. Вона проста у використанні, обслуговуванні та ремонті, коштує порівняно недорого – 5 млн 600 тис грн. До того ж оператори не матимуть проблем з запчастинами.
Вже найближчим часом отримана саперами техніка вийде працювати на поля. А до кінця листопада до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС надійде ще одна машина для підготовки ґрунту, закуплена за кошти обласного бюджету.
Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко привітала харківських виробників, які створили першу вітчизняну машину: «Це хороший приклад для всіх вітчизняних винахідників та виробників. Приклад того, що взаємодія державних, місцевих органів влади, виробників дає швидкий результат. Приклад того, що держава зацікавлена у розвитку і масштабуванні виробництва української техніки та обладнання для розмінування. Ми будемо усіляко сприяти такому розвитку, а також локалізації на базі українських підприємств виробництва техніки закордонних зразків».
Нагадаємо, що харківська розробка здатна знешкоджувати 95 % всіх мін. Вона працює дистанційно, на відстані 300 метрів, аби не було загрози ураження уламками для людей. Загальна її вага сягає 16 тонн, а швидкість роботи – 3-4 км/год. Крім того, машина оснащена 4 камерами, що спрощують управління.