Опубліковано:
Впровадження європейських норм в українське законодавство в сфері молочної галузі – гарна перспектива для розширення успішної практики експорту в ЄС, а також шлях до підвищення якості продукції. Про це наголосив перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький на вебінарі «Зміни законодавства в молочному секторі».
За його словами, завдання держави – адаптувати законодавство до європейського нормативного поля, а також надати підтримку агровиробникам. Зокрема, фінансову – виробники молока можуть отримати грант до 8 млн гривень на переробку сировини. Крім того, проводяться інформаційно-консультативні тренінги.
«Україна має досвід успішного експорту молочної продукції в ЄС. Після адаптації українського законодавства до норм ЄС цей ринок буде розширюватися. Також велику користь отримає український покупець, який споживатиме безпечну і якісну продукцію», – зазначив Тарас Висоцький.
Посадовець також підкреслив, що в 2023 році значно скоротилося падіння виробництва молока.
«В 2022 році майже на один млн тонн зменшилося виробництво молока. Згідно з прогнозом на 2023 рік – скорочення буде на рівні 300-400 тис тонн. В промисловому виробництві очікується зростання на 100-150 тис тонн. Це позитивні сигнали, що попри великі складнощі молочний сектор впевнено розвивається», – наголосив Тарас Висоцький.
Раніше повідомлялося, що на переробку наразі надходить лише 50% виробленого молока,. Про це повідомив голова СМПУ Вадим Чагаровський. По його словам, 10 компаній переробляють понад половину обсягів молока, тобто вже сформувалися великі гравці, які нарощуватимуть свою вагу.
По словам експерта, довгострокова стратегія розвитку молокопереробки передбачає збільшення виробництва молочних продуктів на внутрішній ринок до 7 млн. тонн, а їхнього експорту – до 1 млн. тонн у перерахунку на молоко.
Аграрії просять збільшити ліміти кредитування по “5-7-9” до 150 млн.
Аграрії просять владу залишити пільгове фінансування галузі, повернути кредитну ставку 5% замість поточних 13% за програмою “5-7-9”, а також збільшити ліміти кредитування до оптимальної позначки у 150 млн грн. Про це заявив на прес-конференції провідних аграрних асоціацій “Українські аграрії на межі банкрутства” Андрій Дикун, голова ВАР.
В агросекторі склалася критична ситуація щодо фінансових результатів діяльності у 2023 році. За попередніми розрахунками, збитки галузі рослинництва складуть не менше 3 млрд доларів, велика частина підприємств збанкрутують. Основні причини – блокада Чорного моря та дорога логістика. Погіршує ситуацію здорожчання пального, агрохімікатів, запчастин, що призвело до підвищення собівартості на тлі зниження закупівельних цін.
Всеукраїнська Аграрна Рада провела попередні розрахунки щодо рентабельності агропідприємств у 2023 році. Заступник голови ВАР Дмитро Кохан презентував результати досліджень: “Ми спробували оцінити фінансову діяльність агросектору у поточному році, сфокусувалися на підгалузі рослинництва. Для розрахунків взяли вирощування основних сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, соняшника, ячменю, сої та ріпаку – в центральних регіонах України. Через низькі закупівельні ціни та високу собівартість, всі культури, окрім сої, у поточному році є збитковими. За прогнозом, збиток рослинництва складе більше 3 млрд доларів. За сценарію, який передбачає покращення умов роботи морських портів, показник може знизитися до 1,2 млрд доларів, але все одно галузь, навіть згідно з оптимістичним сценарієм, буде у великих збитках”.
Представники аграрних асоціацій розуміють, що держава сьогодні не може в повній мірі забезпечити агросектор, адже в країні триває війна і бюджет спрямований на потреби військових, але одностайно погоджуються, що виходом з кризової ситуації агросектору можуть стати пільгові умови кредитування програми “5-7-9”.
