Опубліковано:
Влітку 2023 року за підтримки Програми USAID АГРО було проведено дослідження «Сміливість бути фермером», щоб дослідити мотивацію, потреби та очікування агровиробників від держави та міжнародних партнерів для підтримки та зміцнення агросектору.
Загалом в дослідженні взяли участь понад 700 агровиробників з 22 областей України. Зазначається, що 81,2% респондентів є представниками мікроагропідприємств (<10 працівників, <$100 000 оборот), 85,8% займаються рослинництвом.
Топ-10 областей України, представники яких взяли участь у дослідженні, включають Полтавську, Миколаївську, Черкаську, Дніпропетровську, Київську, Чернігівську, Одеську, Кіровоградську, Вінницьку, Сумську області.
Хоча за результатами опитування більш ніж половина (50,8%) респондентів засвідчили про значне скорочення обсягів виробництва, почуття відповідальності перед українцями, віра в перемогу, а також підтримка близьких дають сили продовжувати роботу.
Найбільший відсоток респондентів – 68,2% – розраховують одержувати безоплатну матеріально-технічну підтримку, зокрема одержання насіння, ЗЗР тощо. 67,5% очікують розширення можливостей для залучення фінансування. А 38,3% підкреслюють необхідність постійного інформування агровиробників про актуальні програми підтримки. Серед інших мотиваційних стимулів називають також доступ до агротехнічних рішень, юридичної та бухгалтерської підтримки, а також успішний досвід колег.
Жнива-2023: зібрано майже 58 млн тонн зернових та олійних.
Станом на третій тиждень жовтня українські аграрії вже намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур. Як інформує профільне міністерство, збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 8 275,3 тис. га при середній врожайності 47,4 ц/га, намолочено 39 228,2 тис. тонн зерна в тому числі:
- пшениці обмолочено 4 694,5 тис. га (врожайність – 47,6 ц/га), намолочено 22 359 тис. тонн;
- кукурудзи обмолочено 1 376,7 тис. га (врожайність – 67,4 ц/га), намолочено 9 282 тис. тонн;
- ячменю обмолочено 1 504,5 тис. га (врожайність – 39,0 ц/га), намолочено 5 863 тис. тонн;
- гороху обмолочено 154,4 тис. га (врожайність – 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн;
- гречки обмолочено 136,6 тис. га (врожайність – 14,9 ц/га), намолочено 203,6 тис. тонн;
- проса обмолочено 77,4 тис. га (врожайність – 21,0 ц/га), намолочено 162,4 тис. тонн;
- інших зернових та зернобобових культур обмолочено 331,2 тис. га, намолочено 961,6 тис. тонн.
Аграрії Київщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Полтавщини, Сумщини, Черкащини та Хмельниччини намолотили більше 2 млн тонн зерна у кожній області. На Одещині, Вінниччині, Дніпропетровщині – більше ніж по 3 млн тонн. А Запорізька область завершила збір зернових культур.
Збір олійних культур проведено на площі 7 395 тис. га, намолочено 18 457 тис. тонн врожаю:
- соняшника обмолочено на площі 4 357,5 тис. га (врожайність – 23,4 ц/га), намолочено 10 211 тис. тонн насіння;
- сої проведено на площі 1 641,4 тис. га, (врожайність – 25,8 ц/га), намолочено 4 241 тис. тонн;
- ріпаку обмолочено на площі 1 396 тис. га, (врожайність – 28,7 ц/га), намолочено 4 005 тис. тонн насіння.
Цукрових буряків викопано на площі 125,3 тис. га, накопано 5 912 тис. тонн солодких коренів при врожайності 471,9 ц/га.
В ООН порахували втрати агровиробництва від розгулу стихії.
Негативні природні фактори й стихійні лиха за останні 30 років призвели до втрат урожаю та продукції тваринництва на суму близько $3,8 трлн. Це становить у середньому $123 млн на рік, або 5% річного валового внутрішнього продукту (ВВП) світового сільського господарства. Такі дані наводить Продовольча та сільськогосподарська Організація Об’єднаних Націй (FAO).
Генеральний директор ФАО Цю Дун’юй зазначив: «Сільське господарство не може функціонувати без природних ресурсів і повністю залежить від кліматичних умов. Відтак, його характеризує більша ризикованість та вразливість до негативних природних проявів, ніж багато інших галузей. Повторювані стихійні лиха можуть звести нанівець досягнення в галузі продовольчої безпеки і знизити стійкість агропродовольчих систем».
Від стихійних факторів найбільше потерпають менш розвинуті країни. У відносному вираженні найбільших втрат від стихійних лих за останні три десятиліття зазнали країни з низьким і нижчим за середній рівнем доходу, які втратили до 15% свого сукупного аграрного ВВП. Серйозно страждають від лих і малі острівні держави, що розвиваються, втрати яких еквівалентні майже 7% їхнього аграрного ВВП.
У найважчих випадках лиха ведуть до переміщення та відтоку сільського населення. Наочним прикладом того, як поступово і раптово виникаючі небезпечні явища в сукупності призводять до переміщення населення, позначаються на продовольчих системах і погіршують проблеми продовольчої безпеки, служать великі повені, викликані аномальними мусонними зливами в провінції Сінд на півдні Пакистану.
Щодо продуктів харчування, то втрати зернових за звітний період становили в середньому 69 млн т на рік. Це еквівалентно загальному обсягу агровиробництва у Франції 2021 року. Втрати плодоовочевих і цукрових культур становлять 40 млн т на рік. Щодо фруктів та овочів, то їхні втрати еквівалентні загальному обсягу фруктів та овочів, вирощених у Японії та В’єтнамі 2021 року.
Втрати м’яса, молока та яєць становлять у середньому 16 млн т на рік, що дорівнює всьому обсягу виробництва м’яса, молока та яєць у Мексиці та Індії 2021 року.
Втрати рослинницького сектору України можуть перевищити $3 млрд.
Український сектор зернових та олійних культур може втратити понад $3,2 млрд у 2023 році через високі видатки на логістику, а також зростання цін на пальне та добрива. Така ситуація загрожує скороченням площ посівів в найближчі роки. Про це пише Reuters з посиланням на галузеві об’єднання аграріїв.
До російського вторгнення Україна відправляла основну частину свого експорту через глибоководні порти в Чорному морі, які були повністю або частково заблоковані з лютого 2022 року.
Обмежені експортні можливості, які зараз зосереджені на невеликих портах річки Дунай і залізниці до Східної Європи, збільшили логістичний компонент і, як наслідок, знизили ціни, які трейдери можуть запропонувати фермерам.
Закриття портів також призвело до різкого зростання цін на імпортне паливо, насіння, добрива та запчастини для сільськогосподарської техніки.
Всеукраїнська аграрна рада, найбільша агробізнес-група України, заявила, що собівартість виробництва пшениці у 2023 році становила близько 146 доларів за тонну, а середня ціна реалізації – 102 долари. Фермери витрачають 149 доларів на вирощування кукурудзи, а можуть продати її за 94 долари.
У ВАР заявили, що у 2023 році навіть виробництво соняшнику та ріпаку буде збитковим і тільки соя дасть певний прибуток аграріям.
Виробники заявили, що великі втрати вже призвели до скорочення посівів під урожай 2024 року. В галузевих об’єднаннях відмовилися прогнозувати площі посіву під урожай пшениці 2024 року, а Міністерство сільського господарства України досі зберігає прогноз посіву озимої пшениці на рівні 4,4 млн га.