“Сьогодні ми бачимо один вихід і з цим звертаємось до влади. Остання постанова уряду щодо програми “5-7-9” агросектор не влаштовує. І ми здивовані, чому влада відвернулася від експортноорієнтованої аграрної галузі. Кошти на програму “5-7-9” є грантовими, їх виділяє Світовий банк та інші міжнародні донори. Ми вважаємо, що ця програма повинна працювати весь наступний 2024-й рік. Ми не погоджуємось з відсотковою ставкою 13% річних на фінансування оборотних коштів, вона має залишатися на попередньому рівні для всіх категорій підприємств – 5%. Ми не погоджуємось з лімітами, їх треба збільшити з чинних 90 млн грн – до 150 млн як мінімум, щоб товаровиробники почали розвивати додану вартість у сільському господарстві”, – наголосив очільник ВАР.
Нагадаємо, що з початку року за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» 9 тис господарств профінансовано на 34,8 млрд гривень. Загалом за різними програмами 11,6 тисяч агропідприємств одержали 60,1 млрд гривень банківських кредитів на розвиток господарств.
В чорноморські порти України зайшли вже більше 30 суден.
За останній місяць, починаючи з 16 вересня, в українські морські порти новим тимчасовим коридором зайшли 32 судна. Вони могли вивезти близько 1,4 млн тонн вантажу, повідомляє в середу. Про це повідомляє NV з посиланням на Bloomberg.
Обсяг експорту за цей період аналогічний кількості вивезеного з України зерна в перший місяць дії зернового коридору за підтримки ООН і Туреччини.
Водночас ризики для суден у Чорному морі залишаються. Як пише агентство, кораблі намагаються триматися ближче до узбережжя країн-членів НАТО, Болгарії та Румунії. Деякі судна відключають свої транспондери після прибуття в порти Одеси, щоб знизити ризики.
Важливо, що, як мінімум, 9 кораблів із 32 — типу Panamax. Це свідчить, що деякі судновласники готові ризикнути, відправивши в Україну більші та цінніші судна, пише Bloomberg.
Крім агропродукції, з України також вивозять залізо. А зерновий коридор ООН дозволяв перевозити тільки сільськогосподарські товари.
Bloomberg додає, що успішна робота тимчасового коридору показала, що Київ поступово повертає контроль над торгівлею зі своїх чорноморських портів.
Раніше експерти констатували, що судноплавство в Чорному морі наражається на значні ризики через забруднення акваторії мінами. Британський телеканал Sky News повідомляв, що танкер під прапором Ліберії 15 жовтня натрапив на плавучу міну поблизу берегів Румунії. Це вже третій схожий випадок за останній місяць.
Боротьба з контрабандою підняла ціни на експортне зерно.
Протягом двох останніх тижнів українська влада посилила боротьбу з контрабандними схемами у дунайських портах, що різко ускладнило завантаження суден з відкритими митними деклараціями для експортерів, які купують за готівку (по 2-й формі). Про це інформує Graintrade з посиланням на Atria Brokers.
«Через це частина продавців переключилася на покриття спотових контрактів з виробниками через безготівковий розрахунок (за формою 1). Фермери у відповідь підвищили ціни пропозицій, що додатково збільшило збитки від простою суден», – ідеться у повідомленні Atria Brokers.
Погана погода протягом кількох тижнів унеможливлювала рух Сулинським каналом, через що черга з суден на вхід до Дунаю виросла до 100 кораблів, і деякі з них очікували в черзі до 3 тижнів.
Крім того, за продовження терміну понад встановлені GAFTA 8 днів деякі покупці просять додаткові знижки. Тому добрі наміри боротьби з контрабандою боляче вдарили по найбільш чутливих трейдерах.
Раніше повідомлялося, що Румунія та Україна домовилися про збільшення об’ємів транзиту української аграрної продукції територією цієї держави. Зокрема, активна увага буде надаватися подальшому розвитку дунайського портовий кластеру Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Також досягнута угода щодо будівництва автодорожнього прикордонного мосту, що має пройти через ріку Тиса.